11 лютого. Пам’ятні дати

11 лютого. Пам’ятні дати

1564
Ukrinform
Сьогодні вдруге відзначатиметься Міжнародний день жінок та дівчат у науці

Проголошений Резолюцією 70-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН від 22 грудня 2015 року з метою досягнення повного і рівного доступу жінок і дівчат до науки і розширення їх прав і можливостей, а також забезпечення гендерної рівності. Наука і гендерна рівність –  невід’ємні елементи процесу досягнення цілей розвитку, включаючи ті, які викладені в Порядку денному сталого розвитку до 2030 року. За останні 15 років світове співтовариство досягло значних успіхів у справі залучення жінок і дівчат у науку. Незважаючи на це, вони досі стикаються з обмеженнями у цій сфері. Згідно з дослідженнями, проведеними у 14 країнах, можливість отримання ступеня бакалавра, магістра та доктора для жінок у сфері науки становить 18%, 8% і 2% відповідно, у той час як для чоловіків ці показники становлять 37%, 18% і 6%.

Католицьке свято – Всесвітній день молитов за хворих. Засноване Папою Римським Іоанном Павлом ІІ 13 травня 1992 року. Відзначається католиками в день Лурдської Богоматері. У Всесвітній день хворого Католицька Церква традиційно закликає здорових згадати про хворих і стражденних, адже їх на нашій планеті мільйони, й надати посильну допомогу – фінансову, моральну, або просто помолитися за одужання ближнього. А хворим, калікам і немічним нагадує, що Бог всесильний і допоки в людині живуть віра й надія – можливе й зцілення.

День заснування держави в Японії. За японськими переказами, саме цього дня (660 р. до н. е.) престол посів легендарний перший монарх Дзімму, міфічний праправнук синтоїстської богині Аматерасу, котрий і започаткував відтоді безперервну династію. Свято почали відзначати наприкінці ХІХ ст., в епоху Мейдзі (1867-1912) як День заснування імперії, щоб підкреслити божественне походження японської імператорської сім’ї. Після катастрофічної поразки Японії у Другій світовій війні було скасоване; відновлене 1967 року.

Ювілеї дня:

170 років від дня народження Томаса Алви Едісона (1847-1931), американського винахідника в галузі електротехніки та підприємця, засновника великих електротехнічних компаній. Автор 1093 запатентованих у США винаходів. Запропонував і впровадив промисловий зразок лампи розжарення, винайшов електричний лічильник. За проектом Едісона була збудована перша в світі електростанція (1882). Саме він запропонував використовувати на початку телефонної розмови слово «алло». В 1928 році нагороджений вищою нагородою   США – Золотою медаллю Конгрессу.

100 років від дня народження Сідні Шелдона (1937-2007), відомого американського письменника і сценариста. За заслуги перед літературою і кінематографом у 1982 році Сідні Шелдон отримав іменну зірку на голівудській Алеї Слави. Крім того, його ім’я присутнє в Книзі рекордів Гіннеса: Шелдон один із тих, кого найбільше в світі перекладають. Величезна кількість його романів стала бестселерами, вони перекладені 56 мовами і видані накладом у понад 300 мільйонів примірників у більш як 100 країнах світу. За його сценаріями знято 25 фільмів. Серед найвідоміших творів: «Оголене обличчя», «Зірвати маску», «Зворотній бік півночі», «Незнайомець у дзеркалі», «Якщо настане завтра», «Ніщо не вічне» та ін.

55 років від дня народження Шеріл Кроу (1962), відомої американської виконавиці, гітаристки і авторки пісень, дев’ятиразової володарки премії Греммі. Майже всі її альбоми стали платиновими, до того ж, практично всі пісні, які є в репертуарі співачки, вона написала сама – і музику, і тексти. Шеріл Кроу народилася в Кеннеті, штат Міссурі. Її батько був джазовим музикантом-аматором. Мати – викладала музику по класу фортепіано. В родині було четверо дітей і всі з наймолодшого віку долучалися до музики. У 6 років Шеріл почала освоювати піаніно, в 13 років стала солісткою шкільного хору, а в 14 – почала писати пісні. Вона закінчила Університет штату Міссурі, стала дипломованим спеціалістом. Вранці вона навчала музиці дітей у молодших класах школи, а ввечері співала і грала в аматорських музичних колективах – її творчому талантові потрібен був вихід і розвиток. Її серйозна музична кар’єра розпочалась у 1986 році, коли вона стала однією з бек-вокалісток у Майкла Джексона, який якраз готувався до промотуру «Bad». Ця співпраця виявилася для Шеріл Кроу надзвичайно плідною – співачка об’їздила мало не весь світ і отримала колосальний досвід проведення шоу, спілкування з великою аудиторією. На початку 1989 року 18-місячний марафон завершився, і Шеріл повернулася до сольної виконавської кар’єри. Співачка ніколи не була в шлюбі. Впродовж декількох років тривав її роман з відомим велогонщиком Ленсом Армстронгом, справа йшла до весілля, але мало не в останню мить пара розлучилася. Шеріл – мати-одиначка, вона виховує двох прийомних синів. У 2003 році у Шеріл було діагностовано рак молочної залози. Попри те, що їй вдалося перемогти хворобу, у 2011 році їй був поставлений новий діагноз – пухлина мозку. Нині співачка мужньо протистоїть хворобі.

Роковини смерті:

Цього дня 2010 року пішов із життя британський модельєр Александр Макквін (1969-2010) – неперевершений майстер радикальних художніх ідей, одна з центральних постатей світової моди. Народився Александр Макквін у сім’ї таксиста в тоді ще далеко не елітному лондонському Іст Енді. Першу сукню намалював у чотири роки. Батьки захоплення сина дизайном не схвалювали, вважаючи, м’яко кажучи, подібне заняття справою не зовсім чоловічою. У 16 років Александр кидає школу і йде з дому, аби не залежати матеріально від батька, не чути дорікань і займатися улюбленою справою. Він влаштовується підмайстром у відоме лондонське ательє «Андерсон і Шеферд» на Севіл-Роу. Справи у хлопця йшли непогано, але одного разу Макквін утнув неприпустиме, написавши крейдою на новісінькому, щойно пошитому піджаку принца Чарльза «Я – сука». Звісно був скандал і юнака звільнили. Після звільнення Макквін працював у ательє Гівса і Хокса, а також у театральній майстерні, де шив між іншим і костюми за лекалами ХVІ століття. У 1991 році він закінчив коледж мистецтв, його дипломна робота викликала надзвичайний резонанс, а відомий стиліст Ізабелла Блоу (постать надзвичайно ексцентрична у світі моди; згодом товаришка і муза-натхненниця Макквіна) викупила всю колекцію початківця. У колекції були представлені брюки-«бамстери», які не тільки ледве трималися на стегнах моделей, а ще й відкривали сідничну розвилку – точнісінько як у трударів Іст Енда. Брутальний образ доповнював шкіряний топ, заляпаний кров’ю і грязюкою. «Мене не цікавлять прилизані костюмчики. Мене цікавить справжнє мистецтво – живе, дихаюче і самобутнє», - таким чином Макквін висловив власний погляд на моду і на те, чим він мав наміри займатися. Відтоді всі покази його колекцій перетворилися на своєрідні свободолюбиві маніфестації, які відбувалися на межі фолу. То він виводив на подіум чорношкіру манекенницю у кайданах і в сукні, вкритій брудом і дохлою сараною (символ голоду в Африці), то влаштовував дефіле у церкві, то залучав модель-інваліда, то взагалі відмовлявся від послуг манекенниць, замінивши їх дерев’яними манекенами на підставках, то посипав подіум гравієм. Але найскандальнішим шоу того періоду була колекція «Згвалтована Шотландія», коли з-під спідниць моделей звисали закривавлені бинти. У1996-2000 роках Макквін обіймав посаду головного дизайнера Будинку моди Givenchy. «У Givenchy я навчився легкості. Я навчився бути м’якішим. Для мене це була справжня школа… Робота в ательє стала фундаментом моєї кар’єри», - так згадував про той період модельєр. У 2001 році він припиняє співпрацю з Givenchy, підписує торговельну угоду з Gucci Group і стає креативним директором свого іменного лейбла. 11 лютого 2010 року дизайнера знайшли повішеним у власній лондонській квартирі у Грін Парк. Макквін наклав на себе руки, не витримавши депресії. За декілька днів до трагедії він втратив матір, розлучився з другом (Макквін був відкритим гомосексуалістом). Несподівана смерть модельєра шокувала світ фешн-дизайну.

5 років тому в одному з номерів готелю Beverly Hilton у Беверлі-Гілз, напередодні 54-ї церемонії «Греммі» знайшли мертвою Вітні Х’юстон (1963-2012), американська поп-, соул- і ритм-н-блюзова співачка, актриса, продюсер, фотомодель. Одна з найуспішніших у комерційному плані виконавиць в історії світової музики, відома своїми музичними досягненнями, вокальними здібностями і скандальним особистим життям. Вітні народилася в місті Ньюарк, штат Нью-Джерсі. Була найменшою з трьох дітей у родині співаків. 11-річною вона починає виконувати соло в госпел-хорі баптистської «Церкви нової надії» в Ньюарку. 1983-го укладає контракт і дебютує в телепрограмі Merv Griffin’s Show з піснею Home. У лютому 1985 року виходить її перший альбом. 1992-го дебютує в головній ролі у фільмі «Охоронець», для якого записала шість пісень. Сингл «I Will Always Love You» став найуспішнішим у її кар’єрі. Альбом отримав 17-кратний платиновий сертифікат, став найпродаванішим саундтреком в історії звукозаписної індустрії – 43 мільйони копій – і здобув три премії «Греммі». Останній альбом співачки I Look to You вийшов 2009 року. 2001-го Вітні уклала одну з найбільших угод в історії музики – підписала контракт на шість альбомів з компанією Аrista/BMG вартістю 100 мільйонів доларів. Книга рекордів Гіннесса визнає її співачкою із найбільшою кількістю нагород – 415. Стосовно особистого життя, то Вітні була у шлюбі зі співаком Боббі Брауном. Подружжя не могло похвалитися зразковим життям – шлюб супроводжували скандали, наркотики, алкоголь, бійки. Навіть народження доньки Боббі Крістіни не могло врятувати ситуацію. У 2007 році пара розлучилася. У липні 2014 року єдина донька Вітні Х’юстон померла на 22 році життя після тривалого перебувння в комі. А саму Вітні згубила слава та кокаїн. Як виявилось, попри сильний голос, вона була дуже слабкою жінкою.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-