В Українській асоціації медіабізнесу назвали загрози для реформованих ЗМІ

На цьому наголосив під час прес-конференції юрист Української асоціації медіабізнесу Олександр Дяченко. 

"Є два основних вороги роздержавлення і взагалі незалежної преси: це тарифи і мінімальна зарплата. Через те, що традиційна аудиторія місцевої преси - старше населення, отримуючи нові платіжки, приймає рішення не передплачувати газети, а також через подорожчання вартості послуг Укрпошти є серйозний ризик для всіх місцевих видань, особливо роздержавлених, що вони будуть закриті", - наголосив Дяченко. 

Водночас він зазначив, що державні реєстри друкованих ЗМІ не дають відповіді щодо кількості газет і де вони розповсюджуються. 

"В Україні є два державних реєстри друкованих ЗМІ і жоден не може дати відповідь на питання, скільки всього видається газет і де вони розповсюджуються. На практиці після завершення роздержавлення в деяких районах закриється місцева преса, але держава про це навіть не знатиме. Це ті проблеми, над якими треба попрацювати, щоб досягти мети роздержавлення - створення ефективних місцевих незалежних ЗМІ", - зазначив Дяченко.     

Як поінформувала юрист Інституту розвитку регіональної преси Людмила Опришко, за рік дії закону вони стикнулись з низкою системних проблем, найчастіше пов'язаних з тим, що деякі органи місцевої влади просто ухилялись від виконання вимог цього закону - різними шляхами і способами. 

"Деякі ради просто не виносили рішення трудового колективу на розгляд сесії і не розглядали питання про реформування ЗМІ на першому етапі. Інші включали в порядок денний такі питання, проте депутати не голосували з тих чи інших причин. Внаслідок цього частина редакцій, які могли б потрапити в перший етап, до нього не потрапили. Були й випадки, коли звільняли головних редакторів, призначаючи інші керівні органи, щоб загальмувати процес реформування. І внаслідок цього є численні судові справи", - уточнила вона. 

Опришко зазначила, що напрацьовано зміни та поправки до діючого закону по реформуванню ЗМІ. Ці зміни спрямовані на те, щоб  зробити закон ефективнішим, усунути ці проблеми апріорі, аби вони не могли виникати на практиці. 

"Наше завдання - якомога менше питань віддати на розсуд депутатів місцевих рад, оскільки це йде всупереч державній політиці", - підкреслила юрист.

Як зазначалося, у січні 2017-го перший варіант законопроекту буде внесено на розгляд парламенту.