У Держспецзв'язку кажуть, що після WannaCry мало хто дослухався до їхніх порад

У Держспецзв'язку кажуть, що після WannaCry мало хто дослухався до їхніх порад

Укрінформ
Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України надавала свої рекомендації протидії кібератакам ще після травневої спроби інфікувати інформаційні системи держсектору вірусом WannaCry. 

Але тоді їх мало хто узяв до уваги. Про це радник голови Держспецзв'язку Сергій Прокопець сказав у коментарі кореспондентові Укрінформу. 

«Більшість рекомендацій ми давали ще під час (атаки - ред.) вірусу WannaCry, який був раніше. Вони були корисні та могли б не допустити того, що зараз відбувається. Наприклад, ще тоді ми казали про те, що необхідно вчасно оновлювати програмне забезпечення, зокрема Windows, бо завдяки цьому перериваються певні шляхи для проникнення вірусу у систему. Але наші заклики залишилися непочутими, хтось почув, а хтось — ні, тому й були відкриті ворота для нового вірусу», - сказав Прокопець. 

За його словами, в українському законодавстві прописано, що за інформаційно-телекомунікаційні ресурси відповідають самі власники — міністерства, відомства та інші органи. Саме вони ухвалюють рішення про те, у який спосіб краще себе захистити. 

«На жаль, на сьогодні в Україні відповідальність за неналежний захист системи майже дорівнює штрафу за перехід дороги у невстановленому місці, ну, може трохи більше - близько 500 грн. Якщо йдеться про мільйони або мільярди збитків, які можуть бути, а штраф лише 500 грн, то це несерйозно», - підкреслив радник голови Держспецзв'язку.

Прокопець наголосив, що понад 150 органам та підприємствам, які підключені до системи захисту Держспецзв'язку, вдалось уникнули інфікування вірусом. «Це деякі центральні органи влади, місцеві адміністрації і певні стратегічні військові частини. Всі ті, хто був підключений до цієї системи, не постраждали під час атаки», - запевнив він. 

Радник голови служби запевнив, що їхня система захисту є унікальною: «Ми нею можемо пишатися, адже нещодавно завершилася докорінна модернізація цієї системи і на сьогодні вона є однією з найкращих у світі. Аналоги її мають тільки декілька найбільш розвинених країн». 

Водночас він зазначив, що ніхто не зобов’язує державні установи приєднуватися саме до неї. У службі також не заперечують, якщо захист системам надають комерційні структури, бо головне - безпека. 

Як повідомляв Укрінформ, 27 червня хакерських атак зазнали сайт Кабміну і ряду міністерств, Пенсійний фонд, Київська міська державна адміністрація, банки "ТАС", Ощадбанк, "Південний", ОТП, Укрзалізниця, аеропорт Бориспіль, мережа "Епіцентр", "Нова пошта", ДТЕК, "Укренерго", "Київенерго", "Укрпошта", "Укртелеком", мережа заправок ТНК, ПБГ "Ковальська", ТРК "Люкс", "Київводоканал", видання "Кореспондент", а також "Запоріжжяобленерго", "Дніпроенерго", Дніпровська електроенергетична система та багато інших важливих структур.

Масштабна хакерська атака, що розпочалася в Україні, зачепила й інші країни. Значної шкоди було завдано в Італії, країнах Центральної Європи та Ізраїлі. У Німеччині уражена система центрального офісу компанії Nivea Beiersdorf у Гамбурзі. У Росії атаки зазнала державна корпорація «Роснефть». 

28 червня комп'ютерний вірус-вимагач Petya.А поширився на країни Азії. В Індії через кібератаки вийшла з ладу система управління вантажами найбільшого порту країни. Збої зафіксували і в Китаї, однак їх масштаби не були настільки значними. 

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-