Театр на Андріївському: є речі, що турбують більше ніж фасад

Театр на Андріївському: є речі, що турбують більше ніж фасад

1542
Ukrinform
Жителі Андріївського узвозу пропонують призупинити будь-які будівельні роботи на вулиці

Питання про естетику зовнішнього вигляду Театру на Подолі дуже спірне, і консенсус тут знайти не вдасться - в усіх різні смаки. Думки громадськості Києва розділилися, що відображено на численних міських пабліках.

Зараз фахівці намагаються з'ясувати, чи були порушені будівельні норми і правила при добудові театру, яка почалася в 2015 році. Цим займається робоча група експертів, створена при Київській міськдержадміністрації. Ці люди не судді і остаточних рішень не ухвалюють: якщо повторними експертизами буде підтверджено, що порушення є, то обіцяють прийняти консолідоване рішення і сказати, що саме доведеться усунути. А яким способом - вирішать архітектори. Якщо порушень немає - театр добудують.

Питання зовнішнього вигляду не розглядається.

КОЛИ-НЕБУДЬ ПРЕМ'ЄРА ВІДБУДЕТЬСЯ

Після скандалу, що стався наприкінці листопада, коли громадськості показали новий фасад, і він їй не сподобався, будівництво не зупинили. Це було цілком виправдано.

«Зараз зупинені й внутрішні оздоблювальні роботи, - говорить керівник театру Віталій Малахов. - На зиму не можна було залишати приміщення без вікон, дверей, сигналізації, охорони, інженерних комунікацій, тому все доробили і вже навесні зняли паркан навколо будівлі. Вісім років тому без дверей і даху кинули недобудований театр, його розікрали бомжі, зруйнувалися внутрішні елементи будови, їх довелося замінити. Але, запевняю вас, без документів про введення в експлуатацію, яких зараз немає, театр не відкриється. Зате прем'єра у нас буде незвичайна - музична. Я вірю, що вона все-таки коли-небудь відбудеться».

Отже, будівельні роботи в приміщенні в даний час не ведуться, хоч залишилося не так багато зробити. Архітектори, що створюють театр, тепер сильно шкодують, що раніше недостатньо комунікували з киянами, жителями Андріївського узвозу і Подолу.

Після недавнього засідання спільної групи експертів і громадськості з питання будівництва театру в Інтернеті поширили картинки його інтер'єрів. Представник замовника Сергій Русанов виклав на своїй сторінці в Фейсбуку і фото з оглядом 360 градусів з вестибюля закладу.

– Я хочу, щоб театр відкрився, - говорить Сергій Русанов. - Будемо показувати і доводити, що ми все робимо правильно. Може, «достукаємося» до громадськості. До речі, протягом багатьох років активісти чомусь не помічали як руйнується будівля театру - довгобуду, не особливо цікавилися її долею. Коли ми прийшли на об'єкт, то в першу чергу, відповідно до закону, провели всі необхідні експертизи, отримали дозволи, винесли проект на містобудівну раду Києва.

Шановні архітектори, стверджує Русанов, бачили, якою буде нова споруда театру, зробили зауваження, і ми їх врахували. Наприклад, збільшили цегляну частину, змістили на задній план темну. Вона, до речі, вже не чорна, а сіра, з часом її колір ще зміниться. 

Ми демонстрували проект громадськості, й газети публікували наші візуалізації. Ніхто не обурювався. Я буду радий, якщо проведуть повторні експертизи, мені й колегам так буде спокійніше. Я впевнений у нашій правоті. На жаль, як довго ми будемо чекати результатів повторних експертиз, я не знаю. Та й ніхто не знає...

А ось представники Спілки архітекторів України, які беруть участь у робочій групі, впевнені, що проект втілено з порушеннями будівельних норм і правил. І взагалі в такому вигляді споруда не повинна була з'явитися на цьому місці.

Спілка ще в січні оголосила відповідну заяву. Архітектор Георгій Духовичний днями передав робочій групі для вивчення документи, що доводять неправомірність будівництва.

Але, схоже, без відповіді так і залишиться питання: чому всі компетентні інстанції, і та ж містобудівна рада Києва, раніше були згодні зі зведенням об'єкта? Чому не заявляли: «Будувати не можна, тому що на цій ділянці має бути відповідно з нормативами будівля не більше трьох поверхів, де можуть перебувати не більше 70 осіб»? 

Чи не тому, що нормативи, які діють донині, виписувалися наприкінці 60-х років минулого століття? Так, їх, як закон, не можна порушувати, але й жити по них вже неможливо. Про діючі правила нині згадують тільки тоді, коли виникає конфлікт. В інших випадках, життя і будівництво спокійно рухаються вперед.

АНДРІЇВСЬКИЙ - НАЙСКЛАДНІША ВУЛИЦЯ КИЄВА

А якщо подивитися на проблеми Андріївського узвозу, так би мовити, зсередини? 

Громадське об'єднання «Громада Андріївського узвозу» спробувало це зробити. Активісти впевнені: вулицю треба терміново «ревіталізувати» (тобто повернути їй первісне призначення, «вдихнути життя»).

Члени громади не збираються продукувати міфи про Андріївський узвіз. Адже він став «унікальним» тільки з 80-х років минулого століття, коли цілком собі міщанська вулиця «пережила» жорстку реконструкцію в рамках підготовки до 1500-річчя Києва.

Тоді частина житлових будівель і комуналок розселили, вивільнені приміщення віддали під майстерні художників. Вулицю перетворили в притулок муз. Це всім подобалося. Тут розміщувалося 10 галерей і 3 ресторани.

Але за сорок років вулиця змінилася. Як бджоли на мед сюди злетілися забудовники. Після скандалу з фасадом Театру на Подолі, активісти Андріївського відразу заявили про те, що під час будівництва порушено закони, і організували протести. Але вони побачили й більш масштабні проблеми. Наводимо їх висловлювання.

- Не важливо, гарний театр чи ні, але повинен працювати закон і закон здорового глузду. Поки це не буде поєднано в одному місці, нічого доброго не вийде, - каже член «Громади Андріївського узвозу» Віталій Білецький. - Ніхто не каже, що театр не потрібен, що йому там не місце. Але подивіться, що ми бачимо нижче по вулиці Андріївський узвіз, на ділянці №14? Як могла комусь прийти в голову ідея викупити частину історичної Замкової гори, вирубати вікові дерева і почати будувати готель? Під шум скандалу з Театром на Подолі активізувалися забудовники Андріївського (за нашими даними близько 90 відсотків усіх ділянок на узвозі знаходяться в приватних володіннях, і хто знає, де ще виникнуть проблеми?). Працюють бульдозери, підйомні крани. Один конфлікт запустив наступний, за масштабами і наслідками більш шкідливий.

– Зникає по частинах Замкова гора, сліди зсуву бачимо на горі Уздихальниці - це наслідки ще однієї варварської реконструкції узвозу 2011-2012 років, - вважає керівник центру урбаністичних студій НаУКМА Владислава Осьмак. - Тоді роботи велися шаленими темпами, зсувонебезпечні ділянки не зміцнили, замінили мощену булигою дорогу гранітними і цегляними плитками, що зробило її зовнішній вигляд банальним. Згодом узвіз - обитель муз - перетворився на такий собі постійно діючий базар. А між торгівлею, туристами, театрами і масою ресторанів (тепер тут 10 ресторанів і всього 3 художніх галереї), будівництвами ще й намагаються просто жити звичайні люди, які перебувають в постійній боротьбі за свою вулицю - пам'ятку історії і архітектури.

– Андріївський узвіз - штучне утворення. Це проста вулиця, яку колись перетворили в культурний і туристичний центр, надали пам'яткоохоронного статусу, - пояснює Ольга Рутковська, член правління ГО «Громада Андріївського узвозу». - Цей організм виявився не повністю життєздатним. Тепер постало завдання, як зробити його життєздатним і стабільним. Цей сенс і повинен визначити, якою буде форма. Потрібно збалансувати інтереси всіх, хто живе, працює і відпочиває на Андріївському узвозі. Ми хочемо також дізнатися думку киян, чим для них є вулиця, якою її бачать не наші сусіди, а жителі Дарниці, Оболоні?

Поки не вирішені основні завдання, жителі Андріївського пропонують призупинити будь-які будівельні роботи на вулиці.

Архітектори, в свою чергу, висувають ідею замовити детальний план території та зонінгу Андріївського, де зазвичай прописуються всі регламенти - від поверховості та призначення забудови (якщо така можлива) і кольору цегли й вікон, до кількості проживаючих, людей, що тут пересуваються, які торгують і працюють, а також дерев, кущів і парків на даній території. А це, ні багато ні мало, - 200 гектарів. Згідно з законом, будь-який детальний план забудови повинен пройти кілька етапів громадських слухань. Є надія, що весь Київ не залишиться байдужим і візьме в них участь.

Катерина Новосвітня. Київ


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-