+5С - і ескалатор в ступорі

Аналітика
1795
Ukrinform
«Диво» Південного вокзалу – ескалатор, що впадає в зимову сплячку. Так кажуть залізничники. А коли він востаннє працював? 

Жителі та гості столиці, які регулярно користуються популярним підземним переходом на Південний залізничний вокзал, стикаються з серйозною перешкодою – непрацюючим вже 15 років ескалатором, висотою в 3-поверхівку. Літні люди реально страждають, долаючи шлях нагору пішки та ще й з важким багажем. Інколи навіть кладуть тут своє життя. Відтак Укрінформ навідався на вокзал, аби зафіксувати стан горезвісного підйомного механізму та вияснити причини його непрацездатності.

Так вони ж замерзають!

Початок зими. Ескалатор стоїть холодний і «неживий».  По обидва боки від нього з тугою в очах та невдоволенням піднімаються сходами люди  – з сумками, ранцями, чемоданами, дітьми, баулами... І якщо молодь долає відстань у 63 сходинки підскоком, то літні люди ледь чвалають, часто зупиняються, аби віддихатися.

Звертаюся до чоловіка середнього віку, який щойно піднявся з торбами на плечах, вказуючи йому на нерухомий ескалатор: «Ну, і що ви про це думаєте?». 

– Так що тут скажеш! Я тут кожного дня буваю. Взагалі-то, кажуть, що він робочий. Але знаєте, чому він не працює? Тому що зимою в ньому замерзає гума, – повідав пан Микола П. - Можливо, просто треба утеплити виходи підземного переходу і все буде добре. От у Білорусі, я колись бачив, так і зробили», - розповідає Микола П.

Згодом помічаю дідуся, якому тяжко підніматися, і звертаюся до нього з тим же запитанням.

 – Я тут часто ходжу.., десь із жовтня його… (ескалатор) закрили (витирає спітніле чоло). Тут були ремонтники, і я в них запитав: чого ж ескалатори не працюють? Знаєте, що вони мені сказали?! Так ескалатор замерзає. Тьху! Нехай вони розкажуть отій старенькій бабусі, яка не розбирається в техніці, але має карабкатися по цих сходах!», - обурюється Анатолій Іванович Борисенко.

Я вислухала ще кілька нарікань перехожих і попрямувала до начальника вокзалу, аби з’ясувати, чому ескалатор, як той ведмідь у холоди, впадає у зимову сплячку і що робить керівництво вокзалу для ліквідації проблеми.

В адміністрації мене зустріли досить привітно (журналістське посвідчення «швидко» спрацювало). Вдалося зустрітися безпосередньо з керівництвом – начальником вокзалу Василем Павловим. Завели розмову.

– Тут справа навіть не в грошах. Нитки ескалатору вийшли з ладу, бо вже давно відпрацювали свій строк. Необхідних деталей немає - їх вже не випускають. До того ж, це іноземне виробництво – Петербурзький «ЭЛЭС» (проектування підйомного обладнання). Замінити зношені вузли ми не в змозі, бо не можемо їх купити по відомим причинам в безпосереднього виробника, тому потрібно міняти весь механізм. Це великі кошти – на сьогодні майже 16 мільйонів гривень.

– А замінити іншими не можна?

- Подумайте самі, це як ставити запчастини від «Фольксвагену» до «Мерседесу». Окрім того, виробник гарантує роботу ескалатора при температурі не нижче +5С. Як тільки температура падає нижче цієї позначки, він зупиняється.

– Дивно. Невже не можна знайти ескалатор, який би нормально працював взимку за наших погодних умов? І навіщо його купували тоді?

– Ми ще не знайшли того виробника, який би міг забезпечити роботу таких підйомних механізмів в холодну пору року. Але шукаємо. Та й не відомо, яка буде ціна у такого «морозостійкого» ескалатора.

Ми шукаємо скрізь – і в Україні, і за кордоном. Головне завдання - щоб бюджетні кошти не виходили за межі країни. У нас в Україні є тільки один такий виробник – Крюківський вагонобудівний завод. Але ми не зможемо мати з ним справу без конкуренції в тендері. А вітчизняних конкурентів у нього нема. От і маємо проблему.

Нас підтримує міністр інфраструктури Володимир Омелян, але діло далі не йде.  Можливо, варто подумати, щоб нам дозволили співпрацювати з  конкретним вітчизняним виробником.

До розмови підключається Олександр Домчук, головний інженер вокзалу:

– Та повірте, ми не сидимо, склавши руки, а вже почали переговори з німецькими виробниками відповідного обладнання Schindler та ThyssenKrupp, хоча б з’ясуємо, яку ціну та умови, вони запропонують.

Невже виходу немає?

Повернувшись в редакцію, ми все таки вирішили поцікавитися у фахівців, які мають справу з ескалаторами, - чи дійсно із цієї ситуації вихід лише один – купувати новий ескалатор?

Олександр Хлівнюк, директор сервісу «ОТІС» (ліфтове обладнання та ескалатори, Київ):

«Без діагностики нічого не можу стверджувати, але завжди  важливо враховувати інтенсивність роботи і середовище, в якому працює механізм.  Дійсно, для обладнання масового користування є така технічна вимога - підйомні механізми мають працювати при температурі від +5 до +40 градусів».

Михайло Казбан, технічний директор «Монітор-Україна» (консультація та технічна експертиза, Львів):

«Якщо зношені основні механізми, то звісно міняти треба – це безпека пасажирів. Щоб зробити деталі у нас в України, потрібно мати креслення і технічну документацію. Така документація може бути у того ж Крюківського заводу, якщо він в свій час працював з Петербурзьким «ЭЛЭС». А взагалі-то будь-яку подібну технічну проблему можна вирішити. У нас в Україні майже 50% ескалаторів китайського виробництва.

Наталка Макогон, прес-служба Київського метрополітену:

«Свого часу столичний завод "Більшовик" запропонував Київському метрополітену експериментальну модель ескалатора. Його встановили на станції метро "Академмістечко" на випробування. Технічні характеристики обладнання не витримали навантаження пасажиропотоку. Однак на той час завод уже закрився. І ескалатор залишився без бази для технічного обслуговування. Щодо ескалатора в підземному переході на Південний вокзал – можна звернутися до Крюківського заводу, який займається виготовленням ескалаторів. Але може бути й таке, що виготовлення деталей спеціально під інший ескалатор виявиться дорожчим, ніж повна заміна».

У центрі Києва наявні ще, як мінімум, два подібних ескалатори, що так само «працюють» на свіжому повітрі - у «Метрограді» - той, що виходить до ТРЦ «Арена», у ТРЦ Глобус на Майдані, що веде до вул. Софіївської. Ні зимою, ні літом ми не бачили, щоб вони функціонували (до речі, принаймні, у липні 2015 року ескалатори при переході на Південний вокзал теж стояли, як про це писала газета «Сегодня»). Та й експрес опитування знайомих і колег засвідчує: мало хто пам’ятає, коли ескалатори у вокзальному переході чи от на Майдані працювали взагалі. Коли є щось доказове заперечити, - то ми з задоволенням це опублікуємо. А коли ні, то постає логічне запитання: як такі об’єкти проектуються без врахування умов експлуатації? І чому такі механізми використовуються? І скільки можна плювати на киян і гостей міста? І скільки їх можна принижувати, годуючи байками про «літні» ескалатори? Це все питання, на які ми не отримали відповіді, спілкуючись із відповідальними особами.

Коротке резюме. Техніка стоїть, пасажири лаються, залізничники, нібито, в пошуках рішення. Коли це скінчиться – невідомо. Але керівництво Центрального залізничного вокзалу клялося і божилося кореспонденту Укрінформ, що  вони вже близько до цілі.

Що ж, побачимо. Перевіримо.

Юлія Горбань, Київ.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-