Вечірні Вісті vs Ганна Герман: "жертва демагогів" сказав, як використає відсуджене
Про це Ігор Ткаленко заявив під час прес-конференції в Укрінформі.
"Все почалось у 2007 році в Печерському суді... Ми вдячні Ганні Герман, що вона помітила нас, помітила мою замітку, і подала на нас в суд за образу честі і гідності. Історія тривала майже 10 років і закінчилась тим, що Європейський суд оштрафував державу Україна на 4,5 тисячі євро. Ми їх ще не отримали. Гроші, звичайно, підуть на благодійність, на добрі справи. І ми спробуємо передати свій досвід. Можливо, він комусь буде корисним", - сказав Ткаленко.
Він нагадав, що 10 років тому в газеті "Вечірні Вісті" написав статтю "Как я стал жертвой демагогов", яка вийшла в період виборчого процесу і в якій він покритикував Герман, котра на той момент балотувалася в народні депутати. Герман подала до суду на редакцію за образу честі і гідності, і Печерський суд, суддя Максим Оніщук, задовольнив цей позов.
Як доповнила адвокат Галина Совенко-Шевардіна, Герман образилась на статтю, хоч "законодавство дозволяє гостро критикувати особистість політика, тому що його діяльність пов'язана з його особистими якостями", а суд потрактував міркування журналіста як інформацію.
"Ми програли всі три інстанції в Україні (Печерський суд, Апеляційний суд, касацію у Верховному суді). І подали заяву до Європейського суду. Європейський суд нарешті вирішив цю справу на нашу користь... Проте ми не за грошима подавали заяву до Європейського суду. Справа була в захисті конституційних прав, свобод, принципу верховенства права", - зазначила Совенко-Шевардіна.
Водночас вона уточнила, що заяву вони подали 2008 року ("Є повідомлення від Європейського суду, що вони одержали нашу заяву 8 грудня 2008 року", - сказала адвокат), а рішення Європейський суд прийняв 2.06.2016 р., воно набуло законної сили в грудні 2016-го.
Ткаленко підкреслив, що Європейський суд констатував: наші суди порушили 10 статтю (свобода слова) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Журналіст також дав стислий виклад рішення Європейського суду, який "відзначив, що національні суди спробували розрізнити твердження щодо фактів та оціночні судження в оскаржуваній статті, проте також звернув увагу на те, що національні суди не зважили усі критерії, закладені практикою Європейського суду. Так, зокрема, національні суди не прокоментували сатиричний тон оскаржуваних тверджень, розглядаючи їх окремо, без врахування контексту".
"У підсумку Європейський суд дійшов висновку, що національні суди виявилися нездатними належним чином визнати, що ця справа стосується конфлікту між свободою вираження поглядів та захистом репутації особи", - йдеться у рішенні.
