Хрещатик зіпсували лимонним жлобством

У самісінькому центрі столиці на Хрещатику  поки що невідомий житель будинку №29, що розташований першим від Бесарабки, дозволив собі ремонт, що не вписується ні в які межі естетики архітектурного ансамблю і закону про охорону пам’яток.. І відтепер на стіні, що виходить просто на Хрещатик, і викладена керамічною плиткою пісочного кольору, з’явився  недолугий «шматок утеплення» яскраво лимонного кольору… Нагадуємо, це Хрещатик, головна вулиця столиці, забудова якої є архітектурною пам’яткою.

«Епідемія» страхітозних «будок», спотворених фасадів і так званих «утеплень» уже давно поширюється Києвом. Всі заклики людей, у яких болить душа за Київ, були проігноровані «різними владами». Лише Хрещатик, головна вулиця,  «під наглядом» будівлі №36 – Київської міської ради – тримався.  Але... Як бачимо, київське жлобство робить перші кроки Хрещатиком.

Торжество київського жлоба: масштаби

Ми – про наболіле. Напевно, в жодній європейській столиці немає і натяку на таке неподобство. Подивіться на моторошні пластикові та фанерні сараї, будки, кіоски та інші курники на фасадах київських будинків! Вони ображають зір нормальної людини і в центрі, і на масивах. Адже навіть коли на фасаді панельної хрущовки «красується» 10 будок, і серед них немає і двох однакових - виглядає це потворно. Але особливо обурює, коли вандали безкарно спотворюють фасади 100-літньої, і навіть більшої, давнини, на багатьох з яких вивішена табличка «пам'ятник архітектури»! Там, де кожна деталь фасаду продумана і має свою вагу і значення, де архітектор вкладав свою романтичну душу, використовував знання стилів, враховував рельєф, оточення, поєднував світло й тінь, намагався надати будівлі особливого, неповторного і найголовніше естетично збалансованого і завершеного вигляду... київський жлоб по всьому цьому - висячими кладовками!

Жлоб численний і багатоликий. Погугліть, помилуйтеся, скільки вивішено в Мережі оголошень жлобів-будівельників з пропозицією за гроші начхати на всі можливі будівельні і комунальні правила і норми, щоб звести жлобу-замовнику «балкон під ключ». І десятки усіляких жлобських інспекцій - комунальних, архітектурних, податкових, що виймають з простих громадян душу за кожний папірець- довідку, - дивляться на це крізь пальці.

Одна влада в Києві змінює іншу, а нічого не змінюється. Офіційний Хрещатик щоразу оголошує війну «неестетичним» МАФам, а на понівечені пам'ятники архітектури, на моторошні жлобські будки, які ганьблять столицю, - нуль уваги. В принципі, зрозуміло, МАФи, торгівля, жива копійка - завжди є охочі «відняти і поділити». Боротьба з висячими сараями - це скарги, суди, побори, незадоволені. До того ж таке не скоро забувається, а вибори - вони завжди на носі...

Загалом, будь-яка київська влада боїться зі жлобом сваритися.

А хто це так тяжко «трудиться», захищаючи Київ?

Дізнатися, хто автор шедевру на Хрещатику, 29 поки що не вдалося, але це не є принципово важливим. Ганьба набула такого розмаху, що окремими санкціями, навіть, якщо їх добитися, біді не зарадиш. Укрінформ поцікавився у екс-начальника Управління охорони культурної спадщини  Руслана Кухаренка, як мають реагувати державні органи на таку нахабність?

«У такому випадку все дуже просто – якщо б реально працював орган охорони культурної спадщини, то в першу чергу виїхала б інспекція, сфотографувала порушення і склала акт про неприпустимість відповідного роду роботи. Спочатку цього громадянина оштрафували б на 240 гривень, а потім уже на більшу суму, і змусили б його переробити».

Руслан Кухаренко також зауважив: «Орган охорони культурної спадщини повинен виконувати всі функції, які покладені чинним законодавством України і записані в його положенні: виявлення, вивчення, облік пам’яток, контроль за виконанням закону про охорону культурної спадщини, складання актів про неналежне використання пам’яток, про пошкодження та спотворення пам’яток тощо. Якщо вони не виконують власних повноважень – значить вони не працюють».

Можливо, Руслан Кухаренко має свої претензії до вищезгаданих органів, але кореспондент Укрінформу упродовж дня намагався додзвонитися безпосередньо в Управління охорони культурної спадщини, але там слухавки так і не зняли. Сайт управління зараз знаходиться на «технічному обслуговуванні», а Фейсбук востаннє оновлювався… 28 липня. Мабуть, там працюють плідно.

Сергій Тихий, Юлія Горбань. Київ

Між тим

Для мук совісті творця «лимонного шедевру»

Сучасний житловий будинок зведено в ході повоєнної реконструкції Хрещатика за проектом архітекторів А. Добровольського, В. Ладного, О. Линовича, Б. Приймака в 1951-1956 рр. Будинок зведено у стилі сталінського ампіру, але у спрощеному вигляді (без скульптури та пишних фронтонів), оскільки завершення будівництва припало на перехідний період у розвитку вітчизняної архітектури, пов'язаний з усуненням «надмірностей в проектуванні та будівництві». У ньому в 1968–83 роках в квартирі № 62 проживав Володимир Тимохін – оперний та концертно-камерний співак.

Забудова Хрещатику і Майдану Незалежності історично склалася у єдиний архітектурний ансамбль і є обличчям столиці. І ось тепер це обличчя розмальовано лимонним. А хто може дати гарантію, що завтра на ньому не з’явиться ще й червона пляма?