Олег Покальчук, соціальний психолог - 18.08.2017 10:56 — Новини Укрінформ
Олег Покальчук, соціальний психолог
Ситуація із Саакашвілі розгортається в кращих традиціях індійського кіно
18.08.2017 10:56 8970

- Я не бачу жодних підстав щось писати публічно про Росію сьогодні, за винятком звернень до міжнародного судочинства. Це достатньо нудна тоталітарна країна, яка інтенсивно займається самознищенням – поки що культурним.

Є кілька авторів, які пишуть про це дотепно, кваліфіковано і принципово, як, наприклад, Віталій Портніков. Для розуміння "середньої температури по палаті" цього цілком досить. Решта тем має бути компетенцією розвідки, контррозвідки і прокуратури.

Перед нами ж на Заході лежить модерний світ 21 століття, вже й фізично досяжний через «безвіз», а ми ще досі обговорюємо, наскільки нам публічно має бути цікавий ведмідь з ядерною балалайкою.

Якщо вже є якась пекуча необхідність діалогу з росіянами, то лише після чіткої відповіді на запитання: "Чий Крим?". І якщо чуєте: "Не всьо так просто...",  тоді зразу кажіть "До побачення!".

- Чи можлива в Україні єдина інформаційна політика з урахування того, що частка державних ЗМІ дуже незначна, а впливу на приватні держава не має?

- Гіпотетичо можлива. Стратегічно вона визначається Конституцією, оперативно – євроінтеграційними та НАТО-орієнтованими процесами, тактично – рішеннями РНБО, обов'язковими до виконання, а не до нових бла-бла-дискусій. Питання за малим – чи суспільство дійсно готове за це платити з власної кишені, а також фактом зменшення власного комфорту.

Але ми чудово розуміємо, що влада традиційно заграє зі всіма майбутніми виборцями, хоча це фатальна помилка, тому практично на це мало шансів.

- У нашому інформаційному просторі досі існує навіть термінологічний різнобій, наприклад, того ж Захарченка називають главою ДНР, ватажком ДНР, лідером бойовиків тощо. Це нормальна ситуація чи чиєсь недопрацювання?

- Ми не можемо змусити людей вживати одну термінологію. Але завдяки цьому ми розуміємо, хто на чиєму боці, що значно краще, ніж ілюзія фальшивого єднання всіх зі всіма.

- Українським інформаційним простором маніпулюють не тільки з-за кордону, наші політики теж роблять це у власних інтересах. Приміром, позбавлений українського громадянства Міхеіл Саакашвілі готує своє повернення в Україну за всіма законами піару. На яку частку публічної уваги заслуговують події на кшталт цієї?

- Ситуація із Саакашвілі трагікомічна, бо вся його безмежна відданість Президенту і не менш безмежне розчарування відбувалися на наших очах у кращих традиціях Болівуду – індійського кіно з його галасливістю, пафосом і пишними декораціями.

І я б не сказав, що він робив і робить щось за законами піару – це все такий довгий красивий грузинський тост, не більше. А піар – це зв'язок з громадськістю, а не повернення раджі верхи на білому слоні.

Те, що позбавлення його громадянства – абсолютно невиважений, шкідливий для іміджу країни жест особистої помсти, бо «останнє громадянство» в цивілізованому світі не дозволено забирати, не перетворює Саакашвілі автоматично на виваженого і ефективного політика. Ця подія має бути кваліфікована з точки зору норм міжнародного права і конфлікту в законодавчому полі, а не особистих претензій на монополію влади чи, навпаки, реванш.

- Я працюю з інформацією професійно, і медії аж ніяк не є для мене її достовірним джерелом. Знаючи, хто власник, достатньо заголовку, далі можна не читати. А в деяких виданнях взагалі достатньо їхньої назви. 

Новина – це три рядки в межах години, а не коли дівуля з екрану, перекриваючи ютюбне відео, фальшиво драматичним голосом тиждень поспіль начитує довгу підводку, в якій сама не розуміє половини слів.

- Як нашим співгромадянам налаштувати внутрішній фільтр, аби відрізнити інформаційне «зерно» від «полови»? 

- Ніяк! Не варто витрачати час на пошуки чарівної палички. Це як із рекомендаціями стосовно харчування – скільки не пиши про здорову їжу, люди здебільшого однаково їдять і п'ють казна що.

Можна поставити собі прості запитання: чи ця інформація, а не те, що виходить, коли її вже хтось один раз «з'їв», робить особисто вас більш успішнішими і захищеними? Фізично ви краще почуваєтеся після цього чи гірше? У вас з'явилося бажання зробити щось хороше для людей, до яких ви добре ставитеся, чи ви після "новин" будете плекати нові неврози і страхи? Ви більше любитимете свою країну чи захлинатиметеся від огиди до неї?

Залежно від відповідей про те, з чого ви черпаєте інформацію для життєдіяльності, у вас чотири варіанти оцінки – ви розумна людина, "корисний ідіот", що несамохіть сприяє ворогу, колаборант або просто ідіот.

Надія Юрченко, Київ.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>