31 березня. Пам’ятні дати

31 березня. Пам’ятні дати

1210
Ukrinform
Сьогодні виповнюється 95 років від дня заснування Лесем Курбасом експериментального театру українського модернізму «Березіль»

Театр виник із акторських труп «Молодого театру» та «Кийдрамте» (Київський драматичний театр), засновником яких теж був Лесь Курбас. Назва театру походить від найменування першого весняного місяця – березня. До 1926 року театр працював у різних приміщеннях Києва (на Хрещатику № 29, у приміщенні нинішніх театрів ім. Лесі Українки та Івана Франка), а в 1926 році його було переведено в Харків. Курбасу вдалося зробити майже нереальну річ – у вкрай бідних умовах, адже в країні була повоєнна розруха, організувати величезну організацію, в якій майже безкоштовно працювали сотні молодих романтиків – акторів, режисерів, композиторів, техніків сцени, майстрів декорацій, художників. Усі вони були учнями, або просто прихильниками Курбаса. Загалом діяло 6 майстерень «Березоля». У 20-30-х роках курбасівський «Березіль» був для України чимось набагато більшим, аніж звичайний театр. Він був не тільки мистецьким центром, але й дослідно-експериментальним, культурно-громадським осереддям усього українського культурного руху тієї доби. За 15 років своєї активної діяльності Курбас устиг стільки, на що в інших народів йшли століття, й чим займалося не одне покоління митців. По-перше, він європеїзував український театр, розвернувши його з виключно етнографічного напрямку в бік світового театрального мистецтва, а по-друге, він почав ставити нову українську драму – п’єси Миколи Куліша, Майкла Йогансена, Миколи Хвильового. Крім того, Курбас виховав цілу плеяду нових українських акторів, серед яких Йосип Гірняк, Амвросій Бучма, Данило Антонович, Мар’ян Крушельницький, Іван Мар’яненко, Валентина Чистякова, Лесь Сердюк та багато-багато інших, яких згодом називали «пташенятами з курбасівського гнізда». У зловісному голодоморному 1933 році, після прем’єри Кулішевої «Маклени Ґраси» «Березіль» заборонили, перейменували на театр Шевченка, а Леся Курбаса, як «ворога народу» і «буржуазного націоналіста», разом з багатьма іншими митцями арештували. Спочатку відправили в московську тюрму НКВС, потім на будівництво Біломорканалу, а в листопаді 1937 році розстріляли у карельському Сандармоху. Репресіям з боку радянської влади піддавалися майже всі «березольці».

Події дня:

Цього дня 2015 року, через позбавлення ліцензії російською окупаційною владою, припинив мовлення кримськотатарський телеканал АТR – перший і єдиний у світі кримськотатарський канал. АТR був заснований 1 вересня 2006 року в Криму. Мовлення здійснювалося кримськотатарською, українською, російською та турецькою мовами. З початком російської окупації Криму журналісти каналу зайняли принципову позицію щодо висвітлення подій на півострові (зокрема розповідали правду про репресивні дії окупантів, утиски кримських татар, порушення прав людини), за що неодноразово піддавалися шантажу й погрозам з боку агресора. Зрештою, АТR був позбавлений права мовлення. Завдаючи удару по мовнику, російські окупанти мали на меті дошкулити всьому кримськотатарському народу, але, як зауважила заступник генерального директора телеканалу Ліля Буджурова, «кримськотатарський народ, який пережив Сталіна, переживе й це». У червні 2015 року канал відновив мовлення з Києва.

Ювілеї дня:

285 років від дня народження Франца Йозефа Гайдна (1732-1809), австрійського композитора. Один з основоположників віденської класичної школи (разом з Глюком і Моцартом). Композитором створені 104 симфонії, 24 опери, 52 сонати для фортепіано, квартети, велика кількість концертів і камерних ансамблів різноманітних складів. «Ніхто не в змозі робити все: теревенити й приголомшувати, викликати сміх і зворушувати до глибини душі, і все це однаково гарно, як це вміє Гайдн», – писав Вольфганг Амадей Моцарт, молодший сучасник Гайдна. Вершиною творчості Гайдна є його останні меси, написані в 1796–1802 рр. З 1791 року композитор працював переважно в Англії, де користувався шаленою популярністю. Втім, і батьківщину не забував. На останньому концерті, який відбувся у 1808 році у Відні (рівно за рік до смерті видатного композитора), 38-річний Бетховен став на коліна й поцілував руку маестро.

105 років від дня народження Уляни Любович (справж. – Старосольська; 1912-2011), української письменниці, журналістки, громадсько-культурної діячки (США). Уляна Старосольська народилася у Львові, навчалася у гімназії Українського педагогічного товариства «Рідна школа», музичному інституті ім. Миколи Лисенка. Співробітник жіночого журналу «Нова Хата», журналу «Господарсько-Кооперативний Часопис» (1937–1939) та «На сліді» (1936–1939). У 1940 році її батько був репресований, вона з матір’ю депортована до Казахстану. В 1946, після амністії, переїхала до Польщі, закінчила Познанський університет, здобула фах економіста. З 1967 року мешкала у США. Була редактором журналу Союзу українок Америки «Наше життя». Член президії Об’єднання українських письменників «Слово», член Національної Спілки письменників України. Авторка книг спогадів про заслання «Розкажу вам про Казахстан» (1969).

75 років від дня народження Наґіси Ошіми (1932-2013), японського кінорежисера. Один із найяскравіших представників «нової хвилі» японського кінематографа. Зняв фільми: «Корида любові» («Імперія почуттів», 1976), «Примара любові» («Імперія пристрастей» 1978, приз МКФ в Каннах), «Ніч і туман Японії», «Дослідження непристойних пісень Японії», «Табу» та ін. Наґіса Ошіма народився й виріс в Кіото. Після закінчення  університету переїхав до Токіо, працював асистентом режисера на кіностудії «Сетіку» (для цього йому довелося пройти досить жорсткий відбір). У 1960-х він знімав, писав сценарії й займався кінокритикою, зокрема, у власному журналі «Ейга Хіхе». Тоді ж, на початку 1960-х років заснував кіностудію. Зажив слави Ошіма в 1976 році завдяки драмі «Імперія почуттів» – досить виснажливої (для глядача також) історії кохання-пристрасті власника публічного будинку і молодої повії. Фільм довго вважали порнографічним, забороняли прокат. Кінострічка й досі тримається в перших рядках рейтингу фільмів зі сценами шокуючого характеру. У 1978, через два роки після «Імперії почуттів», Ошіма став лауреатом Канн, отримавши Золоту пальмову гілку як кращий режисер за фільм «Імперія пристрасті» (така собі історія Леді Макбет чи Катерини Ізмайлової, тільки на японський зразок). Картину назвали «першим великим еротичним фільмом». На заході Осіма відомий переважно завдяки іншій своїй картині, чудовій воєнній драмі 1983 року «Щасливого Різдва, містере Лоуренсе», де знялись Рюїті Сакамото, Девід Боуі й Такеші Кітано. Осіма був лідером так званої «японської нової хвилі». Відмовившись від гуманізму Акіри Куросави й повстаючи проти святенницької моралі сучасного йому суспільства, він запевняв, що ненавидить японське кіно за рафінованість сприйняття й зображення краси. Він сам завжди намагався переосмислити прекрасне, шукаючи й знаходячи його інколи в досить шокуючих образах і темах. Проблема насилля й жорстокості, сексу, злочинності, підліткової психології – основні теми кінофільмів Наґіса Ошіми. Вся фільмографія японського кінорежисера нараховує близько 30 кінокартин. Останній свій фільм – «Табу» Ошіма зняв у 1999 році.

Роковини смерті:

290 років з дня смерті Ісаака Ньютона (1643-1727), англійського фізика і математика, одного з основоположників сучасного природознавства, члена Лондонського королівського товариства і його президент (1703). Сформулював основні закони класичної механіки, відкрив закон всесвітнього тяжіння, закон розпаду білого світла на монохроматичні складові, розробив (незалежно від Лейбніца) диференціальне та інтегральне числення. Вершиною наукової творчості Ньютона є його праця «Математичні начала натуральної філософії» (1687), в якій узагальнено дослідження попередників і його власні в галузі астрономії й фізики. Як згадував секретар Ньютона, деякі вчені, отримавши примірник «Начал» і перегорнувши його сторінки, понуро зауважили, що потрібно принаймні років сім навчатися, аби щось зрозуміти у цій книзі. Значення ньютонівських відкриттів для подальшого розвитку науки важко собі й уявити. За словами Альберта Ейнштейна, «Ньютон був першим, хто намагався сформулювати елементарні закони, які визначають тимчасовий хід широкого класу процесів у природі з високим ступенем повноти і точності». Інший відомий фізик зауважив, що «…Ньютон примусив фізику мислити по-своєму, «класично», як ми висловлюємося зараз… Можна стверджувати, що на всій фізиці лежав індивідуальний відбиток його думки; без Ньютона наука розвивалася б інакше». Але був у житті великого вченого, котрий присвятив науці все своє життя, один цікавий епізод, пов’язаний з політичною діяльністю. В 1688 році після приходу до влади Вільгельма Оранського в Англії було обрано парламент, депутатом якого став Ньютон. Деякі біографи Ньютона вважають його парламентську діяльність випадковим епізодом, посилаючись на те, що він ні разу не виступив публічно на засіданнях парламенту. Існує анекдот, що єдиним виступом Ньютона було звернення до служителя: «Зачиніть вікно – дме». Помер видатний учений на 85 році життя. За наказом короля його урочисто поховали у Вестмінстерському абатстві. 


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-