4 жовтня. Пам’ятні дати
День, покликаний звернути увагу людства не лише на власні проблеми, але й згадати про інших мешканців планети. Відзначається за рішенням Міжнародного конгресу прибічників руху захисників природи, що проходив у 1931 році у Флоренції. Дата проведення Всесвітнього дня захисту тварин обрана не випадково – 4 жовтня католики вшановують пам’ять святого Франциска Ассізького (1181–1226), одного з найулюбленіших католицьких святих, покровителя тварин. Саме Франциска вважають одним із фундаторів такого вчення як екологічна етика. Він був унікальною людиною: попри те, що вважав своїм покликанням «оплакувати страждання Христа» і попри власні фізичні страждання наприкінці життя, Франциск до останнього зберігав унікальну свіжість погляду на світ і відповідно, поетичне до нього ставлення. Його братня любов до всього живого є важливою складовою його гімнів. Він підгодовував під час холодів бджіл медом і вином, підіймав з дороги хробаків, щоб їх не задавили, викуповував ягня, яке вели на бійню, звільняв з мисливської пастки зайченя, звертався з проповідями до птаства. Для Франциска все довкілля було Божим творінням, братами і сестрами, однією єдиною сім’єю і все поєднувалося Божою любов’ю. У цей день різні товариства з захисту прав тварин проводять акції у багатьох країн світу, закликаючи людей відмовитися від споживацького та жорстокого ставлення до «братів наших менших», починаючи з домашніх тварин й закінчуючи рідкісними й екзотичними представниками дикої природи. За інформацією Всесвітнього фонду дикої природи (WWF), щогодини з обличчя Землі зникають три види тварин; 70 видів флори і фауни планети зникають щоденно; чверть усіх видів флори і фауни планети перестануть існувати в найближчий час; за останні 25 років біологічне розмаїття Землі скоротилося на третину. Перше товариство захисту тварин з’явилося в 1824 році в Англії. У 1981 році створено Всесвітнє товариство захисту тварин, членами якого є понад 900 організацій з усього світу. У 1986 році Рада Європи прийняла Конвенцію про захист експериментальних тварин, а в 1987 – про захист домашніх тварин.
Разом з тим, сьогодні, в День початку космічної ери людства, розпочинається й триватиме до 10 жовтня Всесвітній Тиждень Космосу. Всесвітній тиждень космосу є щорічною подією, яка відзначається в період з 4 по 10 жовтня. Проводиться згідно з резолюцією 54/68 ГА ООН від 6 грудня 1999 року в ознаменування внеску космічної науки і технологій у поліпшення умов життя людини на Землі. Подія приурочена до успішного запуску першого в світі штучного супутника Землі (керівником проекту був наш співвітчизник Сергій Павлович Корольов), який був виведений на орбіту 4 жовтня 1957 року, а також до набрання чинності 10 жовтня 1967 року Договору про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла. Україна приєдналася до цього Договору 22 травня 1967 року. Тема цьогорічного тижня космосу: «Дистанційне зондування – на благо нашого майбутнього», яка покликана привернути увагу до дистанційного зондування і спостереження за Землею з космосу. Всесвітній тиждень космосу є найбільшим щорічним заходом у світі, присвячений питанням вивчення космічного простору. Його ідея, надихаючи студентів, сприяє формуванню класу завтрашніх спеціалістів, а також демонструє відчутну громадську підтримку космічної програми, вирішує питання просвітництва в царині космічної діяльності, й сприяє розвитку міжнародного співробітництва в справі космічної пропаганди і просвітницької роботи. З 2007 року понад 90 країн взяли участь у понад 2 200 заходах Всесвітнього тижня Космосу.
Ювілеї дня:
120 років від дня народження Бастера Кітона (спр. ім’я Джозеф Френсіс; 1896-1966) американського актора і кінорежисера, коміка світового екрану. За вміння передавати найтонші нюанси настрою свого персонажа мінімально користуючись мімікою, його прозвали «Людиною з кам’яним обличчям». Крім того, Кітон був блискучим режисером і каскадером, сам виконував усі трюки (він просто неперевершено падав). Режисер-постановник фільмів: «Шерлок-молодший», «Навігатор» і «Генерал». Народився в сім’ї артистів (батько був партнером славетного ілюзіоніста Гаррі Гудіні), з трьох років виступав на сцені. Шоу «Трьох Кітонів» (мати, батько, син) мало шалений успіх. До школи не ходив, адже за день доводилося давати до чотирьох вистав. В кіно Кітон дебютував у 1917 році в якості актора. Потім і сам почав знімати фільми. У 20-30-х роках конкуренцію йому становив хіба що Чарлі Чаплін. З початком ери звукового кіно зірка Кітона закотилася, не в останню чергу завдяки кабальній угоді з «Metro-Goldwyn-Mayer». Артист пережив важку депресію, багато пив. Хвиля інтересу до його творчості виникла наприкінці 50-х років. У 1959 йому дали спеціальну премію «Оскар» «за унікальний артистичний дар, який гарантував безсмертя німій комедії». У 1965 році учасники Венеціанського кінофестивалю п’ятнадцять хвилин стоячи аплодували Бастеру Кітону після показу його німих комедій. Через рік актора не стало.
75 років від дня народження Леоніда Васильовича Губерського (1941), українського науковця і освітянина, ректора Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка (з жовтня 2008), доктора філософських наук, академіка НАН України, члена-кореспондента АПН України, заслуженого працівника освіти України, Героя України (2009). Нагороджений Орденом Князя Ярослава Мудрого V та IV ступенів, має державні нагороди Болгарії, Грузії, Італії, Португалії.
75 років від дня народження Роберта Вілсона (1941), відомого американського театрального режисера і художника. Член Міжнародного театрального Олімпійського комітету. З кінця 70-х років ім’я цієї людини майже універсального таланту неодмінно привертає увагу американських і європейських глядачів: він архітектор і режисер, актор і сценограф, балетмейстер і художник по світлу. Ставить драматичні спектаклі, опери, хореографічні композиції і навіть покази мод. Удостоєний понад 60 премій і престижних нагород.
70 років від дня народження Сьюзен Сарандон (1946), американської кіноактриси. Знімалась у фільмах: «Атлантік-сіті», «Голод», «Іствікські відьми», «Білий палац», «Тельма і Луїза», «Клієнт» (премія ВАFТА, 1995), «Мрець іде» (премія «Оскар», 1996), «Красунчик Алфі, або Чого хочуть чоловіки?». Рідкісний випадок для Голлівуду з його культом молодості і краси: свої найвідоміші ролі актриса зіграла після сорока років. Одна з перших більш-менш відомих її ролей – в «Атлантік-сіті» французького кінорежисера Луї Маля, за яку актрису номінували на «Оскар». Але широкій публіці Сарандон була не відома. Лише після виходу на екрани комерційно успішних «Іствікських відьом» (1987) та «Даргемського бика» (1988) актриса зажила слави. Сьюзен Сарандон є переконаною пацифісткою, активно виступаючи проти участі США у збройних конфліктах; захисницею довкілля та прав сексменшин.
