18 жовтня. Пам’ятні дати

18 жовтня. Пам’ятні дати

Укрінформ
Сьогодні Європейський день боротьби з торгівлею людьми

День започаткований Європарламентом у 2007 році. Торгівля людьми – це злочин, жертвами якого можуть стати чоловіки, жінки і діти, як з метою примусової праці, так і сексуальної експлуатації. Нині у світі понад 21 мільйон людей є жертвами примусової праці. Чоловіки, жінки і діти потрапляють до рук торговців людьми, як у власних країнах, так і за кордоном. При цьому страждають усі країни – і країна походження, транзиту, і країна призначення. За оцінками Міжнародної організації з міграції, близько 160 тисяч українців постраждали від торгівлі людьми з 1991 року. Правозахисники, посилаючись на оцінки МВС України, стверджують, що щороку у тенета работоргівців потрапляє близько 7 тисяч українців. Україна є однією з основних країн походження постраждалих від сучасного рабства в Європі. Лише за останні 16 років Міжнародною організацією з міграції було надано комплексну реінтеграційну допомогу, у тому числі юридичну, медичну, психологічну, фінансову, освітню та інші види допомоги 12 186 українцям, котрі стали жертвам торгівлі людьми. Якщо на початку 2000 років переважала торгівля людьми з метою сексуальної експлуатації, то зараз лідирує трудова експлуатація. Так само змінилося і співвідношення жертв торгівлі людьми за статтю – якщо раніше майже 85% потерпілих були жінки, то зараз – половину, а то й більшість складають чоловіки. Не варто вважати, що жертвами сучасних работорговців стають люди з низьким освітнім рівнем – як свідчить статистика, потрапити в рабство може будь-хто, зокрема, серед постраждалих чимало людей з технічною та, навіть, вищою освітою. Основною країною призначення є Росія, на другому місці – Польща. Торгівля людьми та експлуатація доведених до відчаю людей – загрози, що зростають в умовах економічної кризи та збройного конфлікту. Важка ситуація багатьох українців, зокрема, внутрішньо переміщених осіб, робить їх більш схильними приймати будь-які пропозиції працевлаштування. Україна ратифікувала у вересні 2010 року Конвенцію Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми. У вересні 2011 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про протидію торгівлі людьми». У 2011 році український парламент ратифікував ще один документ – Конвенцію Ради Європи № 201 про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насилля. Торгівля людьми вважається особливо тяжким злочином в Україні та багатьох інших країнах. Стаття 149 Кримінального Кодексу України передбачає, що злочини, пов’язані з торгівлею людьми, караються позбавленням волі на строк від 3 до 15 років.

Події дня:

630 років тому (1386) відкрився Гейдельберзький університет ім. Рупрехта і Карла – найстаріший університет на території сучасної Німеччини. Починаючи від 2007 року, він має статус елітного вищого навчального закладу. Заснував заклад курфюрст Рупрехт I. Загальна кількість перших студентів становила 600 осіб. Їм пропонувалося на вибір чотири класичних факультети: теології, права, філософії та медицини. До університету запрошували професорів з Праги та Відня. Нині на 12 факультетах Гейдельберзького університету навчаються майже 30 тис. студентів, які мають нагоду обирати з-поміж 88 спеціальностей, включно з єгиптологією і стоматологією.

Ювілеї дня

310 років від дня народження Бальтассаре Галуппі (на прізвисько Буранелло; 1706-1785), італійського композитора, представника венеційської школи, майстра опери-буф.

275 років від дня народження П’єра Амбруаза Франсуа Шодерло де Лакло (1741-1803), французького письменника, військового. Автор психологічного роману в листах «Небезпечні зв’язки» (1782) – одного з кращих прозових творів ХVІІІ століття. Хоча Шодерло де Лакло й називають письменником, але це трохи не відповідає дійсності. Передусім, він був артилерійським офіцером, а писав на дозвіллі. Лакло був неординарною особистістю. Усе написане ним після 1782 року належить історії військової думки і техніки, політики і публіцистики. До «Небезпечних зв’язків» писав легкі галантно-еротичні вірші, анонімний пасквіль «Послання Марго», лібрето опери «Ернестіна» та ін., але ці твори не залишили якогось помітного сліду в літературі. Він був цілеспрямованим, вольовим, залізної витримки чоловіком – таким, яким і має бути справжній вояка. Його життя було недовгим, але бурхливим, схожим на пригодницький роман. Під час революції служив радником герцога Орлеанського, був серед провідних діячів Якобінського клубу, працював журналістом, виконував обов’язки комісара революційного уряду при головнокомандувачі військами, навіть устиг побувати генерал-губернатором французьких володінь в Індії. Незабаром його арештували, потім випустили, бо військову владу республіки зацікавив його винахід – створення «порожнистих ядер», який значно збільшував ударну силу морської артилерії. Вийшовши на волю, Лакло почав працювати над проектом, але невдовзі його знову заарештували. Його життя висіло на волосинці, особливо після страти Дантона, до якого Лакло був близьким. Ледве живий, вкрай змучений хворобами він все ж таки вийшов з в’язниці. Займався журналістикою, служив у фінансовому відомстві. «Біла смуга» знову настала у його житті коли до влади прийшов Бонапарт, котрого він добре знав. Треба було утримувати сім’ю, тому Лакло, попри хвороби, пішов у армію. Перший консул присвоїв йому звання генерала. Відтоді він працював у Центральному артилерійському комітеті і, зрештою, отримав призначення на посаду командувача артилерією Неаполітанської армії. Прибувши в Таранто, він невдовзі захворів і помер 4 вересня 1803 року. Коли П’єр Амбруаз Франсуа Шодерло де Лакло задумував свій роман «Небезпечні зв’язки», то за словами одного з очевидців «…мав намір написати книгу надзвичайну, яка б мала відгук навіть тоді, коли його самого вже не буде в живих». І варто зауважити, що він досяг свого – роман з успіхом перевидається і добре читається в наш час, крім того, його неодноразово екранізували (однією з найвдаліших є екранізація Стівена Фрірза 1988 року з Гленн Клоуз і Джоном Малковічем у головних ролях).

60 років від дня народження Мартіни Навратілової (1956), американської тенісистки чеського походження, однієї з найсильніших тенісисток світу. Володарка 167 титулів в одиночному розряді та 177 – у парному. Ці показники є абсолютним рекордом усіх часів як для жінок, так і для чоловіків. Чемпіонка світу (1979, 1982-1986), 18 разів перемагала на турнірах Великого шолому в одиночному, 31 раз у жіночому парному і 10 разів у змішаному парному розряді. За понад 30 років кар’єри Мартіна Навратілова встановила величезну кількість різноманітних рекордів, які сама ж згодом і побивала. На сьогодні вона – справжня легенда світового тенісу, з беззаперечним титулом «Велика». Саме Мартіна Навратілова є фундаторкою сучасного силового жіночого тенісу – активного і атакуючого. Вона першою серед тенісисток почала застосовувати атлетичні елементи, першою запозичила у чоловіків елемент «подача – вихід до сітки», який приніс їй 9 перемог в одиночному розряді Уімболдону. Навратілова першою серед жінок взяла на озброєння гру з льоту, яка найбільш ефективною була на трав’яних кортах. Про її спортивні здобутки ходили легенди, їх досліджували, а ім’я самої тенісистки вносили до Книги рекордів Гіннеса. У 1982-1986 роках Мартіна Навратілова абсолютно домінувала в жіночому світовому тенісі. Лише з 1986 року вона почала програвати молодій німкені Штеффі Граф. Це захоплююче протистояння тривало аж по 1990 рік, коли Навратілову почали тіснити Моніка Селеш, Аранча Санчес-Вікаріо та Габріела Сабатіні. Але не тільки досягнення Великої Мартіни на тенісному корті гідні подиву і поваги. Все її життя – наполегливе долання перешкод, себе, упередженого ставлення оточуючих. У 1975 році 19-річна Мартіна після півфіналу Відкритого чемпіонату США вирішила не повертатися до соціалістичної Чехословаччини. Цей крок молодої спортсменки викликав закономірне обурення не тільки в Чехословаччині, але й в усіх країнах тодішнього соцтабору. Її ім’я воліли не згадувати, а сама тенісистка на довгі роки була позбавлена чеського громадянства, не могла відвідувати батьківщину. У 50 років спортсменка захворіла на рак. Шанси на життя були мізерні, але їй, завдяки надзвичайному життєлюбству і силі волі, вдалося подолати хворобу. «За великим рахунком це був найважчий турнір у моєму житті», - резюмує Мартіна. Відтоді вона активно допомагає усім, хто зіткнувся з подібною проблемою, надаючи не тільки грошову, але й психологічну допомогу. Мартіна Навратілова першою зі спортсменок світового рівня зізналася, що є лесбіянкою. Нині вона перебуває у шлюбі з росіянкою Юлією Леміговою (колишня Віце-міс СРСР, мати двох дітей). Пропозицію руки і серця своїй коханій Марті зробила у вересні 2014 року під час Відкритого чемпіонату США. Сотні тисяч глядачів, що були присутні того дня на стадіоні, встали, аби підтримати та привітати улюблену спортсменку. Після цього Мартіна Навратілова розчулено зауважила, що відчуває велику гордість з того, що є громадянкою саме цієї країни. Країни, яка дає шанс усім, хто обрав свободу.

Роковини смерті:

85 років від дня смерті Томаса Алви Едісона (1847-1931), американського винахідника у галузі електротехніки, підприємця, засновника великих електротехнічних компаній. Автор 1093 запатентованих винаходів. Запропонував і впровадив промисловий зразок лампи розжарення, винайшов електричний лічильник. За його проектом була збудована перша в світі електростанція (1882). Лауреат Нобелівської премії (1915).

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-