12 серпня. Пам’ятні дати
День проголошений згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 17 грудня 1999 року, що ухвалила рекомендації Всесвітньої конференції міністрів у справах молоді (Ліссабон, 8-12 серпня 1998). Уперше Міжнародний день молоді відзначався 12 серпня 2000 року, а ідея про його заснування була запропонована ще в 1991 році молоддю, яка зібралася у Відні на І сесії Світового молодіжного форуму системи ООН. Форум рекомендував, щоб Міжнародний день молоді було оголошено спеціально для збору коштів, просування та підтримки Фонду молоді ООН у партнерстві з молодіжними організаціями. Цьогорічна тема Міжнародного дня молоді – «Молодь будує мир», яка присвячена внеску молоді в те, що стосується запобіганню конфліктів, змін в суспільстві, забезпеченню інклюзивності, соціальної справедливості та сталого миру. На сьогодні в світі нараховується до 2 мільярдів жителів у віці до 25 років. Найбільше молоді мешкає в Азії (Індія і Китай; до речі, за прогнозами ООН до 2025 року загальна кількість населення Індії перевищить населення Китаю). Крім Міжнародного дня молоді відомим є католицький Всесвітній день молоді – з’їзд, який відбувається раз на два, або на три роки в одній із католицьких країн світу. Ініціатором цього дня-з’їзду був папа Іоанн Павло ІІ. Його почали відзначати з 1984 року. На Католицький Всесвітній день молоді зазвичай збираються сотні тисяч, а то й декілька мільйонів молодих людей, і він є надзвичайно популярними. Свій День молоді існує і в Україні – відзначають його в останню неділю червня.
Ювілеї дня:
130 років від дня народження Едвіна Шредінгера (1887-1961), австрійського фізика, одного з творців квантової механіки, лауреата Нобелівської премії з фізики (1933). Автор праць з квантової механіки, математичної фізики, загальної теорії відносності, фізики атома, біофізики. Розробив (1925–1926) хвильову механіку, в основу якої поклав знайдене ним же рівняння; запровадив поняття хвильова функція.
Цього дня народився Джордж Сорос (1930), легендарний інвестор, фінансист і філантроп єврейсько-угорського походження, засновник і керівник фонду «Відкрите суспільство». У світі Сорос відомий своєю далекоглядністю, завдяки якій власне й отримав усі свої мільярди. Хтось називає його фінансовим генієм, а хтось – фінансовим авантюристом і вже зовсім принизливо – спекулянтом. Сорос народився в єврейській родині середнього достатку. Під час Другої світової війни завдяки фальшивим документам родина Соросів уникла переслідування нацистами, а в 1947 році, коли до влади прийшли комуністи – емігрувала до Великобританії. Там юнак вступив до Лондонської школи економіки, яку успішно й закінчив. Під час навчання на нього неабияк вплинула філософія Карла Поппера та економічна теорія Джона Мейнарда Кейнса. По закінченні навчання, Сорос працював на галантерейній фабриці, комівояжером, мріючи про серйозну роботу в банку. Зрештою, він отримав місце в арбітражному відділі інвестиційної компанії. У 1956 році він їде до США, де починає кар’єру з міжнародного арбітражу, тобто купівлі цінних паперів в одній країні та перепродажу їх в іншій. У 1963 році переходить до «Арнольд енд Блейхредер», однієї з найбільш відомих і авторитетних брокерських компаній. У цій компанії Сорос дослужився до посади віце-президента. Одна з найзнаменитіших фінансових операцій, яку провів Сорос, це так звана «чорна середа» 16 вересня 1992 року, коли очолюваний Соросом фонд «Квантум» переконав ринки в тому, що британський фунт переоцінений щодо німецької марки. Цей тиск призвів до того, що тодішній прем’єр-міністр Великої Британії Джон Мейджор вийшов із європейської валютної системи. В результаті фунт втратив значну частину вартості (до 15 %), натомість Сорос заробив на цій оборудці понад мільярд. «Мільйонери роблять гроші, а мільярдери – історію», - це висловлювання Джорджа Сороса, який традиційно знаходиться на 20-х позиціях Forbes у списку найзаможніших людей планети. Але американський мільярдер зажив слави не тільки своїми гучними фінансовими справами, він відомий і як філантроп. Створений ним фонд «Відкрите суспільство» став початком його благодійної кар'єри. На сьогоднішній день, у понад 100 країнах світу функціонують фінансовані Соросом інституції, які сприяють становленню відкритого суспільства; є соросівський фонд і в Україні.
46 років від дня народження Піта Сампраса (1971), американського тенісиста, 14-разового переможця турнірів «Великого шолома» в одиночному розряді. Впродовж 286 тижнів був першою ракеткою світу, встановивши рекорд за тривалістю перебування в ранзі першої ракетки світу серед чоловіків. Рекорд тривав до 2012 року, коли був побитий Роджером Федерером. Сампраса вважають одним із найвидатніших тенісистів світу. Він дебютував у 1990 році. Через три роки став першою ракеткою світу. У 90-х його головним конкурентом був тільки Андре Агассі. Це було незабутнє видовище – брутальний мачо Агассі, який міг дозволити собі смачно спльовувати на «священний» корт Уімблдону – проти правильного, з бездоганними манерами красунчика Сампраса. Основна тактика Сампраса – максимально швидкий вихід до сітки і завершення розіграшу ударом з льоту. Найкращих результатів Піт Сампрас досяг на швидких покриттях – траві й бетоні, найменш результативним був на повільному покритті – ґрунті. Офіційно завершив кар’єру в 2003 році. 4 липня 2007 року був обраний до Міжнародної зали тенісної слави. За Пітом Сампрасом не помічено зіркових примх – він скромний і відповідальний. Таким виховали його батьки – грецькі емігранти в Америці, привчивши сина до наполегливості, праці та вдячності. До речі, його одвічний конкурент Агассі теж нащадок емігрантів – його батьки – вірмени, які переїхали до США з Ірану. Сампрас одружений з американською актрисою і моделлю Бріджит Уілсон, яка заради сім’ї залишила власну кар’єру; у них зразковий шлюб, подружжя виховує двох синів.
Роковини смерті:
Цього дня пішов із життя Василь Петранович (1680–1759), відомий український живописець ХVІІІ століття. Написав ікони «Трійця» та «Зішестя Святого Духа», «Королевич Якуб зі своїм патроном св. Яковом»; розписав іконостаси для василіанських монастирів (Віцинь, Краснопуща, Жовква, Підгірці), царські врата зі сценою «Благовіщення» з церкви св. П’ятниці у с. Крехові. Вважають, що Василю Петрановичу належать картини «Богоматір» і «Дитинство Христа», портрети Жевуських, картина-портрет «Ференц Ракоці та Ілона Зріньї перед Богоматір’ю».
62 роки з дня смерті Томаса Манна (1875-1955), німецького письменника, майстра інтелектуальної прози, класика літератури ХХ століття. Автор роману «Будденброки» (Нобелівська премія, 1929 р.), інтелектуально-філософського роману «Зачарована гора», в якому за допомогою розгорнутої метафори представлено життя інтелектуальної буржуазної верхівки напередодні Першої світової війни (роман називають «енциклопедією декадансу»), тетралогії «Йосиф та його брати», роману «Лотта у Веймарі» – про зустріч Гете з Шарлоттою Кестнер через 40 років після їхнього драматичного розлучення; і роману «Доктор Фаустус. Життя німецького композитора Адріана Леверкюна в розповіді його приятеля». Томас Манн є також блискучим майстром жанру новели.
