30 квітня. Пам’ятні дати - 30.04.2017 08:00 — Новини Укрінформ
30 квітня. Пам’ятні дати

30 квітня. Пам’ятні дати

1194
Ukrinform
Сьогодні з ініціативи ЮНЕСКО відзначається Міжнародний день джазу

День був заснований у 2011 році на 36-ій сесії ЮНЕСКО на знак визнання внеску джазу в світову культуру. Джаз – це загальна назва імпровізованої музики, яка виникла наприкінці ХІХ століття у негритянському середовищі на півдні США. Він походить із поєднання елементів європейської музики (популярні танці, пісні), африканських ритмів, негритянських спіричуелз, пісень праці, блюзу, регтайму тощо. Автентичний джаз має специфічну ритмічну пульсацію (свінг, синкопи), варіаційні опрацювання теми, характерну артикуляцію та інтонацію. Відомі різноманітні джазові стилі: свінг, бібоп, кул, ритм-енд-блюз, соул, біг-біт, та ін. Поступово джаз еволюціонував від музики суто легкої, розважальної до досить глибокої, яка вимагає від слухача наявності певних знань та інтелекту. Безумовно, ядро джазу дуже і дуже чорне, негритянське. З часом джаз значно посвітлішав – його активно почали грати білі. Сьогодні навіть важко сказати, де б не виконували цю музику. Золота доба джазу – 20-50 роки ХХ століття. Класика джазу, славнозвісні джазові стандарти – на платівках тих років. Джаз можна назвати своєрідною метафорою свободи та демократії. Недарма цю музику забороняли, а музикантів переслідували в нацистській Німеччині та Радянському Союзі. Щодо України, то джаз зароджувався й розвивався, передусім, у західних її областях – Луцьку, Львові, Тернополі. На сході, в центрі і на півдні (винятком може бути хіба що Одеса) все було інакше, і зрозуміло чому – політична атмосфера не сприяла запаморочливим імпровізаціям. У моді інша музика. Але з середини 90-х років джаз в Україні невпинно розвивається. З’являються знані у світі українські джазові музиканти, відбуваються джазові фестивалі. Щороку проводиться Alfa Jazz Fest у Львові, Jazz In Kiev, джазові фестивалі в Одесі, Харкові, Луцьку, Jazz Koktebel. Останній – один із найстаріших, найвідоміших і найбільших українських джазових фестивалів проводився донедавна у Коктебелі. Після російської окупації Криму проходить у Затоці під Одесою.

Ювілеї дня:

240 років від дня народження Карла-Фрідріха Гаусса (1777-1855), німецького математика, фізика, астронома, геодезиста. З 1807 року і до кінця життя очолював кафедру математики й астрономії у Геттінгенському університеті. Довів основну теорему алгебри, створив теорію квадратичних лишків, теорію рівнянь поділу круга і побудови правильних многокутників. Розробив метод обчислення орбіт планет за трьома спостереженнями, математичні основи вищої геодезії та ін.

160 років від дня народження Ейгена Блейлера (1857-1939), швейцарський психіатра і психолога. В психологічних дослідженнях, слідом за Фрейдом, застосував метод психоаналізу для вивчення сфери несвідомого. Вивчав також амбівалентність почуттів. До речі, цей термін уперше ввів Блейлер, так само як і терміни на означення хворобливих станів психіки – «аутизм», «шизофренія».

134 роки від дня народження Ярослава Гашека (1883–1923), чеського письменника-сатирика, драматурга, фейлетоніста, журналіста, автора майже 1500 оповідань та інших творів, із яких світової популярності зажив його незакінчений роман «Пригоди бравого вояка Швейка». Одразу ж після його публікації світові ЗМІ називали роман Гашека «революцією в чеській літературі». Незважаючи на це, чеська преса беззастережно віднесла «Швейка» до аморальних книг, яким немає місця в пристойному суспільстві. Книга викликала великий суспільний і державний резонанс, під час Другої світової війни солдатам у Чехословаччині навіть було заборонено читати її, але все одно ім’я Швейка дуже швидко стало прозивним (цікаво, що в чеській мові є слово «кафкарня» – абсурд життя, і є «швейковина» – пасивний супротив абсурду). Цікаво, що автор диктував і відправляв чергові шматки тексту поштою не перечитуючи: том у 750 сторінок був написаний за рік і дев’ять місяців.

115 років від дня народження Теодора Вільяма Шульца (1902-1998), американського економіста, професора Чиказького університету, лауреата Нобелівської премії з економіки (1979) «за новаторські дослідження економічного устрою країн, що розвиваються». Представник чиказької школи політекономії, яка виступає за невтручання держави в економіку. Автор праць з проблем людських ресурсів, економіки освіти і економіки сільського господарства. Народився Теодор Шульц на фермі неподалік від м. Арлінгтона (штат Південна Дакота, США). З раннього дитинства працював у фермерському господарстві. В 1921 поступив на агрокультурні курси при коледжі свого штату. Після їх закінчення продовжував навчання як аспірант у Вісконському університеті, де у 1930 році отримав вчений ступінь доктора наук із спеціальності економіка сільського господарства. Свою викладацьку діяльність за обраною спеціальністю розпочав у коледжі штату Айова. Через чотири роки його затвердили керівником нової кафедри економічної соціології. Починаючи з 1943 року, і упродовж майже сорока років Шульц працював професором економіки Чиказького університету. Викладацьку діяльність поєднував з активною науково-дослідницькою роботою. Впродовж 18 років Теодор Шульц був членом Ради директорів Національного бюро економічних досліджень США (1949-1967), згодом – економічним консультантом Міжнародного банку реконструкції і розвитку, Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), ряду державних відомств та організацій. У 50-х роках минулого століття очолював «Технічну допомогу Латинській Америці» - проект, що охоплював усі сектори економіки слаборозвинутих країн, включаючи сільське господарство, після цього почав досліджувати те, що називав «людським» капіталом. Учений любив повторювати вислів відомого американського філософа і поета Ралфа Емерсона про те, що «найвірнішим мірилом цивілізації є не кількість населення, не розмір міст, не врожай, а рівень людей, яких ростить країна».

35 років від дня народження Кірстен Данст (1982), американської кіноактриси. Повне ім’я зірки - Кірстен Керолайн Данст. Вже у три роки дівчинка почала зніматись в рекламі, а у шість потрапила в кіно з роллю в короткометражці режисера Вуді Алена. Першим успіхом у кар'єрі Кірстен став фільм «Інтерв'ю з вампіром», в ньому 10-річна актриса зіграла складну роль дівчинки, яку вампіри перетворили в свою іграшку. Ще один успішний фільм - драма «Маленькі жінки», який був тричі номінований на «Оскар». Однією з найбільш комерційно успішних ролей Кірстен Данст є Мері-Джейн Вотсон - кохана дівчина Людини-Павука. Разом з Тобі Макгуаером вона знялася і в двох його продовженнях, що вийшли на екрани в 2004 і 2007 роках. У 2011 році Кірстен стає кращою актрисою за версією Каннського кінофестивалю за роботу в драмі «Меланхолія». У 2016 році актриса  була номінована на Еммі та Золотий глобус за свою роль міні-сералі «Фарго». Наразі фільмографія Кірстен Дунст налічує понад 70 фільмів.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>