8 жовтня. Пам’ятні дати

8 жовтня. Пам’ятні дати

2932
Ukrinform
Сьогодні Всесвітній день хоспісної та паліативної допомоги

Всесвітній день хоспісної та паліативної допомоги проводиться щороку, починаючи з 2005, в другу суботу жовтня з ініціативи Всесвітнього альянсу паліативної допомоги (The Worldwide Palliative Care Alliance, WPCA). Паліативна допомога – це підхід, що дозволяє поліпшити якість життя пацієнтів та їхніх сімей, які зіткнулися з проблемами смертельного захворювання, шляхом запобігання і полегшення страждань завдяки ранньому виявленню, ретельній оцінці й лікування болю та інших фізичних симптомів, а також наданню психосоціальної та духовної підтримки. Хоспісна допомога є складовою частиною паліативної допомоги, це – всеосяжна допомога хворому в кінці життя (найчастіше в останні 6 міс.). Мета Всесвітнього дня хоспісної та паліативної допомоги полягає у підвищенні поінформованості населення щодо проблем паліативної допомоги та хоспісів, підвищення розуміння медичних, соціальних, практичних і духовних потреб людей, які мають невиліковні захворювання та членів їх родин, сприяння становленню та розвитку благодійних фондів, здатних підтримувати та розвивати рух хоспісної та паліативної допомоги у всьому світі. За оцінками ВООЗ, щороку 4,8 мільйонів людей, що страждають від помірного і сильного болю в результаті раку, взагалі не отримують жодного лікування. Світові стандарти передбачають один хоспіс на 400 тисяч населення для хворих із різними діагнозами і один хоспіс на мільйон людей для онкологічних хворих. Понад 70% усіх випадків смерті від раку стається в країнах що розвиваються, де ресурси для профілактики, діагностики й лікування раку або обмежені, або взагалі відсутні. За прогнозами ВООЗ, смертність від раку й надалі зростатиме й сягне 11,4 млн чоловік у 2030 році. В Україні перші хоспіси з’явилися у Львові та Івано-Франківську в 1996-1997 роках. У 1999 році було створено Асоціацію малоінвазійної та паліативної терапії. У 2002 році було створено Всеукраїнську благодійну організацію «Рада захисту прав та безпеки пацієнтів». А у 2007 створена Всеукраїнська Асоціація паліативної допомоги. Згідно з рейтингом, укладеним Організацією Economist Intelligence Unit після дослідження умов турботи за тими, хто наближається до кінця життя та помирає, Україна посіла 69 місце із 80 країн, які включили в дослідження. Показник України склав 25,5 зі 100. Нижче України у списку розташовані Ефіопія, Китай, Ботсвана, Іран, Гватемала, Домініканська республіка, М’янма, Нігерія, Філіппіни, Бангладеш та Ірак. Країною, у якій найбільш комфортно помирати, визнали Велику Британію.

Разом з тим в Україні сьогодні - День юриста. Свято встановлено «…на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України, Спілки юристів України, Спілки адвокатів України…» згідно з Указом Президента «Про День юриста» від 16 вересня 1997 року. Найбільшою фаховою спілкою працівників Феміди є Союз юристів України – добровільне громадське об’єднання правознавців України. На сьогодні у його складі понад 100 тисяч індивідуальних членів та майже стільки ж юристів в установах, на підприємствах і в організаціях, що є її колективними членами і галузевими асоціаціями. Організації Союзу діють у всіх регіонах країни.

Події дня:

130 років тому (1886) у Харкові відкрито громадську бібліотеку. Тепер – Харківська державна наукова бібліотека імені В.Г. Короленка. Спочатку бібліотека розташовувалась у трикімнатному флігелі, а її фонд складався з приватних пожертв. Вже через десять років кількість екземплярів книг, подарованих бібліотеці, збільшилась у 25 разів. У 1901 році бібліотека отримала власне приміщення. Проект будівлі створив харківський архітектор Олексій Бекетов. Сьогодні Харківська державна наукова бібліотека імені В.Г. Короленка друга за книгофондом, після бібліотеки ім. Вернадського, бібліотека в Україні.

Ювілеї дня:

170 років від дня народження Івана Симеоновича Біликовського (1846-1922), українського музичного діяча і композитора-самоука. Був засновником і першим диригентом хору Станіславського (тепер Івано-Франківськ) товариства «Боян». У 1918-1921 рр. викладав теорію музики у Вищому музичному інституті ім. М.Лисенка у Львові. Видав шкільний пісенник, автор хорових творів, культової музики, обробок українських народних пісень. Писав статті з музикознавства.

145 років від дня народження Івана Максимовича Піддубного (1871–1949), славетного українського спортсмена, професійного борця. Селянин з Черкащини 6 разів поспіль ставав чемпіоном світу. За сорок років виступів Піддубний  не програв жодного чемпіонату і отримав світове визнання як  «чемпіон чемпіонів». Кар’єру борця розпочинав у цирку, а вже потім почав професійно займатися боротьбою. Від його виступів шаленіла публіка в Парижі і Мілані, Франкфурті, Нью-Йорку, Чикаго, Філадельфії, Лос-Анджелесі. Загалом Піддубний виступав у 14 країнах. Спортсмен усе життя намагався триматися подалі від політики. Після більшовицького перевороту він не підтримував ні білих, ні червоних, ні зелених – натомість їздив по містах і тішив публіку своїми непересічними здібностями. Але не втримався під час паспортизації 1932-1933 років, коли в його паспорті написали «Поддубный», а в графі національність «русский». Його це обурило, й він почав звертатися в різні радянські інстанції, щоб його прізвище і національність написали правильно. Але йому ввічливо відмовили. Тоді борець сам виправив «о» на «і», а «русский» на «українець». За що й потрапив у 1937 році до катівень НКВС у Ростові-на-Дону за статтею «антирадянська агітація та український націоналізм». В ув’язненні спортсмен піддавався тортурам – рубці на тілі від паяльника у нього залишилися на все життя. «Побував у чортів у пеклі за мову та за паспорт. Але нічого, я ж борець, чемпіон світу, а не тюлька на двох ногах», - сумно жартував Піддубний. Просидів у НКВС декілька тижнів, а потім його випустили. Подейкували, що за нього заступився хтось із високопосадовців. Удруге Піддубного арештували після війни. Цього разу вже за співпрацю з німцями. Піддубний не евакуювався з Єйська (Кубань), в якому жив перед війною. На запитання, чому він не виїхав, відповідав: «Куди тікати? Помирати скоро». Нацисти до світового чемпіона ставилися з повагою, навіть дозволили носити орден Трудового Червоного Прапора; видавали продукти. Працював він у більярдній і часом викидав п’яних німців за комір на вулицю. Останні не ображалися. Відступаючи, пропонували виїхати до Німеччини, але він відмовився. З в’язниці НКВС Піддубного незабаром звільнили. Знову за браком доказів. Доживав віку уславлений спортсмен у тому ж таки Єйську у страшних злиднях. Грошей не вистачало навіть на хліб, тому змушений був продавати свої медалі.  

День народження Марини Іванівни Цвєтаєвої (1892-1941), російської поетеси.

100 років від дня народження Олекси Васильовича  Булавицького (1916-2001), українського живописця. Мистецьку освіту почав здобувати у приватній школі професора Ярового в Києві, потім навчався у Одеській художній школі, Ленінградській академії мистецтв та Київському художньому інституті. Працював на Київській кіностудії, в театрах. Після Другої світової війни емігрував до США. Картини Олекси Булавицького багаторазово відзначалися преміями, багато з них тепер є частиною колекцій визначних галерей та приватних зібрань. Митець працював переважно у жанрах портрета, пейзажу, натюрморту. Колекція творів Олекси Булавицького, створена у 1970-1990 роках у США, подарована Києву і стала постійною експозицією Музею культурної спадщини.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-