На Хрещатику постали "Люди Свободи"
Тут представлено 25 героїв, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Ми згадуємо дуже різних людей. Це поети і політики, військові і музиканти, науковці і художники. Вони по-різному розуміли свободу, боролися за неї в різні способи», - сказав один із авторів виставки голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
За його словами, хтось боровся за свободу народу, хтось - за свободу творчості, думки, хтось - зі зброєю в руках, а хтось - із пензлем. Кожного з них жорстоко ламали — когось у тюрмі, когось у «шарашці», фізичними чи моральними тортурами. Але вони зуміли зберегти свободу в собі, пронести її через часи неволі.
Історик звернув увагу на те, що на стендах небагато текстової інформації. І це зроблено заради того, щоб відвідувачі виставки, прочитавши зовсім небагато про цих людей, зацікавилися та почали самостійно шукати додаткові дані.
«Найважливіші в цій виставці фотографії, очі тих, кого ми називаємо людьми свободи, тих, хто не зламався та боровся», - сказав він.
Зокрема, тут є стенди, присвячені політичному діячеві, публіцисту, ідеологу українського націоналізму Миколі Міхновському, вченому, письменнику, перекладачу Агатангелу Кримському, землевласнику та меценату Євгену Чикаленку, члену австрійської імперської родини, що підтримував український визвольний рух, Василю Вишиваному, художнику-графіку, ілюстратору, автору перших українських державних знаків Георгію Нарбуту. Також є стенди композитора Миколи Леонтовича, діяча часів УНР, головного отамана Холодноярської Республіки Василя Чучупака, одного з ідеологів українського націоналізму, першого голови ОУН Євгена Коновальця, генерал-хорунжого Армії УНР Марка Безручка, першої у світі жінки - офіцера Олени Степанів, митрополита Василя Липківського, режисера й актора Леся Курбаса, поетеси та громадської діячки Олени Теліги.
Автори виставки згадали історика української літератури Юрія Шевельова, предстоятеля УГКЦ Йосифа Сліпого, діячку ОУН Марію Савчин, художника Ніла Хасевича, члена Крайового Проводу ОУН Михайла Сороку, вченого у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктора Сергія Корольова, генерала Петра Григоренка, поета Василя Стуса, художницю-шістдесятницю Аллу Горську, художницю Катерину Білокур, композитора і співака Володимира Івасюка, політика Героя України В’ячеслава Чорновола.
Голова Інституту національної пам’яті також звернув увагу на стенд, присвячений наймолодшому герою Небесної сотні Назару Войтовичу. Він пробув на Майдані близько трьох годин, а вранці 20 лютого в розпал кривавих подій на Інститутській його застрелив снайпер. «У нього не було як такої біографії, бо прожив дуже коротке, але яскраве життя та поклав його за кілька сотень метрів від цього місця для того, щоб ми могли жили в незалежній Україні», - наголосив В’ятрович.
Попри те, що урочисте відкриття виставки відбулося сьогодні, фактично свою роботу вона почала 24 серпня на Хрещатику (орієнтир – Центральний Поштамт). Усі охочі матимуть можливість ознайомитися зі стендами тут до 12 вересня, після цього виставка поїде подорожувати обласними центрами України. Організаторами цього проекту є Український інститут національної пам’яті, Галузевий державний архів Служби безпеки України, Центр досліджень визвольного руху, UA: Перший.
