Поета Бориса Олійника поховають у середу на Байковому кладовищі

3114
Ukrinform
Відомого українського поета і перекладача Бориса Олійника поховають 3 травня на Байковому кладовищі.

Про це у Facebook повідомляє Міністерство культури України.

Міністерство культури інформує щодо плану заходів, пов'язаних із церемонією поховання українського поета, перекладача, Героя України Бориса Ілліча Олійника: 

02.05: з 19:00 - похоронне богослужіння (всеношна) в Свято-Успенському Соборі Києво-Печерської Лаври. 03.05: 9:00-9:45 - похоронне богослужіння (панахида) в Свято-Успенському Соборі Києво-Печерської Лаври;10:30-13:00 - церемонія прощання в Клубі Кабміну (Інститутська, 7);14:00 - захоронення на Байковому кладовищі", - зазначається у повідомленні.

Друкуватись Борис Олійник почав ще в школі - перший вірш опубліковано в 1948 році.

Потому він вступив на факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка, який закінчив у 1958 році і одразу розпочав роботу завідувачем відділу газети «Молодь України». Пройшов шлях від простого кореспондента до головного редактора. Був заступником головного редактора журналу «Дніпро» та старшим редактором видавництва «Дніпро». З 1971 по 1974 рік - займав посаду заступника голови правління Спілки письменників України.

Перша збірка його лірики - «Б'ють у крицю ковалі» (1962) - книга про повоєнні часи, про пережите особисто та про пережите народом. Творчий доробок поета - понад сорок книг. Серед них «Вибір» (1965), «Коло» (1968), «Стою на землі» (1973), «Заклинання вогню» (1978), «Сива ластівка» (1979), «У дзеркалі слова» (1981), поема «Сім» (1988), «Поворотний круг» (1989), «Таємна вечеря» (2000), а твір «Пісня про матір» - одна з найвідоміших поезій Бориса Олійника з тих, що потім стали піснями, по-праву вважається одним із шедеврів літературного надбання України і звучить вона зовсім як народна.

В історії української літератури ім'я Бориса Олійника стоїть поряд з іменами Василя Симоненка, Ліни Костенко, Івана Драча, Дмитра Павличка, Віталія Коротича, Миколи Вінграновського та багатьох інших їхніх ровесників, чиї творчі пошуки формували літературне покоління "шістдесятників" з їхніми злетами та поривами за залізні рамки "соціалістичного реалізму".

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-