26 січня. Пам’ятні дати - 26.01.2017 08:00 — Новини Укрінформ
26 січня. Пам’ятні дати

26 січня. Пам’ятні дати

2335
Ukrinform
Сьогодні Міжнародний день митника – професійне свято всіх працівників митних служб планети.

Відзначається з 1983 року. У листопаді 1952 набрала чинності Конвенція про утворення Ради митного співробітництва, а 26 січня 1953 року у Брюсселі відбулася перша сесія цієї Ради, яка згодом (у 1994 році) отримала сучасну назву – Всесвітня митна організація (ВМО). На ній були представлені головами своїх митниць 17 країн Європи. Через 30 років саме цей день було обрано для щорічного святкування Міжнародного дня митних служб. Ідеї митного співтовариства отримали чималий відгук. Досить швидко зі скромної організації, що об’єднувала обмежене число європейських держав, Рада митної співпраці перетворилася на авторитетну організацію міжнародного масштабу. В даний час Всесвітня митна організація об’єднує 180 держав-членів, які керують понад 98% всієї міжнародної торгівлі. Три чверті з них є країнами, що розвиваються. Міжнародний день митника є приводом не тільки для прояву міжнародної солідарності митних служб всього світу, підбиттям підсумків роботи за рік і складання планів на майбутнє, а й для залучення уваги громадськості до значущості ролі митниці в економічному і соціальному розвитку суспільства. Сьогодні своє професійне свято відзначають понад 800 тисяч людей – така загальна чисельність митників у всьому світі. Україна приєдналася до Всесвітньої митної організації у 1992 році; нині українська митниця модернізується та реформується.

Сьогодні у США День пам’яті загиблих астронавтів. Цей день відзначається за рішенням керівництва НАСА з 2005 року в останній четвер січня. 27 січня 1967 під час підготовки до запуску вибухнув корабель «Аполлон-1». 28 січня 1986 року через 73 секунди після старту вибухнув шаттл «Челленджер». 1 лютого 2003 року у небі над Техасом під час повернення на Землю зазнав катастрофи космічний корабель багаторазового використання «Колумбія» з 7 астронавтами на борту. Три катастрофи в історії пілотованих польотів у США забрали життя 17 астронавтів.

Ювілеї дня:

220 років від дня народження Тальві (Тереза Альбертіна Луїза фон Якоб-Робінсон; 1797-1870), німецько-американської письменниці, літературознавця, фольклористки і перекладачки. Дочка Л. Г. К. фон Якоба. В 1806–1809 рр. проживала в Харкові, де батько працював професором університету. Тут вивчила українську мову, познайомилася з українським фольклором і літературою. У 1834 році виїхала до США. У статтях «Історичний огляд слов’янської мови в її різноманітних діалектах» та ще у двох книгах, виданих англійською й німецькою мовами подала інформацію про територію і мову українського народу, про творчість Івана Котляревського, Євгена Гребінки і Григорія Квітки-Основ’яненка, навела у своєму перекладі шість українських народних пісень (в тому числі пісню «Віють вітри, віють буйні» з «Наталки Полтавки» Котляревського); це був перший переклад англійською мовою уривка українського літературного твору.

70 років від дня народження Патріка Деваера (1947-1982), французького актора. Зіграв велику кількість різнопланових ролей у фільмах «Прощавай, поліцейський», «Тріумфальний марш», «Вальсуючі», «Удар головою», «Вітчим». У 1983 році був заснований спеціальний приз «Сезар» його імені.

Сьогодні виповнюється 56 років зірці світового хокею, легендарному Вейну Грецкі (1961). Канадський хокеїст, центральний нападаючий. Один із найвідоміших спортсменів XX століття. Іноді журналісти називають Грецкі Пеле хокею – мабуть для тих, хто не надто знається на хокеї, а про знаменитого бразильця все ж таки чув, адже футбол, як не крути – наймасовіший вид спорту. Але Грецкі – це Грецкі, і жодних порівнянь він не потребує. В 1978-1988 роках спортсмен виступав за клуб «Едмонтон Ойлерз», з яким чотири рази вигравав Кубок Стенлі. В Національній хокейній лізі, де Грецкі отримав прізвисько «Великий», він установив 61 рекорд і неодноразово завойовував індивідуальні призи Ліги (включно з 9-ма призами найціннішому гравцю і 10 – кращому бомбардиру сезону). Був серед 5 спортсменів, які запалювали вогонь Олімпіади-2010 у Ванкувері. Єдиний з представників північноамериканського хокею увійшов до символічної збірної сторіччя «Centennial All-Star Team» Міжнародної федерації хокею з шайбою. Його ім’я увічнено в Залі хокейної слави (Торонто). Номер 99, під яким він виступав протягом усієї своєї професійної кар’єри, закріплений за ним у НХЛ навічно, і жоден хокеїст у НХЛ більше не одягне светр з цим номером – теж неабияка честь. Елегантний, завжди усміхнений Грецкі надзвичайно вплинув на формування іміджу канадського хокею, адже до того існував стереотип похмурого вайлуватого здорованя, не надто культурного й не надто привітного. Нині знаменитий спортсмен активно займається бізнесом. Цікавий факт: дід Вейна Грецкі був білорусом, а бабця – українкою з Підгайців (нині Тернопільська область, а до війни – територія Польщі; подейкують що з Підгайців походить і прадід по материнській лінії Джареда Кушнера – зятя нинішнього президента США Дональда Трампа). Між собою подружжя розмовляло українською мовою; батько Вейна теж чудово знав українську.

Свій 29 День народження відзначив би сьогодні Михайло Жизневський (1988-2014), білоруський активіст Євромайдану, член Самооборони Майдану, один із перших героїв Небесної сотні і одна з перших жертв злочинного режиму. Народився Михайло Жизневський у білоруському Гомелі. В Україні жив спочатку в Донецьку та Кривому Розі, потім у Києві, в останні роки життя винаймав житло у Білій Церкві. Він рано полишив рідну домівку, сам заробляв собі на життя, але завжди пам’ятав про батьків, час від часу надсилаючи їм хоч якісь кошти. Працював зварником, монтажником вікон. Був позаштатним кореспондентом газети «Соборна Київщина». У дитинстві мріяв стати священиком, захоплювався історією. Був аполітичним, але співпрацював з націоналістичною організацією УНА-УНСО, оскільки та мала гарну страйкбольну команду, а Михайло займався страйкболом. Загинув 22 січня 2014 року близько 9-ї години ранку від пострілу в серце біля стадіону «Динамо» на Грушевського. Панахида за Михайлом Жизневським відбулася 26 січня 2014-го, в день, коли йому виповнилося б 26 років. До Михайлівського собору тоді прийшло понад 10 тисяч осіб, не всі навіть змогли потрапити всередину. Тіло загиблого білоруса несли під вигуки натовпу «Герой!» і «Живе Білорусь!». Михайло Жизневський став першим, з ким прощалися на Майдані. Похований у Білорусі.

Роковини смерті:

Цього дня 1998 року помер Яків Борисович Давидзон (1912–1998), українського фотомитця чиї знімки давно вже стали історією, перший фотокор лауреат Шевченківської премії (1977). Яків Давидзон не розлучався з фотоапаратом понад 60 років. Його дебют відбувся 12 грудня 1937 року. Тоді 25-річний Давидзон зробив кілька знімків на виборчій дільниці заводу «Ленінська кузня», віддав їх у редакцію однієї з вечірніх газет, де один з них надрукували. Потім була робота в республіканській газеті «Колгоспник України» (нині «Сільські вісті»), у фотохроніці РАТАУ (нині Укрінформ); під час радянсько-німецької війни був фото кором на фронті. Об’єктив його фотокамери назавжди увіковічнив миттєвості війни: бої за Харків, Воронеж, Сталінград… Після війни Яків Давидзон понад 50 років працював фотокором газети «Радянська Україна» (нині «Демократична Україна»). Помер в Америці, де жив останні 4 роки свого життя.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>