10 січня. Пам’ятні дати

Хоча Австралія однією з перших визнала незалежність України, посольство цієї держави було відкрито в Києві лише в лютому 2015 року. До того з вересня 1992 року в Києві діяло Почесне консульство Австралії. До січня 2015 року Посольство Австралії в Польщі було акредитоване в Україні за сумісництвом.  Посольство України в Австралії було засноване 14 квітня 2003 року. Як відомо, в Австралії проживає близько 38 тис. українців. І хоча це й не найбільша українська діаспора світу, але все одно, досить суттєва громада, яка всіляко підтримує Україну на різних рівнях, зокрема і в парламенті країни. Приміром, 15 травня 2014 року була створена Парламентська група Австралія-Україна 44-го Парламенту Австралії під гаслом «На підтримку демократії в Україні!». У грудні 2014 року відбувся державний візит Президента України Петра Порошенка до Австралії. Щодо українсько-австралійських відносин, то їх можна назвати безхмарними, за винятком так званої «сигаретної» суперечки 2012 року в рамках Світової організації торгівлі (СОТ) щодо упаковки сигарет (у червні 2015 року Мінекономрозвитку остаточно повідомило про припинення суперечки). Стосовно Великої Британії, то Посольство України в Сполученому Королівстві розпочало свою роботу у вересні 1992 року. У тому ж році було відкрито Посольство Великої Британії в Україні. За неофіційними даними (офіційна статистика відсутня) у Британії проживає близько 30 тисяч осіб з українським корінням. Це загалом представники першої і другої хвилі міграції, а за останні роки кількість громади збільшується завдяки трудовим мігрантам. Сучасний стан двосторонніх українсько-британських відносин характеризується високим рівнем діалогу між сторонами у політичній, економічній, військовій та культурній сферах, у тому числі з питань реалізації євроінтеграційного курсу України. Сполучене Королівство є традиційно важливим економічним партнером для України, насамперед, в таких галузях, як інвестиційне співробітництво, банківсько-фінансова сфера, енергетична безпека. Британія залишається послідовною прихильницею європейського курсу нашої держави, всебічно підтримуючи Україну у боротьбі з російською агресією.

Події дня:

98 років тому (1919) продовжувався обмін нотами протесту між урядами УНР і Росії у зв’язку з вторгненням радянських військ на територію України. Росіяни заперечували сам факт збройної агресії з їхнього боку, а українці вимагали пояснень. Через три дні після отримання ноти від уряду РСФРР, уряд УНР відповів зустрічною нотою, у якій, зокрема, ставилось питання, чому уряд Росії «явно ухиляється від прямої відповіді на поставлене йому урядом України запитання про мету наступу на Україну, який проводить російське військо». Уряд УНР заявив, що умови, висунуті в ноті від 6 січня, про запровадження в Україні диктатури пролетаріату є неприйнятними. Директорія згоджувалася при цьому на мирні переговори, якщо Рада Народних Комісарів РСФРР припинить воєнні дії проти України і виведе свої війська з її території. Варто зауважити, що Схід України був повністю окупований більшовиками. Так, 3 січня до Харкова вступили червоні, і була відновлена радянська влада. Вже 6 січня Тимчасовий робітничо-селянський уряд України (як він себе називав) видав декрет про нову назву країни: Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР). Така назва за республікою збереглася до 1936 року.

55 років тому (1962) сталася одна з найбільших в історії лавин катастрофа: обвал з Невадо-Уаскаран (Перу). Об’єм маси снігу і льоду склав приблизно 3 млн кубічних метрів, а наприкінці руху досяг 10 млн кубометрів. Лавина за 7 хвили стерла з лиця землі містечко Ранраірка, 6 менших поселень і частково зруйнувала ще три. Точна кількість жертв невідома. За приблизними підрахунками загинули 4 тис. людей і 10 тис. голів домашніх тварин.

Ювілеї дня:

270 років від дня народження Абраама-Луї Бреге (1747-1823), майстра-годинникаря Французького флоту, члена Французької АН. Винайшов спіраль особливої форми, удосконалив годинниковий механізм. У його майстерні виготовлялися знамениті кишенькові годинники (брегет), які відзначалися високою точністю, відбивали години, долі години і показували числа місяця.

160 років від дня народження Софрона Недільського (1857-1917) українського лексикографа, філолога, члена Наукового товариства імені Шевченка. Вчителював у гімназіях Закарпаття, був директором української гімназії в Коломиї (1894–1917). Допомагав Желахівському у праці над «Малорусько-німецьким словарем».

90 років від дня народження Івана Антоновича Тихого (1927-1982), українського живописця, заслуженого діяча мистецтв України (1964). Майже 20 років працював викладачем Київського художнього інституту (1964-1982). Серед найвідоміших творів: «Чорногузи», «Жменя землі», «Материнство».

Роковини смерті:

60 років з дня смерті Габрієли Містраль (справж. Лусіла Годой Алькаяга; 1889-1957), чилійської поетеси, дипломата, знаної громадської діячки. Перший в історії Латинської Америки лауреат Нобелівської премії з літератури (1945; «за поезію справжнього почуття, що зробила її ім’я символом ідеалістичного устремління для всієї Латинської Америки»). Автор поетичних збірок «Відчай», «Ніжність» (вінок колискових пісень і віршів) та ін. З 16 років учителювала. З 1924 – чилійський консул в Італії, Іспанії, Португалії, Бразилії, США. Брала участь у роботі Ліги Націй і ООН. Писала статті з питань літератури, нариси, есе («Мова Хосе Марті», «Замітки про Пабло Неруду», «Прокляте слово» та ін.).

Цього дня 1971 року пішла з життя Ґабріела Шанель (відома під псевдонімом Коко; 1883-1971), французький модельєр жіночого одягу, засновниця модного «Будинку Шанель» в Парижі. Прославилась не лише своєю діяльністю у якості законодавиці мод, але й своїми романами з високопосадовими особами і тиранством стосовно оточуючих людей. Про неї казали, що її подарунки схожі на ляпаси. Мала гострий саркастичний розум, незалежний характер, була надзвичайно працездатною та енергійною; нетерпимою і зверхньою; ніколи не розповідала правди про своє походження. 1920-1939 роки ХХ століття – «золота епоха» Коко Шанель: вона запроваджує моду на тканину джерсі, замінивши нею шовк, випускає парфуми «Шанель № 5» (1921) та знамениту «маленьку чорну сукню» (1926). Наприкінці 40-х років у неї з’явився серйозний конкурент – Крістіан Діор зі своїм новим стилем, але вона знайшла у собі сили витримати удар – у 85 років стала творцем так званого «аскетичного», або ж класичного стилю. Знаменитий рожевий костюм Жаклін Кеннеді був створений саме Коко Шанель. Померла славетний модельєр, «еталон стилю» у 87 років від серцевого нападу (так само як і Крістіан Діор); похована в Лозанні («цвинтарі європейської аристократії», як не без гіркої іронії сказав колись про це чудове швейцарське місто Мопассан). За свідченнями сучасників, на схилі літ вона була надзвичайно пихатою, злостивою і владною старою. «Я створювала одяг для жінок усього світу, але тепер вони воліють ходити роздягненими, що тут скажеш…», - констатувала «велика і нестерпна» Коко наприкінці свого довгого життя.

28 років з дня смерті Валентина Петровича Глушка (1908-1989), українського вченого з фізико–технічних проблем енергетики, академіка, другого після Корольова загальновизнаного формального і неформального лідера радянської космонавтики. Творець першого у світі електротермічного ракетного двигуна і багаторазового ракетно-космічного комплексу «Енергія» – «Буран». Його двигуни підіймали в повітря літаки (Як-3, Су-6, Су-7), космічні кораблі «Восток», «Восход» і «Союз», станції «Салют» і «Мир», автоматичні зонди до Місяця й планет (їх досі успішно використовують у спільних українсько-американських ракетних проектах), ракетоносії «Протон». Загалом під керівництвом Глушка до 1988 року були створені понад 50 рідинних ракетних двигунів та їхніх модифікацій, які застосовували й застосовують нині на 17-ти моделях бойових і космічних ракет. Ось декілька цікавих фактів із життя Валентина Петровича Глушка. У 15 років він розпочав листування з Костянтином Ціолковським. Одеського підлітка і видатного теоретика і дослідника повітроплавання й космонавтика поєднували спільні мрії про освоєння космосу за допомогою ракет. Вже через рік – у шістнадцять, Валентин Глушко завершив рукопис своєї першої книги «Проблеми експлуатації планет». Школярем креслить перший проект ракети з рідинним двигуном і намагається побудувати її, публікує науково-популярні статті про космічні польоти: «Завоювання Землею Місяця», «Станції поза Землею». Втім не лише космосом цікавився юний Глушко: у 1920-1922 рр. він навчався в Одеській консерваторії по класу скрипки у професора Столярова. Естетичній складовій у формуванні людської особистості Валентин Петрович надавав не останню роль; мабуть саме тому згодом він справляв неабияке враження на жіноцтво і мав на космодромі репутацію найпершого стиляги й донжуана. Не оминули його і сталінські репресії: 23 березня 1938 року молодого вченого (тоді вже колеги Сергія Корольова) арештували. Після декількох днів на Луб’янці він зізнався, що брав участь в антирадянській організації та шпигунстві на користь Німеччини. Втім, коли його перевели до Бутирської в’язниці, де він мав чекати суду, молодий вчений (на ту пору йому виповнилося 30 років) відмовляється від усіх свідчень і починає писати листи до Вишинського, Сталіна, Берії. Останній наказав переглянути справу, внаслідок чого й було пом’якшено вирок – система вирішила за доцільніше використати вченого в одній із «шарашок». Таким чином, Глушко став головним конструктором казанської «шарашки», де створювали ракетні прискорювачі для літаків. Невдовзі там з’явився Сергій Корольов та інші вцілілі ракетники. Глушко використовував щонайменший шанс аби визволити з таборів  і тюрем своїх колег. Він домігся, щоб зеки-конструктори мали найкраще обладнання, щоб їх ліпше годували. А ще, за спогадами колег, з верхньої кишені його робочої куртки завжди виднілася білосніжна випрасувана хусточка.