Відпочинок-2017 в Одесі: що маємо, те таки маємо

Курортний сезон-2017 — особливий. Порівняно з минулими роками, вперше українці можуть їхати у відпустку за кордон, в Європу без візи. І мова не лише про країни ЄС. Турпотік до Туреччини (туди можна в’їхати по «картковому» внутрішньому паспорту, порівняно з минулим роком збільшився на 24,48%. Перед деким з решти охочих до відпочинку біля моря постає дилема: відпочити в окупованому Криму, або ж надати перевагу курортам материкової частини України. Ну, відпочивати українцеві нині в Криму, це згідно влучного висловлювання письменника і блогера Яна Валєтова, - все одно, що купувати вкрадене. На перший погляд, залишається певний відсоток тих, хто крадене таки купує, їде на півострів. Але поступово кількість тих, хто «я політикою не цікавлюсь» меншає. У 2017-му порівняно з тим же періодом минулого року інтенсивність руху через адміністративний кордон з Кримом впала на 13%. Тож ми вирішили подивитись, яка ситуація на курортах півічно-схззідного узбережжя Чорного моря. Для прикладу була вибрана українська “Жемчужина у моря ”— Одеса.

Пляжі дорогі, але, тим не менше, заповнені вщент

Мабуть нікого з нас не дивує те, що на популярних одеських пляжах цього року ніде яблуку впасти. Є підтвердження — колишній начальник департаменту туризму Одеської міськради Віктор Аксанюк оприлюднив у Facebook фото пляжу Ланжерон. Бачимо, що люди розташовані максимально щільно. Звісно, наші люди до такого звикли, а дехто й взагалі – таке любить, але нормальному відпочинку це не сприяє. Каламутна вода, пісок на підстилках, черги в туалети та роздягальні...

На жаль, така ситуація і на інших пляжах південної Пальміри. Наприклад, на 13-й станції Великого Фонтану, що знаходиться далеко від центру, також кількість людей неймовірна.

Альтернативним варіантом є приватні пляжі. Наприклад, Аркадія. Точніше, клуб “Ібіца”, який розташований ледь не на всій його території. Вхід на пляж безкоштовний, але за послуги таки доведеться платити і дорого — шезлонг коштує 100 гривень, камера зберігання та рушник — 80 гривень. Оренда м’яких куточків під тентом — узагалі 800+. Тож відпочинок в будь-якому разі обійдеться в “круглу” суму.

Ще одним мінусом приватних пляжів для багатьох є відсутність традиційних “кола-фанта-кукуруза”. Елітні пляжі розраховані на клієнтів, хто має змогу замовити собі в ресторані ту ж «пахлаву медовую» за 100 гривень чи щось інше. Народу на таких пляжах поменше, звісно, ніж на комунальних, але все одно – вистачає. І вони таки користуються популярністю! Для прикладу, в тій-таки “Ібіці” працює аж 80 офіціантів вдень і 120 вночі. А також є бармени, діджеї, рятувальники тощо. Всім цим людям треба платити, тож вони б там не працювала, якби не вистачало клієнтів. Тому висновок — людей дуже багато. І тут з’являється запитання від якого не втечеш: звідки ж беруть на це гроші наші «зубожілі українці»?!

Місць в готелях нема, квартир - також

Кореспондент Укрінформу обдзвонював одеські готелі один за одним з метою забронювати номер. Спроби припинились після п’ятої відповіді про те, що місць або немає, або є лише номери-люкс, які коштують від двох з половиною тисяч за добу. Але це не єдиний висновок, що можна зробити. Сервіс “бюджетних” готелів залишає бажати кращого — в трьох з п’яти готелів попросили передзвонити за 10 хвилин і лише тоді порадили пошукати інші варіанти.

Якщо ж вам вдасться забронювати скромний номер на оксамитовий сезон, скажімо, - готуйтесь витрачати немаленьку суму грошей. Середня ціна за двомісний номер економ-класу близько 800 гривень на добу.

Приватні квартири одеситів також користуються великим і традиційним попитом. Наприклад, на одному з сайтів по оренді, квартири недорогі і з нормальними умовами (хоча б двоспальне ліжко, гаряча вода та wi-fi) на початок серпня вже заброньовані. А платити до 3000 на добу за квартиру класу “Еліт” - навряд чи під силу середньостатистичному відпочивальнику.

…Загалом, одна радість: одесити, що, як відомо, роками того моря не бачать, хоч зароблять по-людські!

Квитки в Одесу і додому є і, схоже, будуть!

Для експерименту ми скористались онлайн-сервісом купівлі квитків Укрзалізниці. Зараз в Південну Пальміру можна дістатись або щвидкісними поїздами “Інтерсіті”, або звичайними, «з полицями». Перші курсують два рази на день — зранку і вдень, поїздки на них тривають до 7 годин. Ситуація з квитками нормальна. Але все ж варто замовляти мінімум за 5 днів до початку подорожі. Бо пізніше може й не бути. Наприклад, 21 липня на 25 липня було близько 48 квитків навіть другого класу (вони дешевші). Ціни — звичайні як для всіх поїздів “Інтерсіті”, перший клас — близько 430 гривень, другий — близько 350 грн.

Нічні та денні поїзди до Одеси йдуть дещо довше за “Інтерсіті”. Звісно, вони менш комфортні, але в них можна поспати у горизонтальній позі, та й квитки на них дешевші. Влітку Укрзалізниця запустила додаткові поїзди на південь, але ситуацію з квитками це не змінило - “на завтра” без «блату» квитків взяти не вийде. Плацкартні квитки — найдешевші і найпопулярніші, тому їх в продажу залишилось дуже мало. Якщо “фінанси співають романси”, то краще запланувати подорож на другу половину серпня. З купейними місцями справа набагато краща. Зараз (21 липня. - Авт.) квитки є лише на 29-те число, та й то лише на один поїзд. Тому оптимальний варіант — замовляти квитки за два, а то і три тижні.

Ціни, як зазначалось вище, дешевші ніж на “Інтерсіті”. Плацкартний квиток коштує від 150 до 300 гривень, а купейний — від 400 до 600 гривень. Ціни, звісно, дуже умовні, адже вони залежать від багатьох факторів - категорія поїзду, дешевих/дорогих днів та від того, наскільки заздалегідь квитки купувати.

Авіапереліт. Трансрот не з дешевих, адже лоукости по Україні ще не літають. Тому перевізники — вітчизняні авіакомпанії. Квитки коштуватимуть від 1100 гривень в один бік. Але великий плюс — квиток можна придбати хоч на сьогодні.

Під Одесою: трохи дешевше, але по-іншому

Як бачимо, якою б красивою та цікавою Одеса не була — їхати туди в розпал пляжного сезону не просто і не дешево. З іншого боку, курорти Одеської області за комфортом відчутно поступаються облцентру. Інформації з області ми зібрали значно менше, але вона теж цікава. Готельчиків в Грибівці, в Затоці на Дністровській косі тощо набудували теж чимало. Вони дешевші за одеські, але теж грошей коштують! На очах однієї з наших журналістів, четверо жителів Тернопільщини (дідусь, бабуся і двоє онуків), які приїхали в Затоку на старенькому Ланосі, займали номер з двох кімнат за 1000 гривень на добу. І на 20 діб, до речі…

Але область, звісно, не Одеса зі своїм «генетичним» шиком. Зі слів відпочивальників, в Чорноморську (колишній Іллічівськ) дуже важко знайти хоч якісь розваги, характерні для курортів (аніматор, кафе на пляжі, прогулянка на катері тощо), не кажучи вже про розваги для дітей. А в с. Кароліно-Бугазі пляжі не обладнанні навіть місцями для перевдягання та душем, тому, аби змити сіль, прямо з моря доведеться бігти в місце проживання.

А з іншого боку, навіщо поспішати «змивати» з себе море. Скільки того літа?

Анастасія Капліна, Київ