1 вересня. Пам’ятні дати

День знань - одне із головних свят учбового року – урочисте, хвилююче і відповідальне. Разом з тим, це свято об’єднує всю громаду – від найменших, тих хто вперше піде до школи і стане першокласником, до серйозних старшокурсників – тих, хто стоїть на порозі дорослого життя. Крім того, це свято всіх учителів, викладачів, батьків, бабусь та дідусів, хто з хвилюванням та гордістю збиратиме та проводжатиме рідних чад до школи. Ба навіть ті, хто здавалося б не має жодного стосунку до шкіл, навчального процесу та реформи освітньої галузі, навіть вони в цей день відчувають дух цього свята. І хоча в останні роки школи самі визначаються, як відбуватиметься святкування Дня знань, в багатьох із них традиційно проходять урочисті лінійки з нагоди початку навчального року, вчителям дарують квіти, старші напучують молодших. У середніх спеціальних та вищих навчальних закладах, як правило, обходиться без лінійок, або влаштовують лінійки лише для першого курсу. У школах проводиться перший святковий урок, який щороку має різні теми, після якого зазвичай вирішуються організаційні питання. За статистикою, цього року до першого класу в Україні підуть 408 тисяч 208 дітей. Найбільшу кількість першокласників приймуть школи Дніпропетровської та Одеської областей, а також міста Києва.

Події дня:

1 вересня 1482 року кримський хан Менґлі І Ґерай захопив Київ, спалив усі собори і церкви (зокрема і Києво-Печерський монастир), захопив у полон велику кількість людей. Цей спустошливий похід він здійснив за лихим намовлянням московського князя Івана ІІІ. На той час Київщина належала до південних околиць Великого князівства Литовського, а Іван ІІІ спав і бачив себе «собирателем руських земель». Звісно, Литовське князівство йому в цьому заважало, а хитрощам і цинізму він добре навчився від золото ординців. Сам іти на Київ він не наважився, а от кримських татар намовив – як мовиться, добре «чужими руками жар загрібати». Згодом у подарунок Москві хан вислав чималий віз з награбованим добром із київських соборів і церков. Свідчення про ті страшні криваві події можна знайти в літописах. Згодом Менґлі І Ґерай ще неодноразово за активної підтримки Москви здійснюватиме напади на Київщину, Чернігівщину, Поділля і Волинь. А ще цей кримський хан відомий тим, що за його правління Кримське ханство остаточно відокремилося від Золотої Орди й потрапило під протекторат Османської імперії. Він був сином Гаджи І Ґерая – засновника Кримського ханства, та дідом Сулеймана І Великого (Пишного) – одного з найвизначніших турецьких султанів, дружиною якого була українська бранка Роксолана.  

Цього дня у 1939 році почалась Друга світова війна (1939-1945) – один з найбільших збройних конфліктів в історії людства. Тоді на територію Польщі увійшло майже півтора мільйона німецьких солдат. Вторгнення відбувалося вздовж майже усього кордону за активної підтримки авіації та артилерії. Як відомо, нацистська експансія в Європі розпочалася раніше - у 1938 році Гітлер анексував Судети, Австрію, потім, у березні 1939 остаточно окупував Чехословаччину. Світова спільнота мовчки спостерігала за агресивними діями Гітлера, лише час від часу висловлюючи «глибоку стурбованість». Але після вторгнення на територію Польщі політичні лідери деяких європейських країн змушені були об’єднати зусилля задля протистояння Гітлеру – 3 вересня Британія і Франція оголосили Німеччині війну. Тим часом, 17 вересня радянські війська розпочали окупацію Польщі зі сходу – згідно з секретним протоколом до Пакту про ненапад, підписаного у Москві 23 серпня Молотовим і Ріббентропом. Вже 23 вересня 1939-го, у Бресті відбувся спільний нацистсько-радянський військовий парад. За шість років Другої світової війни загинуло понад 50 мільйонів людей (як цивільних так і військових). У ній брала участь 61 країна світу (80% населення Землі). Воєнні дії відбувалися на територіях 40 країн. Україна була безпосереднім полем бою, зазнала величезних матеріальних та людських втрат. Загальні демографічні втрати України – включно з убитими, жертвами концтаборів, депортованими, евакуйованими й тими, що рушили у вигнання разом із відступаючими нацистами, - становлять не менше 14 млн. чоловік. 

Ювілеї дня:

185 років від дня народження Олександра Миколайовича Поля (1832–1890), українського підприємця і громадського діяча, краєзнавця. Перший Почесний громадянин Катеринослава (нині Дніпро). Зібрана ним колекція предметів старовини - близько 5 тис. експонатів, стала основою для створення музею його імені в Катеринославі (нині Дніпропетровський історичний музей). Крім цього, Поль відкрив залізну руду Криворіжжя і доклав чимало зусиль для розвитку вітчизняної металургії. Народився він у селі Малоолександрівка під Верхньодніпровськом. Його батько походив з англо-шведського роду, мати була онукою українського гетьмана Павла Полуботка. Після закінчення юридичного факультету Дерптського університету (нині м. Тарту, Естонія), Олександр Поль у вільний час багато подорожував Катеринославською губернією, оглядав місцеві визначні пам’ятки – кургани, городища, урочища і збирав фольклорний матеріал по українських хуторах. Під час однієї з таких мандрівок, біля невеликого селища Кривий Ріг він несподівано натрапив на оголення залізняку. Понад 15 років знадобилося Полю «пробивати» ідею промислового видобутку залізної руди. На батьківщині розуміння він не знайшов, зате підтримали французи. У Парижі було створене «Акціонерне товариство залізняку Кривого Рогу», яке почало свою діяльність видобуванням руди для заводу Юза на Донбасі, а потім, разом із зростанням масштабів, і для всього краю. Невдовзі виникла проблема транспортування: потрібна була залізниця, яка б з’єднала Кривий Ріг з Донбасом. І знову Олександр Поль писав різні прохання; їздив, оббивав пороги міністерств і відомств, доводячи вигідність проекту. І цю справу Поль довів до кінця. В травні 1884 року залізницю з Донбасу до Кривого Рогу та міст через Дніпро в Катеринославі було введено в експлуатацію, а через три роки відбувся пуск першої домни. За короткий час провінційний степовий Катеринослав перетворюється в один з найбільших індустріальних центрів не лише України, але й усієї Російської імперії. За радянських часів ім’я цієї людини, яка стільки зробила для рідного краю, замовчувалось - Поля скромно називали «краєзнавцем», а в 1954 році знищили навіть могилу.

Цього дня 1925 року народився Ігор Рафаїлович Юхновський (1925), український політичний і громадський діяч, фізик, академік НАН України, Герой України (2005). Фахівець у галузі теоретичної фізики, засновник Львівської наукової школи статистичної фізики. Ініціатор створення та керівник відділу статистичної теорії конденсованих станів Інституту теоретичної фізики АН УРСР у Львові. До найвизначніших досягнень ученого слід віднести побудову мікроскопічної теорії іонно-молекулярних систем.

80 років від дня народження Миколи Сергійовича Сядристого (1937), українського художника, майстра мікромініатюри. Микола Сядристий народився на Харківщині. Навчався в Харківському художньому училищі та Харківський сільськогосподарський інститут імені В. В. Докучаєва. Майстер створює мікромініатюри вже понад 50 років. Цікаво, що «мікромініатюру», як вид мистецтва, винайшов саме Сядристий. Він створює як художні так в технічні мікромініатюри: найменшу у світі книгу  - «Кобзар» Тараса Шевченка (розмір 0,6 кв. мм), вироби з золота - вітрильний фрегат «Пам’яті Гріна» (337 деталей, довжина 3,5 мм), наймініатюрніший у світі діючий синхронний електромотор (у 200 раз менший за макове зерно), портрети-барельєфи, вирізані на кісточках плодових дерев. За весь період творчості майстра вже відбулось 65 його персональних виставок. Нині роботи Миколи Сядристого можна побачити в Музеї мікромініатюри, який знаходиться в Киево-Печерській Лаврі, а також в князівстві Андора, де в місті Ордіно діє музей Миколи Сядристого.

Сьогодні свій 70 день народження відзначив би Микола Мозговий (1947-2010), відомий український композитор-пісняр, естрадний співак. Автор популярних українських естрадних пісень: «Зачаруй нас, любов», «Серце скрипки», «Тополиний край», «Минає день», «Рідний край». Народився Микола Мозговий в с. Сарнів на Хмельниччині. Перший дотик до мистецтва – концерт у колгоспному клубі, куди його малого, за руку привів батько. Після школи вчився в Чернівецькому музичному училищі імені Сидора Воробкевича. У 1969 році поступив до Харківського юридичного інституту. Одночасно, з 1971 по 1973 рік навчався у Республіканській студії естрадно-циркового мистецтва у м. Києві. Зрештою музика перемогла юриспруденцію і Мозговий почав працювати солістом-вокалістом «Укрконцерту», де прослужив понад 20 років. З 1993 року очолював Український мистецький фонд імені Володимира Івасюка. Був засновником і незмінним головою журі телевізійного фестивалю «Пісня буде поміж нас», фестивалю сучасної української пісні ім. Володимира Івасюка (м. Чернівці) та фестивалю «Море друзів» (м. Ялта). З 1999 року – завідувач кафедри теорії та методики постановки голосу Інституту мистецтв Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, професор (2004). З березня 2005 року – генеральний директор-художній керівник Національного палацу мистецтв «Україна».