Тетяна Козаченко, екс-директор Департаменту люстрації Мін'юсту
Моя місія по очищенню влади не закінчується, вона просто змінює форму
25.11.2016 15:43

- То вас тепер теж можуть не взяти?

- Тут різниця в тому, що я вже дуже давно не потребую, щоб вже мене приймали на роботу! Я можу робити власний вибір. І для мене прихід у міністерство був власним викликом і  величезним кроком до обмежень.

До цієї посади у мене за останні десять років не було жодного керівництва, я сама визначала порядок роботи для себе і підлеглих, і обмежити власну волю тим, що ти ідеш у систему, яка має відповідну субординацію, і ти в будь-якому разі будеш підлеглим - для мене це величезні обмеження.

Але питання не в тому, що я боюсь обмежень, а в тому, що державна служба не оновилася, і та бюрократична дисципліна, яка існує в її межах, вбиває раціо. Тобто форма роботи настільки застаріла, що це йде на шкоду її ефективності. Наприклад, близько 60 відсотків робочого часу займають процедури, які для мене взагалі не мають жодного сенсу.

Якби я розуміла, з якими складностями зіткнуся, можливо, шукала б інший формат або наполягала на ньому. Однак я вже погодилася і, розуміючи, що в мене не буде права підпису, ідучи в Мін'юст, висунула дві умови: перша - у департамент з питань люстрації мені не буде нав'язано жодної особи, я сама визначатиму кадрову політику департаменту, і друга - жоден документ з питань люстрації не вийде з міністерства без моєї візи.

- З яких міркувань ви собі визначили термін на державну службу саме два роки?

- Тут кілька факторів. Досвід показує, що для того, щоб повністю інтегруватися в будь-яку систему, року недостатньо. Це перше. По-друге, будь-який календарний рік є звітним, і для того, щоб прозвітувати і зробити висновки, потрібен ще якийсь період часу. А відповідно до закону «Про очищення влади» протягом двох років з моменту набрання ним чинності відповідно до затвердженого урядом плану були перевірені всі посадовці, які зараз перебувають на держслужбі. Після цього закон працюватиме як фільтр, щоб не повернулися ті, хто пішов раніше.

- Міністерство юстиції очолює представник «Народного фронту» Павло Петренко. Вас теж дехто зараховує до цієї політичної команди. Чи є для цього підстави?

- З міністром Петренком я познайомилася, коли прийшла сюди з уже згаданими активістами - Єгором Соболєвим та іншими. Закон «Про очищення влади» тоді вже був ухвалений,  до речі, його підтримав той самий парламент, який голосував за «закони 16 січня». Тому до мене це було виявом довірі як до незалежного правника.

Я ніколи не входила в жодну політичну партію чи команду при політичній партії. І ті люди, яких я вам назвала, для мене є не конкретизованою командою, а  соратниками. Фактично я була і залишаюсь незалежним правником, який має відповідну довіру не тільки з боку активістів, а вже й частини державних службовців.

- Як міністр поставився до вашого звільнення? Не пропонував залишитися?

Сама система не зацікавлена отримувати навіть за такі (малі) кошти людей, які є фахівцями своєї справи

- Пропозиції залишитися, звісно, були. Але я раніше попереджала: я два роки відпрацюю й піду, тому міністр ставиться з розумінням, адже я віддала державній службі частку свого життя і свого досвіду.

Будемо говорити відверто, державна служба у нинішньому форматі не може собі дозволити багатьох людей, бо те, скільки фахівець «коштує», оцінює ринок.

Більше того, я не знаю жодної іншої людини, яка продала б свій бізнес, щоб піти працювати на державну службу, керуючись власним викликом. Я відмовилась від власної свободи і від грошей і пішла сюди працювати за маленьку зарплату. Але, в принципі, навіть попри те, що у Мін'юсті мені допомагали, сама система не зацікавлена отримувати навіть за такі кошти людей, які є фахівцями своєї справи. А я не зацікавлена працювати в системі, де я не вважаю себе максимально ефективною.

ЗАКОН «ПРО ОЧИЩЕННЯ ВЛАДИ» СПРАЦЮВАВ НА 98 ВІДСОТКІВ,  А 2 ВІДСОТКИ - ЦЕ ГАНЕБНІ ПОРУШЕННЯ

- Давайте тоді поговоримо про ефективність люстрації. Наскільки чистішою стала наша влада за два роки?

- Я хочу акцентувати, що за цей період у країні відбулась не люстрація, бо це дуже широке поняття, а саме реалізація закону «Про очищення влади» в ухвалених парламентом межах. 

- Це не означає, що немає інших прозорих людей! Ми їх не бачимо, але вони все одно виконують свої функції. Я особисто знаю багатьох таких серед  звичайних посадовців, імена яких вам нічого не скажуть, але ці люди прийшли, щоб щось змінити.

Ми весь час чуємо: «А покажіть результати!» Це, знаєте, як людину, яка була в реанімації, вивезти звідти у візочку і вимагати: «Нехай вона пострибає!» або «Покажіть новий аналіз крові!»

Але весь час відбуваються процеси, які працюють на одужання держави. Приклади? Електронне декларування, створення НАБУ, НАЗК, більш серйозні правила дорожнього руху, система «Прозоро», передача функцій держави приватним установам, скорочення штатів, перегляд процедур, навіть, судді, крім тих що  відстрілюються від слідчих НАБУ.

Не забувайте, що очищення держави - це такий самий безперервний процес, як і очищення людського організму. Адже щоб бути чистим, недостатньо один раз почистити зуби чи помитися, це треба робити щодня різними інструментами.

Тому ці процеси очищення відбуваються, і під тиском суспільства нові інструменти для цього з'являються,  просто ми сподівалися, що це відбудеться швидше.

Але я, коли їздила по країні з лекціями про люстрацію, наводила такий приклад: уявіть, є у нас гусінь, а ми хочемо, щоб вона стала метеликом. Чи можна до гусені просто приліпити крила? Не можна! Вона повинна змінитися зсередини, має відбутися повне переродження тканин. Тому, коли хтось намагається "прикріпити до гусені крила", треба розуміти, що це не працюватиме, система повинна змінитися зсередини. Не можна сказати: «Давайте ми від сьогодні будемо чесними і законослухняними», бо для цього повинні бути умови у кількох площинах - це й нові правила, і матеріальна база, і прозора процедура відбору, і постійне навчання, і комунікація. А якщо чогось із цього немає, то система не працюватиме.

- В мене немає відчуття можливого реваншу, в мене є величезне передчуття можливих ризиків реваншу. Але я вам нагадую кілька амплітуд у посадах. Наприклад, людина - міністр внутрішніх справ, потім вона в тюрмі, а потім генпрокурор, і це все протягом кількох років. Або, наприклад, підприємець, потім тюрма, потім прем'єр-міністр, знову тюрма, потім кандидат у президенти. Або ще - тюрма, потім губернатор, політична смерть з «падінням від яйця», потім президент, потім знову політична смерть - втікач з країни.

При таких амплітудах у кар'єрах у тих, хто існує у владі, весь час присутнє відчуття, що можливий розворот історії, напевно, на 180 градусів, та ще й кілька разів і в дуже стислі терміни.

Це нас має стимулювати до того, що зміни можливі, адже Україна в історичному плані за п'ять років робить те, що інші країни не роблять за 50 років!

Ви подивіться: кожних п'ять років вмирає правляча партія - соціал-демократи, «Наша Україна», регіонали, зараз інші партії у стагнації, тому що це не політичні партії, а фактично проекти. Але це показує, наскільки в нас величезні можливості для змін,  якщо на це є запит суспільства і ті люди, які здатні це зробити.

- Ну, й насамкінець про ваші особисті найближчі плани. Не збираєтесь трошки відпочити, піти у відпустку?

 - Ні! Я повертаюсь у те адвокатське об'єднання, в якому працювала. Я знаю, вони мене чекають  і з радістю приймуть, тому що юридичної роботи багато. Хочу відновити зупинену діяльність адвоката і повернутися у справу Небесної Сотні! Я дуже скучила за адвокатурою.

Надія Юрченко, Київ.

Фото: Володимир Тарасов.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-