Чому зникає вода на Прикарпатті?

Чому зникає вода на Прикарпатті?

Аналітика
5031
Ukrinform
Люди на Прикарпатті нарікають, що зникає не лише вода у колодязях, а й цілі потічки та ріки

Найбільш тривожні повідомлення про посуху на Прикарпатті почали надходити ще торік. Тоді люди нарікали, що зникає не лише вода у колодязях, але й цілі потічки та ріки. Дністер, запевняли місцеві, обмілів настільки, що його можна перейти, «навіть не замочивши коліна». У вересні цього року на сполох забили селяни Рогатинського району Івано-Франківщини.

КЛІМАТИЧНІ ЗМІНИ ЧИ ЛЮДСЬКИЙ ФАКТОР

«Надзвичайно загрозлива ситуація склалася у 2016 році з питною водою у деяких селах східної Рогатинщини. Наприклад, у с. Нижня Липиця з криниць пішла вода, а у с. Малинівка вперше за більш ніж сто років пересох потічок, що протікав через усе село та впадав біля Нижньої Липиці у річку Нараївку. Крім того, значно ослабли основні джерела, з яких жителі Малинівки споживають питну воду та воду для поливу городів. Багато джерел і криничок у навколишніх лісах взагалі пересохли», - написали активісти спільноти «Рогатинщина» на своїй сторінці у Фейсбуці.

19 вересня про серйозні проблеми з водою заговорили в Калуші. Тамтешня влада не виключає, що людям доведеться обмежити подачу води.

- Судячи з того, що є на Чечвинському водосховищі, все виглядає сумно. Такої засухи давно не було. Якщо так далі піде, то доведеться переходити на якісь обмежувальні заходи, - зазначив мер Калуша Ігор Матвійчук.

Доки в містах і селах люди б'ють на сполох через посуху, екологи вже констатують: її причина - не лише кліматичні зміни. Доцент кафедри біології і екології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, кандидат біологічних наук Віктор Клід стверджує, що загрозою для довкілля на Прикарпатті стало сумнівне рішення Івано-Франківської обласної ради «Про Порядок проведення руслоочисних та руслорегулювальних робіт на річках області», яке обранці ухвалили ще у 2011 році. Підставою для його прийняття було те, що прикарпатський регіон, на території якого формуються басейни річок Дністер та Прут, є в зоні розвинутої зливової діяльності атмосфери, а це - підвищений ризик виникнення водних стихій, що може спричинити катастрофічні затоплення, підтоплення і перезволоження територій.

- Не буду оригінальним. Ми живемо у час глобальних змін клімату, які вже можемо спостерігати візуально. Бачимо, які високі температури влітку, і як мало опадів. Тому першим чинником посухи, безперечно, є зміна клімату. Втім, не можна відкинути і людський фактор - це вирубки лісу у верхів'ях рік, більшість із яких беруть початок у високогір'ї Карпат. Сюди ж можна додати туристичні комплекси, які забирають воду і скидають стоки, що часто не відповідають санітарним та екологічним вимогам. І, нарешті, не можна не згадати про так звані руслоочисні та руслорегулювальні роботи. Щодо останніх, то немає однозначної точки зору про їх екологічний ефект. Зізнаюсь, я не робив спеціальних досліджень у цьому напрямі. Проте, відомо, що в місцях проведення руслоочисних робіт, де забираються так звані наноси і часто всупереч проектам, поглиблюється дно ріки, має місце пониження рівня води у криницях. 

Раніше такі повідомлення були не лише на Прикарпатті, але й у сусідніх областях. Утім, на Прикарпатті діяло рішення Івано-Франківської облради 2011 року, згідно з яким несанкціонований вивіз гравію та піску з русел рік узаконили і перевели у площину промислового видобутку, тоді як, відповідно до статті 86 Водного кодексу України, вивіз гальки, гравію та піску з гірських та малих рік, а саме такими здебільшого є ріки Прикарпаття, заборонено. Тому вважаю це рішення досить сумнівним, і не виключаю, що воно наносить шкоду довкіллю, - вважає Віктор Клід.

45 ПРОЕКТІВ - 45 ЕКОЛОГІЧНИХ КАТАСТРОФ

У кулуарах Івано-Франківської обласної ради розповідають, що згадане рішення не один і не два роки приносило прибутки окремим депутатам. Але першою про неконтрольований вивіз піску та гравію, про непрозорий розподіл коштів з обласного екологічного фонду відкрито з трибуни заявила депутат облради Ольга Галабала. Подейкують, саме за це вона й поплатилася своєю посадою. У травні Івано-Франківська обласна рада таємним голосування достроково припинила повноваження заступника голови облради від партії «Воля» Ольги Галабали. Ніби за нетактовність.

- Все, що вам потрібно знати про руслоочисні роботи на річках Івано-Франківщини: їх, виявляється, роблять підприємці-благодійники, щоб допомогти громаді. Суть руслоочисних робіт - сільська рада звертається з проханням видалити наноси з річки, врегулювати русло ріки, а підприємець проводить ці роботи без оплати, але має право продавати наноси (по суті піщано-гравійну суміш), яку вивозить унаслідок виконання робіт. 

В області видано 45 дозволів на здійснення таких робіт на річках. Утім, з цих дозволів лише 11 об'єктів здали, тобто, там ці роботи ніби завершені. Я особисто була майже на усіх зданих об'єктах. Насправді там роботи не виконані, їх територія розкопана, вибрана уся гравійна суміш. Зараз здійснюється ще 15 проектів. Роботи переважно ведуться поза межами проекту. Чому вони наносять шкоду екології? Бо, окрім піщано-гравійної суміші, вони забирають ще й дрібну фракцію, яка є дороговартісна. Натомість, залишають велике каміння і розриту територію. Каміння нагрівається, робляться випари, швидкість плинності ріки прискорюється, а в навколишніх селах, і це доведено, зникає вода у криницях. І тепер ми, замість того, щоб за 5 років отримати 45 вирішених екологічних проблем, маємо 45 екологічних катастроф. Регулювання русла ріки там немає, - стверджує Ольга Галабала.

Як приклад вона наводить руслоочисні роботи в урочищі Панське на території Перегінської селищної ради. Тут роботи розпочались у 2013 році. Вдалося виконати лише 11% від запланованого. Втім, результати, запевняє Ольга Галабала, катастрофічні. Там штучно перекрили русло річки Лімниці, а тому «будь-яка повінь - і сусіднє село затопить ущент».

- Це рішення було схемою з масового видобування піщано-гравійної суміші у промислових масштабах. З будь-якої ділянки за день вивозили від 20 до 50, а інколи - і до 100 машин шутру. Дороги розбивались, а екологічні проблеми підмінили незаконним видобуванням, - підсумовує Ольга Галабала.

Про незаконний вивіз гравію та піску не перестають писати і місцеві ЗМІ. На Коломийщині свої розслідування проводить журналіст Євген Гапич, який у 2014 утік з полону сепаратистів у Горлівці. Ось його спостереження, які він у вересні розмістив на Фейсбуці.

«Біля с.Воскресинці перегороджують р.Прут. Сільська рада вирішила пустити русло ріки іншим напрямком. Ні документів, ні проекту, нічого. От просто вирішили собі - і роблять. Найцікавіше, що засипають намулом, який просто розмиє. На місці був представник рибінспекції. Він у шоці. Поряд проводять руслоочисні роботи, але хочуть змінити проект. Зрозуміло, чому хочуть, бо інакше проект виконати неможливо. З водниками та екологами зрозуміло - ці працюють за відкати. Тому чекати якихось дій від них не варто», - пише Євген Гапич.

РІШЕННЯ ХОРОШЕ, АЛЕ ЙОГО НЕГАЙНО ТРЕБА СКАСУВАТИ

За інформацією Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів, на проведення руслоочисних робіт в області передбачено 43 млн грн, а в різних програмах ця сума сягає понад 90 млн грн. Однак за ці роки реально профінансували - 1,4 млн грн, що становить менше 2% від потреби. Попри те, що тут це рішення називають хорошим, скасувати його закликали одностайно. Відтак, на останній сесії Івано-Франківської облради, 23 вересня, «за» скасування Порядку руслоочисних робіт голосували навіть ті, хто свого часу цей самий Порядок встановлював на Прикарпатті.

«Коли ми розглядали це питання, у нас не було виходу. У нас доходило до того, що вода забирала береги, а в селі Ясені труни несло по ріці, вимивало цвинтарі та старовинні поховання. Немає державних коштів на це, тому ми й знайшли компромісний варіант. Основний принцип цього рішення був один - не красти. На жаль, недобросовісні підприємці перетворили ті руслоочищувальні роботи на свої приватні кар'єри», - констатував депутат Івано-Франківської облради Остап Дзеса.

Голова Івано-Франківської облради Олександр Сич теж свого часу піднімав руку «за» цей Порядок. Тепер стверджує, за 5 років жодного сигналу від контролюючих та правоохоронних органів про зловживання цим рішенням не було.

«Лише громадськість і преса знали про ці зловживання. Правоохоронні органи цього не бачили. Тому повторюю, щоб сьогодні ніхто при зловживаннях не прикривався обласною радою та не принижував її в очах громадськості, це рішення треба скасувати. І нехай правоохоронні органи та екологічні служби наведуть порядок», - зазначив Олександр Сич.

Тим часом, правоохоронні органи вже мають про що звітувати. За інформацією прес-служби прокуратури в Івано-Франківській області, з початку року за фактами незаконного видобутку піщано-гравійної суміші відкрито 34 кримінальні провадження, з них 13 - вже скеровано до суду. Впродовж вересня розпочато 9 кримінальних проваджень за фактами незаконного видобування піщано-гравійної суміші з русел річок області, збитки від яких складають близько 7 мільйонів гривень. Крім того, органами прокуратури здійснюється процесуальне керівництво у трьох кримінальних провадженнях за фактами зловживання владою посадовими особами підприємств області, які незаконно, без дозвільних документів, здійснювали діяльність із видобування корисних копалин, чим спричинили державі тяжкі наслідки. 

Більше того. У прокураторі стверджують, що саме вони надіслали листа голові Івано-Франківської обласної ради з вимогою вжити заходів щодо приведення у відповідність Порядку проведення руслоочисних та руслорегулюючих робіт, і обіцяють при розслідуванні справ залучати Державну службу геології та надр України для розрахунку збитків, спричинених довкіллю.

«Нарешті це рішення вирішили скасувати. Хоча й із запізненням, але дякуючи впливу громадськості та прокуратурі. Тоді вони (прокуратура, - авт.) мали право загального нагляду і могли його заблокувати. Думаю, це була корупційна схема», - переконаний голова комісії облради з питань захисту прав людини, законності, правопорядку, антикорупційної політики, люстрації та очищення влади, депутат Тарас Виноградник.

І ДЕ ТЕПЕР ЛЮДЯМ БРАТИ ГРАВІЙ?

Скасування сумнівного рішення відразу не вирішить проблеми на Прикарпатті. Більше того, каже Ольга Галабала, поставить головне питання: «Де брати людям гравій для своїх господарських проблем?» Адже селяни звикли підсипати дорогу коло хати камінням та піском, яке беруть біля ріки. А тепер це - поза законом. Депутати облради схиляються до того, щоб дозволити людям користуватися надрами в розумних межах, а для розвитку промислового видобутку, каже Ольга Галабала, варто укласти Меморандум з Держгеокадастром, аби швидко і без бюрократичних перепон можна було запустити  всі 20 родовищ, де дозволено видобування піщано-гравійної суміші. Нині в області працює лише 6 таких кар'єрів. Відтак, кажуть обранці, треба розробити нове положення. Та найперше - зробити публічне інспектування тих проектів, які вже розпочаті. 

«Ми пропонуємо провести публічне інспектування цих 45 об'єктів, встановити порушення, наявну екологічну шкоду. Вже можна говорити, що для виправлення цієї шкоди області необхідно буде витратити десятки мільйонів гривень. А в нас є ще є 8 проектів на річці Лімниця, яка взагалі протікає територією заповідника», - зауважила Ольга Галабала. 

Вона переконана, що руслоочисні роботи на Прикарпатті треба проводити за кошти обласного бюджету, зокрема, задіяти обласний екологічний фонд, який щороку підприємства наповнюють майже на 126 млн грн.

«Якби ми з цього фонду щороку на утримання водного господарства Прикарпаття виділяли бодай 10%, то сьогодні ми б отримали не екологічне лихо, а 50 завершених об'єктів із вирішеними проблемами екології», - переконана Ольга Галабала.

Ірина Дружук, Івано-Франківськ
 

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-