Армія в ефірі: Слухаємо музику

Армія в ефірі: Слухаємо музику

Аналітика
2723
Ukrinform
Армійське радіо – частина армії, а ще – зв`язок тих, хто на фронті, з країною. І тих, хто на тому боці, й чекає визволення

1 березня 2016 року Україна вперше почула гімн на хвилях радіо Армія FM. Для світової спільноти наявність військового радіо – абсолютно нормальна практика, у нас подібного досвіду ще не було.

Напередодні 25-ї річниці Збройних сил України Укрінформ завітав до військової радіостанціі, де щира команда створює настрій по всій лінії фронту. В офісі найпомітніша – фотогалерея гостей, які відвідували студію й спілкувалися в прямому ефірі з радіослухачами. Міністр оборони Степан Полторак, співачка, композитор і продюсер Світлана Тарабарова, актор і телеведучий Сергій Притула, співачка Христина Соловій - це далеко не повний перелік відомих країні людей. А про ідею створення такого радіо говоримо з очільницею Центральної телестудії Міністерства оборони Яною Холодною.

- Яно, розкажіть, будь ласка, як виникла ідея створення такого радіо?

- Військове радіо мало б бути створеним ще у 2014 році, коли почалася ця війна, і наші люди поїхали воювати на фронт. Бо ж що зробили сепаратисти, коли зайшли у великі міста? Вони захопили телевежі й почали своє мовлення. Ми не займаємося зомбуванням. Наше основне завдання - підтримка людей, які зараз воюють, не тільки інформаційна, але підтримка морального і бойового духу.

Першочергово ми провели ребрендинг військового телебачення - почали знімати свої ролики, запустили дві програми на 5 та 24 каналі. А наступним етапом стало створення військового радіо.

Така сама ідея виникла в Олексія Макухіна, радника Міністра оборони з питань комунікацій. І ми вирішили назвати цей проект «Укроп», але потім з'явилася така ж політична сила, і наша назва змінилася. Олексій знайшов благодійний фонд SpiritofAmerica, який погодився надати технічну підтримку. В нашому теперішньому приміщенні (офіс радіо Армія FM знаходиться в Будинку офіцерів - ред.) був архів музею, але ми так собі бачили, що тут має бути радіо. Нас підтримав міністр, домовилися з музеєм, і 1 березня вийшов перший ефір. Але ще не з цієї студії, бо тут ще не було технічної можливості.

Незважаючи на те, що ми державна структура, ми пішли по принципу комерційного радіо. Ми хотіли створити гарний контент, зареєструвалися як суб'єкт комерційної діяльності, щоб отримати частоти і стати ліцензіатом.

- У вас в колективі працюють переважно військові журналісти?

- Починали ми зовсім маленьким колективом, але хороша справа швидко обростає хорошими людьми. У нас працюють і служать 80% військових і десь 20% цивільних. Зібралися такі люди, які дійсно хотіли щось зробити і змінити. До нас прийшли працювати радійники, оскільки військових журналістів не вчать запускати радіо, їхній досвід став неоціненним.

Але сьогодні наш колектив уже давно вийшов за межі офіційного штату. Бо зараз наші проекти ведуть люди, які повернулися з фронту. Мартін Брест - зайшов до нас зі своїм проектом, Максим Музика, який прийшов зі своєю ініціативою і сказав, що давайте підтримувати тих людей, які пишуть про війну. Блогер Максим Діжечко веде програму «Анатомія зради». Ці люди працюють абсолютно безкоштовно, бо вони вважають, що це корисна справа, оскільки вони самі були на фронті й розуміють потреби цього радіо.

З наступного понеділка запускаємо проект «Власна справа» - буде вести Леонід Остальцев. Плануємо запрошувати тих бійців, які після повернення з війни відкрили власну справу або повністю переформатували власне життя.

- В радіоефірі більше лунає новинних повідомлень чи все таки музики?

- Звісно, у нас є новини, але вони збалансовані. Якщо людина на війні - це не означає, що їй постійно треба про військо говорити. В них такі ж питання і проблеми виникають, як і в цивільних людей, тому ми розповідаємо навіть новини спорту. 

Але змінювати формат ми не будемо. Як і раніше, у нас буде 70% музики і 30% інформаційного наповнення. З Бахмута нам писали, що нас там включають навіть у торговельних центрах, кафе, і ми розуміємо, що це за рахунок нашої музики, а переважна більшість її – це українські пісні. Є частина європейських, або ж пісні російських виконавців, які підтримують Україну. Наприклад, Макаревич та Гребенщиков.

А ще у нас був такий проект, коли в студію приходили київські школярі та передавали вітання солдатам, або ж діти-переселенці, які розповідали свої історії, як їм доводилось їхати з окупованої території, коли стріляють. Діти - це завжди емоції.

А зараз ми плануємо зробити звернення людей, які живуть у західних областях нашої країни, до людей Донбасу, – пояснити, що ми чекаємо, поки вони повернуться.

…Нам пощастило прийти саме в той день, коли колектив Армії FM саме готувався до цікавих подій. Перша - візит української зірки Світлани Тарабарової (вона записала пісню), друга - відповідь на виклик від прес-служби Національної поліції: взяти участь у всесвітньовідомому флешмобі.

- На якусь долю секунди робота завмирає, і всі перетворюються на манекенів. Просто знімаєш такий ролик і викладаєш у мережу Інтернет,  - розповіла Яна Холодна.

Наступний співрозмовник – Олександр Безсонов, боєць четвертої хвилі мобілізації, який, під час служби, власними силами запустив у Мар'їнці радіо.

- Олександре, розкажіть, як розпочалася ваша робота в колективі військового радіо?

- Моя епоха на радіо Армія ФМ почалася з того, що я зробив своє піратське радіо в Мар`їнці. Я захоплююсь електронною, танцювальною музикою rave, й ідея створити свою радіостанцію в мене виникла ще в кінці 90-х років.

Коли потрапив на фронт, просто не міг залишитися в стороні від цієї інформаційної пропаганди, яка звучала з «того боку». На противагу сепарським мовникам, де одна попса і шансон, я запустив радіостанцію, де була гарна музика, і одночасно я ретранслював новини, які мені пересилали з Українського радіо.

Основна моя робота - це робота звукорежисера, тобто підігнати пісні під формат радіо. Я зробив багато джинглів, у яких часто жартував над «руським міром» і над шансоном. А також виступав музредактором, сам створював плейлисти. В мене були прості програми, тому вони створювались не автоматично, а я їх робив вручну.

Спочатку мої товарищі по службі думали, що це буде просто танцювальна музика, але потім вони зрозуміли, що це стара, добра музика 90-х, під яку вони виросли. Бо було дуже багато людей, яким 30-35 років. І свою службу я закінчував на Армія ФМ. Мене командирували сюди, і я вже дослужував армійським ефірщиком.

- Чим займаєтесь на Армія FM?

- По суботах я веду програму «Рейверський вікенд», а також передачу, яка йде у записі. Я мало говорю, а просто даю можливість людям послухати гарну музику.  Я також готую свій музичний проект. Вже є готовий трек, зроблений спільно зі співаком, актором Дмитром Лінартовичем. Це трек у стилі military hard style. Я зробив таке аранжування з елементами сучасних течій та течій 90-х.

Звісно, ми не могли пройти повз Віктора Смірнова - незмінного ведучого програми «Привіт в АТО», який разом з Мариною Маркевич невтомно зачитують всі привітання і побажання солдатам.

- Вікторе, як почалася ваша кар'єра на військовому радіо?

- Я прийшов на Армію ФМ с Європи плюс, але до цього я працював на багатьох радіостанціях. Сюди прийшов, бо це новий проект, а робити щось нове завжди дуже цікаво. Сам не помітив, як втягнувся. До цього до армії ніякого відношення не мав, але зараз – у процесі підписання контракту.

Разом з Мариною Маркевич я веду програму «Привіт в АТО». Ми передаємо вітання, багато йде замовлень пісень і привітання від рідних та волонтерів. Дуже часто пишуть самі бійці, наприклад просять привітати свого командира з днем народження.

У нас є один слухач, його звати Олександр, і він з Бахмута. Він постійно присилає віршики з приводу мене і Маркевич. Майже на кожну програму.

Наприклад: «Хто дарує свято знов?
                    Це Маркевич та Смірнов». 

- Можете пригадати історію, яка вас вразила під час ефіру?

- Одного разу нам подзвонили з Горлівки. Спочатку ця людина написала, а потім подзвонила на вечірній ефір. Зв'язок був дуже поганий, нормально поговорити не вийшло. Але все, що він нам передав, це що вони нас чекають, вони чекають Україну. А у нас під час ефіру - мурашки по шкірі.

…Віктор розповів, що є постійні слухачі, які стали справжніми фанатами жіночої половини ведучих. Наприклад, присилають у повідомленнях картинки ведмедиків, щоб підняти настрій.

Але найбільше вразив військовий експерт - Ольга Бірюкова. Так, ми також були здивовані, тендітна Ольга не лише знається на новинках військової техніки, вона ще й офіцер ЗСУ, учасник бойових дій, офіцер-артилерист Збройних сил, участь у військових діях брала участь як автоматник.

- Оля, розкажіть про вашу роботу на військовому радіо.

- Я веду програму «Військові новинки» - це огляд всіляких військових новинок у сфері озброєння та військової техніки в різних країнах світу.

Але зараз я у процесі укладання контракту з ЗСУ, і поки не вийшов наказ, тут працюю…

Армійське радіо – це теж частина армії. Музика, новини, листи – це зв`язок тих, хто на фронті, з країною. І тих, хто на тому боці й чекає визволення.

Із святом вас, колеги!

Юлія Значко, Київ.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>