1 жовтня. Пам’ятні дати

1 жовтня. Пам’ятні дати

1998
Ukrinform
Щороку, 1 жовтня, з ініціативи ООН, у світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку

Дата покликана привернути увагу суспільства до проблеми упередженого ставлення стосовно літніх людей і зруйнувати стереотипи, пов’язані з їхнім життям. Упереджене ставлення до літніх людей – данина досить  поширеному уявленню про те, що ігнорування і дискримінація літніх людей – соціально прийнятне явище. В тій чи іншій формі воно існує в усіх країнах світу, що знаходить вираження в громадській думці, на державному рівні, а також у засобах масової інформації. Це призводить до знецінювання ролі людей похилого віку і виключення їх з громадського життя. Люди похилого віку зіштовхуються з дискримінацією в суспільстві, на роботі, в транспорті, медичних закладах. Це певною мірою перешкоджає реалізації їхнього потенціалу і негативно впливає на здоров’я, самопочуття і добробут. Унаслідок цього вони не можуть реалізувати свої права повною мірою і внести посильний внесок в культурне, соціально-економічне і політичне життя суспільства. Згідно з міжнародною класифікацією, людиною похилого віку вважається особа, яка досягла 65 років. Таких людей в усьому світі близько 700 мільйонів, а це майже кожна десята людина на Землі. За даними ООН, до 2050 року число тих, кому за 60, сягне 2 мільярдів людей. В Україні налічується 10,1 млн громадян віком від 65 років – це близько 22,6% населення. На думку експертів, зростання числа літніх людей у світі свідчить про поліпшення якості життя в цілому, що саме по собі є значущим досягненням. Попри це, у багатьох країнах, що розвиваються, старіння, як і раніше, пов’язане зі слабкою соціальною захищеністю і падінням рівня доходів. У світових рейтингах за рівнем життя літніх людей Україна традиційно посідає одне з останніх місць. І щороку ці показники все нижчі і нижчі. Найкомфортнішими для людей поважного віку є Швейцарія, Скандинавські країни, Німеччина та Канада. Україна, як повноправний член ООН, підтримала ініціативу міжнародного співтовариства і також відзначає сьогодні День людей похилого віку. Рішення про щорічне відзначення в Україні Міжнародного дня громадян похилого віку та створення належних умов соціального захисту пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних громадян затверджено урядовою постановою від 26 вересня 1997 року «Про щорічне відзначення Міжнародного дня громадян похилого віку». Відповідно до Указу Президента від 24 вересня 2004 року 1 жовтня Україна відзначає також і День ветерана, який був встановлений «з метою посилення уваги до потреб старшого покоління, забезпечення належного соціального захисту ветеранів…»

Разом з тим сьогодні Міжнародний день музики, який відзначається щороку за рішенням Міжнародної музичної ради ЮНЕСКО. Рішення про проведення Міжнародного дня музики було ухвалено на 15-й Генеральній асамблеї Ради у Лозанні в 1973 році. Мета Дня – поширення музичного мистецтва в усіх прошарках суспільства, розвиток культур, обмін досвідом, а також утвердження взаємного шанобливого і толерантного ставлення до різних естетичних цінностей. Уперше День музики відзначався 1 жовтня 1975 року. Протягом століть і тисячоліть музика була невід’ємною частиною творчого самовираження людей, їхньої культурної традиції, релігійного обряду й повсякденного існування.

Події дня:

70 років тому (1946) у Нюрнберзі оголосив свій історичний вирок Міжнародний воєнний трибунал, утворений чотирма союзними державами для суду над головними воєнними злочинцями Другої світової війни. Цей судовий орган, який розпочав діяльність 20 листопада 1945 року протягом майже десяти місяців розглядав обвинувачення, висунуті двадцяти чотирьом особам, які належали до вищого керівництва III Рейху. Нюрнберзький процес відіграв надзвичайно важливу роль у розвитку сучасного міжнародного права та становленні міжнародного кримінального правосуддя, став першим в історії випадком засудження кримінальних діянь державного і світового масштабу - злочинного правлячого режиму, його каральних інститутів, вищих політичних і військових діячів. Згодом Генеральна Асамблея ООН затвердила (резолюціями від 11 грудня 1946 року і 27 листопада 1947 року) ті засадничі принципи, які були покладені в основу діяльності цього міжнародного судового органу. Протягом наступних років ООН ще неодноразово доводилось створювати тимчасові судові інституції задля міжнародного кримінального покарання керівників та вищих посадових осіб окремих держав, котрі скоїли діяння, так чи інакше подібні до тих, що ставились за провину керівникам нацистської Німеччини (зокрема, міжнародні трибунали для колишньої Югославії та для Руанди). У 2002 році в Гаазі (Нідерланди) почав діяти постійний Міжнародний кримінальний суд, створений також під егідою ООН.

Ювілеї дня:

158 років від дня народження Адріана Феофановича Кащенка (1858-1921), українського письменника. Майже все своє життя працював головним контролером Катеринославської залізниці. Організував у Катеринославі (тепер Дніпро) «Видавництво А. Кащенка», де видавав багато своїх творів. Автор численних оповідань і повістей, у тому числі й історичних («Запорозька слава», «На руїнах Січі», «Під Корсунем»). Виступав з популярно-пізнавальними історичними творами, історико-краєзнавчими нарисами, історичними портретами національних героїв України. Основна його праця – «Оповідання про славне Військо Запорозьке низове» свого часу було справжнім бестселером. До 1933 року твори Адріана Кащенка ще друкувались, але потім упродовж багатьох років замовчувались. Старший брат письменника – Микола Феофанович Кащенко був відомим українським біологом, одним із перших українських академіків, засновником і директором Київського ботанічного саду.

110 років від дня народження Михайла Федоровича Семка (1906-1979), знаного українського вченого в галузі обробки металів різанням. Професор, заслужений діяч науки і техніки України (з 1966). Закінчив Харківський механіко-машинобудівний (тепер політехнічний) інститут, займався викладацькою діяльністю, з 1950 по 1978 рр. був ректором цього навчального закладу.

Роковини смерті:

105 років з дня смерті Вільгельма Дільтея (1833-1911), німецького філософа, психолога, історика і педагога, одного з засновників «філософії життя», фундатора філософської герменевтики, професора Берлінського університету.

35 років з дня смерті Олександра Марітчака (1887–1981), українського політичного та державного діяча, ученого-правознавця. Закінчив Львівський університет, займався адвокатською практикою. В 1918-919 рр. – член Української Національної Ради ЗУНР-ЗО УНР. На початку 20-х років був керівником канцелярії закордонного уряду Євгена Петрушевича у Відні та секретарем Західноукраїнського товариства Ліги націй. В 1923 році повернувся до Львова, викладав право у Львівському (таємному) українському університеті, в 1934-1941 – професор, завідувач кафедри міжнародного права Львівського університету. В 30-х роках виступав оборонцем під час політичних процесів, які влаштовувала польська окупаційна влада над членами Української військової організації та Організації українських націоналістів (суд над Данилишиним, Біласом та ін.) Після війни жив у Мюнхені, в 1949 році переїхав у США, брав активну участь у діяльності українських громадсько-політичних організацій в Америці.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-