Трієчникам в медицину вхід (не)заборонено

Трієчникам в медицину вхід (не)заборонено

Аналітика
2431
Ukrinform
Вступникам до медичних вишів хочуть збільшити прохідний бал, але поки що не наважуються. Хто і чому проти?

Будуть чи не будуть підвищувати прохідний бал для абітурієнтів медичних спеціальностей – така дилема поставила цьогорічних потенційних абітурієнтів медичних вишів в «режим очікування» напередодні вступної кампанії. Два міністерства – освіти та охорони здоров’я,  з ініціативи відомства Уляни Супрун, спільно видали наказ про підвищення прохідного балу ЗНО для усіх предметів з 124  до 150. Однак ініціативу несподівано заблокували «профільні» депутати, та й сам Кабмін ще не вирішив остаточно, що робити. Відтак батьки та випускники обривають телефонні лінії приймальних комісій університетів, а ті в свою чергу теж не знають, як діяти. Ситуація стає дедалі заплутанішою. Суспільство розділилося на два ідеологічні табори – тих, хто проти допуску трієчників до такої надважливої професії, як лікар, і тих, хто вбачає в підвищенні вступних вимог дискримінацію та порушення законів. В кожної сторони свої аргументи. Але вже очевидно, що соціальний резонанс не дозволить відкласти питання в довгий ящик, хоча все йде до того, що рішення відтермінують на рік. Рано чи пізно державі доведеться вирішити – вона за грошовитих студентів-медиків чи за розумних.

Хотіли як краще, а вийшло як завжди

Почалося все з того, що в квітні цього року Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ) спільно з Міністерством освіти та науки (МОН) вирішили підвищити мінімальний прохідний бал на медичні спеціальності до 150-ти з кожного предмету зовнішнього незалежного оцінювання. Відповідне рішення було зареєстровано в Міністерстві юстиції від 22 травня і мало запрацювати вже у цю вступну кампанію. Мовляв,  вкрай необхідно підвищувати «якість» медичного студента.

Але буквально через місяць заплановане підвищення прохідного балу для медиків начебто скасували. Міністр освіти і науки Лілія Гриневич, яка спочатку підписала відповідний наказ, згодом на прес-конференції повідомила про його відтермінування: «Якщо ми хочемо встановлювати прохідний бал з умов прийому, то це має бути анонсовано заздалегідь. Ми не скасовуємо ідею назавжди. Як тільки завершиться вступна кампанія - проведемо широке громадське обговорення стосовно її реалізації».

Як згодом з’ясувалося, саме з такою вимогою виступала і голова Комітету з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець, звернувшись  разом з іншими депутатами у листі до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. Депутати пояснили свою незгоду з позицією МОЗу тим, що «не існує однозначної залежності між якістю майбутнього лікаря та знаннями, які він отримував у середній школі. Існували випадки, коли трієчник ставав прекрасним лікарем, а до круглого відмінника не хотіли йти на прийом пацієнти». Таке пояснення м’яко кажучи дивує, оскільки з нього випливає парадоксальна логіка: «трієчник у школі – прекрасний лікар в майбутньому».

Ще один аргумент, який наводять депутати, – правила вступу для медиків-абітурієнтів змінюються безпосередньо під час вступної кампанії, що, на їхнє переконання, неправомірно. І посилаються на ст. 44 Закону України «Про вищу освіту», якою передбачено, що правила прийому до вишів затверджуються до 15 жовтня.

Однак, Михайло Винницький, викладач НУ “Києво-Могилянська академія” та один із авторів Закону про вищу освіту, пояснив хибність цього твердження. «У Законі дійсно прописано, що умови вступу оприлюднюються до 15 жовтня – це правда. Але є неправдою те, що до них не дозволено вносити будь-які зміни та доповнення», - сказав Михайло Винницький.

У самому ж МОЗі наголошують: не може бути компромісу у відборі на навчання тих, хто через кілька років матиме справу з людським життям та здоров’ям.  «Було би краще, якби ми відсіяли слабких студентів з самого початку, а не чекати, щоб два, три чи чотири роки їх навчати, щоб потім їх все ж таки позбутися. Статистика показує, що ті студенти, які краще написали ЗНО, краще здають ліцензійні іспити по закінченню навчання, та якраз і стають кращими лікарями», - сказала на брифінгу в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.

Кого і як ми вчимо, той так нас і лікує

В результаті, до дискусії включились майже усі гілки влади та громадськість. Спір точився в основному навколо питання рівня знань у абітурієнтів, які вступають на медичні спеціальності. Народний депутат Олександр Співаковський, який підтримав ініціативу Ольги Богомолець, розкритикував ідею Уляни Супрун: «Так, ми маємо проблеми з якістю вищої освіти. Ми маємо проблеми з доброчесністю. Але ми це подолаємо, не руйнуючи нашу освітню інфраструктуру, не відсікаючи наших дітей від шансу на власне щастя».

Водночас екс-міністр освіти і науки України Сергій Квіт переконує, що якість нашої медицини якраз і залежить від рівня знань студентів, які приходять на навчання до медичних вишів: «Ми не маємо проблем з кількістю дипломованих лікарів, лише з відсталою системою охорони здоров'я, що її намагається реформувати Уляна Супрун, а також з якістю підготовки фахівців. Скасування вимогливості при вступі до медичних університетів, яку просуває Олександр Співаковський, суперечить державним інтересам, оскільки потенційно несе загрозу здоров'ю українців. Не кажучи про блокування реформ у вищій школі».

Громадська рада при МОЗ 24 червня опублікувала відкрите звернення до Кабміну на підтримку нових вимог до абітурієнтів-медиків: «Ми вважаємо недопустимим скасування цього наказу. На наше глибоке переконання, нинішній стан медичної освіти в України є незадовільним і становить загрозу національній безпеці».

На думку проректора з науково-педагогічної (лікувальної) роботи професора Вінницького медуніверситету ім.М.І. Пирогова Василя  Погорілого, прохідний бал в медуніверситети дійсно має бути високим, але він наголошує, що потрібно враховувати нюанси підготовки медичних кадрів: «Звісно, хочеться, щоб в медицину потрапляли найкращі. Особисто я не проти встановити мінімальний бал для профільних предметів у 150, а можливо навіть і вище. А от для  інших предметів – це, можливо,  і не потрібно. Якщо абітурієнт, приміром, за один непрофільний предмет набрав 160 балів, а за інший – 149, то чому б не дати йому шанс?»

Інша річ - вимоги до післядипломного навчання, а саме інтернатури, там, де майбутні лікарі здобувають вузьку спеціальність, додає Василь  Погорілий. «Маються на увазі практичні іспити – по тому ж зразку, як за кордоном. Якщо людина не виконала увесь перелік кваліфікаційних вимог, то вона не завершить інтернатуру, поки не засвоїть потрібні знання і навики. І випускати в життя такого «недолікаря» не можна. Ми подали відповідну пропозицію в Міністерство, за якою визначається необхідний об’єм знань і вмінь  для вузькопрофільного лікаря з кожної спеціальності».

А чи вистачить тих «кращих» абітурієнтів-медиків?

Якість якістю, але існує і інша сторона медалі, про яку в запалі дискусії багато хто забуває – це гроші. Як підрахував експерт з освітніх питань Єгор Стадний, якби рішення про підвищення мінімального балу до 150 було прийнято рік назад, то за результатами вступної кампанії 2016 року на двох спеціальностях - медицина та стоматологія – медичні виші не набрали б 38% контрактників. А оскільки фінансування університетів базується переважно на виплатах контрактників, то їх недобір означав би ще більший дефіцит коштів для навчальних закладів. За грубими підрахунками, якщо впроваджувати лише рішення про підняття обов'язкового порогу балів, і не збільшувати при цьому фінансування вишів, то нестача в бюджетах медуніверситетів лише в перший рік після такого рішення може сягати від 25 до 40 млн грн, а в наступні роки може й більше. «Це прирікає будь-які спроби підвищити якість освіти на провал», - пише експерт.

Іншими словами, якщо все ж таки підвищення мінімального балу для абітурієнтів-медиків відтермінують, то урядовцям слід за цей час знайти «компенсатори» втрат від зменшення кількості контрактників, і вирішити питання можливого недофінансування вишів. Без цього якість навчання майбутніх лікарів буде дійсно важко забезпечити.

Юлія Горбань, Київ


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-