Наскільки можна довіряти медогляду водіїв?

Наскільки можна довіряти медогляду водіїв?

Аналітика
4596
Ukrinform
За вересень у Києві сталося 2 ДТП через втрату свідомості водіїв автобусів. Ніхто не загинув, але стало лячно за безпеку пасажирів...

Нещодавно, 18 вересня на проспекті Перемоги автобус №23 вилетів з дороги на сходи підземного переходу - його водій втратив свідомість за кермом. На щастя, пасажири не постраждали, проте це вже не перший схожий інцидент за місяць - 9 вересня водій 45-го маршруту також втратив свідомість за кермом і врізався в кафе.

У КП «Київпастранс» уже відреагували на ці інциденти і вирішили відтепер зобов’язати водіїв віком від 51 року проходити медобстеження раз на півроку: «Для підвищення рівня безпеки пасажирських перевезень та посилення контролю за станом здоров’я водіїв, які виконують роботи з перевезення пасажирів, в КП «Київпастранс» було вирішено запровадити для водіїв віком 51 рік і більше проходження періодичних медичних оглядів один раз на шість місяців. Всі витрати бере на себе КП «Київпастранс»» - написав у Facebook генеральний директор  КП «Київпастранс» Дмитро Левченко.

Пасажирам автобусу 23-го маршруту справді дуже пощастило, вони отримали лише синці і забиття, а от водія госпіталізували. Начальник відділу охорони праці безпеки дорожнього руху Київського автопарку №5 (до якого належить 23 маршрут) Михайло Думанський розповів, що зараз водієві вже краще, він знаходиться в лікарні і проходить повне обстеження, після чого буде встановлений остаточний діагноз. Від себе зауважимо: це був не інфаркт, бо інакше його б діагностували одразу, за допомогою звичайної кардіограми.

«Важіль мертвого машиніста», або 150 років по тому

Те, що трапилося із водіями 23 і 45 автобусів, неможливо передбачити. Ми не раз чули, що раптово ставало зле навіть повністю здоровій людині. І ця проблема виникнула не вперше, їй взагалі років 150. Аби застрахуватися від схожих інцидентів, уже дуже давно на залізниці винайшли «важіль мертвого машиніста» – на який машиніст мав, у той чи інший спосіб, постійно тиснути весь час перебування в кабіні локомотива, що рухався. Якщо його не натискали, то це означало, що машиніст втратив свідомість, і вмикалося аварійне гальмування.

У маршрутних автобусах такого звичайно немає, але, можливо, у майбутньому інноваційний механізм для аварійної зупинки автобусу пасажирами був би корисний у надзвичайних ситуаціях. Зараз же єдиним «запобіжником» для безпеки пасажирів є своєчасний щорічний та перед- і після рейсовий медогляд водіїв.  І як би нам не хотілося, він не ніколи не спрацює на всі 100 відсотків.

Укрінформ вирішив дізнатися, наскільки можна передбачити непередбачуване – стан здоров’я судин і серця водіїв, від яких залежить життя пасажирів, і спрогнозувати імовірний інфаркт?

Як обстежують тих, хто щодня нас перевозить

Михайло Думанський у розмові з Укрінформом наголосив, що за проходженням водіями щорічної медкомісії слідкують дуже жорстко. Якщо водій не пройшов періодичний огляд – його відсторонюють від роботи.

Періодичний медичний огляд включає в себе: загальне обстеження, лабораторне і функціональне обстеження (загальний аналіз крові та сечі, аналіз крові на цукор, ЕКГ, обстеження гостроти й полів зору, обстеження вестибулярного апарату, визначення групи крові та резус-фактора). В окремих випадках для уточнення діагнозу водіям можуть призначити додаткові обстеження.

Під час звичайного перед-, та післярейсового медогляду медичний працівник запитує водія про його самопочуття, тривалість сну, скарги на стан здоров’я і, навіть, про настрій. Треба звертати увагу на те, як обстежуваний заходить до кабінету, на характер ходи, зовнішній вигляд та поведінку, уважно оглянути стан шкіри водія (наявність подряпин, синців, розчухів, слідів від ін'єкцій, почервоніння або блідість шкіри тощо).

І, нарешті, при перед рейсовому огляді в обов'язковому порядку вимірюються артеріальний тиск та частота скорочень серця. Кардіограму роблять, хіба що, раз на рік.

Лише 50% упевненості, що серце водія здорове

Укрінформ поцікавився у кандидата меднаук, співробітниці Інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова Валентини Шаповалової, чи відображує таке дослідження реальну картину серцево-судинної системи і наскільки точно у такий спосіб можна спрогнозувати інфаркт.

«З кардіограмою інфаркт можна спрогнозувати лише 50 на 50. У деяких обстежуваних можна виявити гостре порушення ритму, яке вони не відчувають, і діагностувати аритмію. Існує безсимптомна аритмія, тоді може відірватися тромб – і трапиться інфаркт. Також на кардіограмі можна побачити зміни міокарда – вікові, дифузні, або виявити гіпоксію міокарду (зменшення доставки кисню до серцевого м'яза). Але ми не можемо гарантувати непередбачувані випадки. Приміром, може сидіти тромб у нозі, і якщо водій різко загальмував, упав на руль, то тромб може відірватися і застрягнути в коронарній судині, теж спричинивши інфаркт.

Плановий медогляд потрібен саме для того, щоб виявити хоча б тих, хто знаходиться в зоні ризику, наприклад, діагностувати проблеми у 20-ти зі 100. Це реально.

Найточніший метод, який дозволяє оцінити стан коронарних судин – коронарографія. (Лікар-хірург виконує прокол променевої або стегнової артерії, через який проводить тонкий катетер до серця. Через катетер вводиться контрастна речовина, що заповнює судини, які живлять серце і що дозволяє оцінити їхній стан через спеціальний ренген-комп’ютерний апарат. – Ред.). Коронарографія може показати фактори, що вкажуть на схильність до інфаркту, тобто ураження коронарних артерій, наскільки вони виражені – чи потрібне хірургічне лікування чи можна обійтися таблетками. Та водіїв не мають права змусити робити коронарографію».

42,5 млн грн на рік – ціна додаткової безпеки пасажирів Києва

Хоча коронарографія – найточніший метод обстеження, але зобов’язати водіїв громадського транспорту після 51 року проходити її планово неможливо. Чому? Ця процедура доволі складна, неприємна і потребує госпіталізації щонайменше на 3 дні. До того ж ціна такого обстеження не з дешевих – приміром, у клініці Амосова слід буде віддати від 7550 грн до 8000 грн за саму процедуру плюс 1300 грн за набір для коронарографії. У сумі – 8850-9300 грн – це зарплата водія за півтора-два місяці.

Зважаючи на те, що періодичну медкомісію водії громадського транспорту мають проходити за рахунок підприємства, навряд чи нашим перевізникам вистачило б грошей на такий дорогий медогляд. Тим паче, що в Києві налічується аж 61 перевізник, які обслуговують 480 маршрутів. Серед них більше половини – приватні. Водії приватних маршрутів теж обов’язково проходять передрейсовий медогляд. У ТОВ «Союз-Авто» запевнили: «Ні один водій не вийде на лінію, не пройшовши медогляд у медичному кабінеті». Але ж нас цікавить не лише передрейсовий огляд…

Якщо припустити, що один маршрут, залежно від його довжини та графіку руху,  обслуговує від 5 до 20 автобусів, то нехай в середньому – це буде по 10 на маршрут.  Отже, на 480-ти маршрутах працює щонайменше 4800 одиниць громадського транспорту, а значить і стільки ж водіїв лише в одну зміну. Але навіть за таких усереднень, щоби кожен водій хоча б раз пройшов коронарографію, довелося б витратитися приблизно на 42,5 млн грн…

Отже, хоча керівництво «Київпастрансу» доволі швидко відреагувало на ДТП, спричинені станом здоров’я водіїв, та схоже, що додаткові обстеження все одно не зможуть напевне передбачити можливий серцевий напад. Коронарографія звісно точніший метод діагностики серця, ніж планова кардіограма, але вона, навіть не даючи 100% гарантії, вимагає вкладення додаткових і великих грошей. Тим паче, що й робота за кермом з великим потоком людей щодня доволі стресова. Тому пасажирам варто нагадувати, що їхня безпека певною мірою залежить і від них самих, адже безглузді сварки у громадському транспорті доведуть до інфаркту кого завгодно.

Юлія Горбань, Київ

P.S. Цікавий факт: київські лікарі розповідають, що у США пілоти поважних авіакомпаній, незалежно від віку, зобов’язані щопівроку проходити саме коронарографію.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-