20 липня. Пам’ятні дати

20 липня. Пам’ятні дати

810
Ukrinform
Сьогодні річниця з дня загибелі журналіста Павла Шеремета.

Павло Шеремет загинув вранці 20 липня у центрі Києва: авто, в якому він їхав, підірвали саморобною вибухівкою. Попередньо правоохоронці розглядали декілька версій того, що сталося. Зокрема, «професійна діяльність» та «російський слід». Наразі слідство схиляється до версії про професійні мотиви вбивства, але ні організаторів, ні виконавців вибуху не встановило. Павло Шеремет народився 1971 року в Мінську. За свою журналістську кар’єру працював ведучим щотижневої аналітичної програми «Проспект» Білоруського ТБ, головним редактором «Білоруської ділової газети», завідувачем білоруського бюро Громадського російського телебачення (ОРТ- згодом «Перший канал») і власним кореспондентом ОРТ в Білорусі, спеціальним кореспондентом програм «Новости» і «Время» дирекції інформаційних програм ОРТ, шеф-редактором російської та зарубіжної кореспондентської мережі дирекції інформаційних програм ОРТ. Був ведучим щотижневої аналітичної програми «Время». Шеремет часто фігурував у ЗМІ як представник опозиції режиму білоруського президента Лукашенка. У 2005 році журналіст був ініціатором створення інформаційно-аналітичного сайту «Білоруський партизан». У другій половині 2000-х років Шеремет також згадувався в пресі в якості керівника видавництва «Партизан», яке крім його власних книг випустило, зокрема, одну з книг російського опозиційного політика Бориса Нємцова. У 2010 році Павла Шеремета позбавлено громадянства Білорусі. Як офіційна причина в документах вказувалась наявність у журналіста громадянства РФ, хоча, як зазначалося в пресі, білоруські закони не забороняли друге громадянство. З 2012 року жив в Україні. Останні роки працював в «Українській правді», був ведучим на Радіо «Вести». Поховали журналіста в Мінську. У червні цього року ім’я Павла Шеремета викарбували на стіні пам’яті у Вашингтонському музеї журналістики та новин «Ньюзеум», де щороку додаються імена журналістів з усього світу, які загинули через свою журналістську діяльність чи під час виконання службових обов’язків.

Сьогодні в Україні та світі відзначається Міжнародний день шахів. Дата встановлена в день заснування в Парижі (1924) Міжнародної шахової федерації (ФІДЕ), яка наразі об’єднує 173 національні шахові асоціації. Федерація шахів України вступила до лав ФІДЕ у 1992 році. В Україні шахи відомі ще з Х-ХІ ст. Перший шаховий клуб сучасності був створений у 1881 році у Харкові, згодом у Києві, Одесі та інших містах. Перший, власне, український чемпіонат під назвою «Південно-російський» проходив у Одесі в 1909 році. У 1894 році у Львові був зареєстрований перший на Західній Україні український шаховий клуб. 1926 року львівські шахісти створюють Товариство українських шахістів. А вже через два роки у цьому місті відбувся перший український турнір на землях Галичини. З 1924 року в Україні провадяться щорічні чемпіонати шахів. З 1935 подібні чемпіонати запроваджено і для жінок. З моменту проголошення незалежності України український шаховий світ отримав змогу діяти самостійно. Нині в нашій країні щорічно проводиться власна першість серед чоловіків і жінок. У 1992 році було засновано Федерацію Шахів України (ФШУ). З цього ж року Україна виступає на Міжнародних шахових турнірах. Загалом за цей час за Збірну України зіграло 44 шахістів, з них 27 чоловіків та 17 жінок.

Події дня:

48 років тому (1969) американські астронавти Ніл Армстронг і Базз Олдрін вийшли з космічного корабля «Аполлон-11» й вперше у світі ступили на поверхню Місяця. Астронавти встановили на Місяці американський прапор, зробили знімки поверхні супутника, декілька простих наукових тестів, провели розмову з президентом США Річардом Ніксоном і встановили пам’ятну табличку з надписом: «Тут в липні 1969 року від Різдва Христового люди з планети Земля вперше ступили на поверхню Місяця. Ми прийшли з миром для всього людства».

Ювілеї дня:

713 років від дня народження Франческо Петрарки (1304–1374), італійського поета і вченого, зачинателя гуманістичної культури Відродження, одного з творців літературної італійської мови. Автор філософських й наукових праць (трактат «Про презирство до світу»), поеми «Африка». Основний італомовний твір – збірка «Канцоньєре» («Книга пісень»). 6 квітня 1327 року в церкві Святої Клари в Авіньйоні Петрарка вперше зустрів Лауру, яку покохав з першого погляду. Йому було двадцять три, їй двадцять. Вона була вже заміжньою. Він – молодим ученим і поетом. Петрарка кохав Лауру до останнього дня – її і свого. Вона померла у сорок років, під час «чорної чуми», передчасно змарнівши від хвороб та частих пологів (була матір’ю 11 дітей). Поет бачив Лауру за декілька днів до її смерті – постарівшу, з обважнілою ходою – але, дивна річ, він любив її так само, як і колись. Їхні відносини стали зразком ідеального платонічного кохання. А ще залишилися сонети – листи поета до Лаури – вершина лірики Петрарки й італійської поезії.

135 років від дня народження Михайла Єлисейовича Слабченка (1882-1952), українського історика, правника, публіциста, громадського та освітнього діяча. З 1919 року був доцентом, з 1920 – професором кафедри історії Одеського університету та створеного на його основі Інституту народної освіти. У 1926 році очолював Одеську науково-дослідну секцію історії України. Був головою Товариства краєзнавців, членом Одеського наукового товариства при ВУАН. З 1929 – дійсний член Всеукраїнської академії наук. Був засновником і керівником одеського осередку українознавства, виховував нову генерацію істориків, економістів та літературознавців, розпочав формування школи істориків України. Автор близько 200 друкованих наукових праць (серед них 12 монографій), шести підручників для вищих навчальних закладів, низки публіцистичних і художніх творів. Наукові праці вченого присвячені соціально-економічній та юридичній історії Гетьманщини; він є автором одного з перших у вітчизняній історіографії синтетичного дослідження з історії України ХІХ ст. Слабченка можна вважати одним із фундаторів української політології та державницького напряму в національній історіографії. Доля видатного українського вченого склалася досить трагічно. Разом із сином Тарасом його було засуджено у справі СВУ (Спілки визволення України), потім – ще одне засудження, втрата рідних. Помер Михайло Слабченко у листопаді 1952 року у Первомайську Миколаївської області. І лише у 1989 його реабілітували.

115 років від дня народження Тацуо Куроди (1902–1992), японського літературознавця, перекладача. Популяризував твори Тараса Шевченка Так, за редакцією Куроди у 1962 році вийшов «Довідник кращих творів світової літератури», в 4-му томі якого вміщено огляд «Кобзаря» Шевченка; у 1964 в газеті «Докусьо сімбун» («Читацька газета») опублікував рецензію на перше видання творів Шевченка японською мовою. Неодноразово виступав на Шевченківських вечорах у Токіо.

Цього дня у 1938 році народився Олексій Юрійович Герман (1938-2013), російський кінорежисер, класик світового кінематографа. Герман не зняв жодного «прохідного» фільму. «Перевірка на дорогах», «Двадцять днів без війни», «Мій друг Іван Лапшин», «Хрустальов, машину!» – всі ці кінострічки були покладені на полицю, а згодом виявилося, що кожна з них – шедевр, яскрава сторінка не лише в російському, але й у світовому кіномистецтві. Останній фільм Олексія Германа – «Важко бути Богом» за однойменним твором братів Стругацьких. Робота над картиною тривала понад 10 років і була завершена вже після смерті майстра. Світова прем’єра «Важко бути Богом» відбулась 13 листопада 2013 року на Римському кінофестивалі, де режисеру посмертно був присуджений приз («Золота Капітолійська вовчиця») за внесок у кіномистецтво. Умберто Еко, побувавши на римській прем’єрі «Важко бути Богом», вражений побаченим, три дні приходив до тями. В результаті написав есей, де зокрема зазначив, що  «Тарантіно у порівнянні з Германом – це Волт Дісней…».

Роковини смерті:

80 років із дня смерті Гульєльмо Марконі (1874-1937), італійського радіотехніка і підприємця. Гульєльмо Марконі, італійський радіотехнік, лауреат Нобелівської премії з фізики (1909). 2 липня 1897 року отримав перший патент на застосування електромагнітних хвиль для бездротового зв’язку, а вже 20 липня зареєстрував власну компанію «Бездротовий телеграф і сигнал» – перше у світі підприємство, яке виробляло телеграфічні радіоприймачі. Звичайно, він не винайшов радіо таким, яким ми його знаємо сьогодні. Але запатентований ним «бездротовий телеграф» заклав його основи. Його компанія будувала радіостанції по всьому світі – в Англії, США, Канаді. У 1903 році президент США Теодор Рузвельт посилав вітання британському монархові Едвардові VІІ саме на обладнанні 29-річного Марконі. Через декілька років радіопередавач Марконі встановлений на борту «Титаніка» врятував від смерті частину пасажирів. Що стосується приватної сторони життя італійського винахідника, то варто зазначити, що він із 1923 року був членом Італійської фашистської партії; навіть належав до її правлячого органу – Великої фашистської ради. Товаришував із Беніто Муссоліні («дуче» навіть був свідком на другому весіллі Марконі, а згодом і хрещеним батьком його доньки). Помер Марконі в Римі від серцевого нападу. Винахіднику на той час виповнилося 63 роки. Він саме збирався на зустріч із Муссоліні.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-