Савченко потрапила в полон до терористів 17 червня. А 22 червня сестра Надії Савченко, Віра, повідомила, що терористи вийшли із нею на зв'язок, бажаючи обміняти військову на чотирьох своїх полонених поплічників. 8 липня стало відомо, що Надія Савченко перебуває під вартою в слідчому ізоляторі російського міста Воронеж, і російська влада підозрює її у причетності до загибелі на сході України двох своїх журналістів.
26 жовтня
В Україні пройшли позачергові вибори до Верховної Ради, в яких взяли участь 29 партій та майже 3,5 тисячі мажоритарників. В окупованому Криму та Севастополі вибори не проводилися, також не голосували в 9 округах Донецької та в 6 округах Луганської областей.
За результатами виборів за змішаною системою «Блок Петра Порошенка» отримав 146 місць, «Народний фронт» - 83 депутати, «Опозиційний блок» - 40 депутатів, «Об'єднання «Самопоміч» - 32 депутати, Радикальна партія Олега Ляшка - 22 депутати, ВО «Батьківщина» - 19 мандатів.
Цікаво, що «Свободі» не вистачило лише 0,29% голосів, аби подолати 5-відсотковий бар'єр і також потрапити до нового парламенту.
На першому ж засіданні нової Верховної Ради було обрано голову парламенту та призначено Прем'єр-міністра. Ними стали Володимир Гройсман та Арсеній Яценюк.
29 жовтня
У найстарішому кінотеатрі Києва - «Жовтні», сталася пожежа, через яку будівля майже повністю вигоріла. Два дні по тому міліція затримала двох студентів, які зізналися у скоєнні підпалу.
«Жовтень» був відкритий 29 січня 1931 року під назвою «Дев'яте Держкіно». Побудували його на розі вулиці Шолом-Алейхема і Щекавицькій (зараз Костянтинівська) на Подолі. Він став одним із перших в СРСР, де було встановлено звукове оснащення, а в подальші роки - й устаткування для показу широкоекранних і широкоформатних фільмів.
Ремонт будівлі тривав протягом 6,5 місяця. 18 жовтня 2015 року оновлений «Жовтень» знову був відкритий.
9 листопада
У Харкові в приміщенні кафе рок-паб «Стіна», де збирались бійці АТО, стався вибух. Як повідомили згодом правоохоронці, вибухнув пристрій, начинений болтами і гайками. Вибух кваліфікований як теракт. Постраждали 13 осіб.
Як підозрювану в організації теракту затримано 48-річну керівницю одного з угруповань терористичної організації «Харківські партизани» Марину Ковтун. Восени 2014 року затримано 12 членів диверсійної групи, причетної до вибухів на Харківщині. У них знайдено відеозвіт про вибух у пабі «Стіна». 18 лютого 2015 року начальник УСБУ в Харківській області Олександр Пивовар повідомив, що більшість з цієї диверсійної групи була обміняна в рамках виконання мирного плану президента.
13 січня 2015 року
Поблизу міста Волноваха, що на Донеччині, скоєно теракт, внаслідок якого загинуло 13 людей. О 14 годині 25 хвилин по пункту контролю, на якому проходив перевірку автобус Златоустівка-Донецьк з 40 мирними громадянами, терористи випустили 88 некерованих снарядів з реактивних артилерійських систем БМ-21 «Град». Один із цих снарядів, запущених з окупованої території, вибухнув за 12 метрів від автобуса. Внаслідок теракту 10 осіб загинули на місці, троє померли в лікарні, ще 20 осіб були поранені. Пізніше експертиза точно встановила місце, з якого вівся обстріл - район північно-східної околиці міста Докучаєвська, яке контролювалося НЗФ. За інформацією СБУ, теракт у Волновасі був спланований керівництвом так званої ДНР та вчинений за їхньої прямої вказівки.
18 січня
Українці вийшли на марш миру «Я - Волноваха». Так, у Києві хода пройшла від парку Шевченка до Майдану Незалежності, учасники акції тримали плакати: «Я - Волноваха» та Je suis Volnovakha. На Майдані відбувся молебень за загиблими. Аналогічні марші пройшли в інших українські містах - Миколаєві, Краматорську та Харкові.
21 січня
Прийнято рішення відвести українських військовослужбовців зі зруйнованих терміналів Донецького аеропорту. Ще 19 січня бойовиками було підірвано перекриття другого поверху нового терміналу, що призвело до численних жертв серед українських захисників аеропорту. Таким чином, там не залишилося жодного укріплення, яке забезпечувало б захист військовим від снайперів та танків.
Оборона Донецького аеропорту тривала 242 дні: з 26 травня 2014 року по 22 січня 2015 року. Все почалось 26 травня 2014 року, коли проросійські сепаратисти та чеченські бойовики захопили будівлі аеропорту тоді ще мирного Донецька. Цього ж дня українські силовики завдали удару по позиціях терористів та встановили контроль над Донецьким летовищем.
Наприкінці жовтня 2014 року мережею поширилась історія про розмову втікача з Донецька зі своїм другом, який воював на боці проросійських бойовиків. Тоді він намагався пояснити, чому передові загони російсько-терористичних військ у всеозброєнні не можуть взяти Донецький аеропорт, який захищає кілька десятків українських військових зі стрілецькою зброєю. Наприкінці розмови бойовик сказав: «Я не знаю, хто там сидить, але це не люди - це кіборги!». Звідти бере початок героїчний образ мужнього захисника Донецького аеропорту: всіх, хто утримував новий термінал аеропорту, почали називати «Кіборгами», їм присвячували вірші, живописні полотна, пісні й книги. 3 вересня 2015 року в Києві вийшла книга американського військового кореспондента Сергія Лойка «Аеропорт». В основу книги покладено героїчні події оборони Донецького аеропорту.
У різний час в аеропорту та прилеглих Пісках воювали спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79, 80, 81, 95 окремих аеромобільних та 93 окремої механізованої бригад, 57 окремої мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку «Дніпро-1», вояки Добровольчого українського корпусу (ДУК) та багато інших. Багатьох із них було відзначено державними нагородами, багатьох із них - посмертно.
24 січня
Терористи завдали удару з реактивних систем залпового вогню БМ-21 «Град» та «Ураган» по Орджонікідзевському району Маріуполя (мікрорайон «Східний») та прилеглому до нього селищу Виноградне Волноваського району. Внаслідок цього злочину загинуло 30 осіб, з них 2 дітей, 108 - було поранено, пошкоджено 30 житлових будинків, 7 закладів освіти, об'єкти інфраструктури та лінію електропередач. Частково зупинив роботу металургійний комбінат «Азовсталь».
Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ встановила, що обстріл мікрорайону «Східний» був здійснений саме терористами так званої «ДНР».
27 січня
Верховна Рада визнала Росію країною-агресором.
Поблизу села Лозуватка Криворізького району на Дніпропетровщині в автомобільній аварії розбився на смерть лідер гурту «Скрябін» Андрій Кузьменко. Згодом правоохоронці назвали причину трагедії - через перевищення швидкості водій позашляховика не впорався з керуванням.
4 лютого
Верховна Рада України позбавила Віктора Януковича статусу Президент України.
12 лютого
Цього дня на саміті у Мінську після багатогодинних переговорів Нормандської четвірки було затверджено Комплекс заходів, спрямованих на імплементацію вересневих Мінських домовленостей з врегулювання кризи на Донбасі. Документ підписали: Ангела Меркель, Франсуа Оланд, Петро Порошенко, Володимир Путін. В сучасному політичному лексиконі цей документ відомий як «Мінськ-2».
Ним, зокрема, передбачалося негайне і всеосяжне припинення вогню в окремих районах Донецької та Луганської областей України; відведення всіх важких озброєнь обома сторонами на однакові відстані з метою створення зони безпеки; звільнення всіх заручників; безпечний доступ, доставку, зберігання і розподіл гуманітарної допомоги серед цивільного населення. Разом з тим, Мінські угоди передбачали проведення конституційної реформи в Україні з набуттям чинності до кінця 2015 року нової конституції, в якій закладено проведення децентралізації. 17 лютого Рада Безпеки ООН у своїй резолюції щодо ситуації на сході України одностайно схвалила цей Комплекс заходів.
18 лютого
Українські війська почали вихід із Дебальцевого. Однак, те, що у Генштабі назвали плановим виводом військ із Дебальцевого, в реальності стало проривом з оточення - шляхи в тил перебували під вогнем бойовиків, а у самому Дебальцевому вже більше тижня тривали вуличні бої та цілодобові обстріли.
Починаючи з травня 2014 року, українською армією було проведено понад 40 операцій з визволення території Луганської та Донецької областей від незаконних збройних формувань. Більшість із них була успішною, у тому числі визволення міста Дебальцевого у липні 2014 року. Черговий виток загострення обстановки в районі АТО відбувся у січні-лютому 2015 року. Найбільш складна ситуація склалася в районі Донецького аеропорту та Дебальцевого. Бойовики, маючи підтримку підрозділів Збройних сил РФ, намагалися будь-якою ціною ліквідувати Дебальцівський виступ, тим самим примусивши Україну йти на політичні поступки під час переговорного процесу стосовно особливого статусу Донбасу, амністії для бойовиків.
У результаті операції 18-20 лютого Дебальцівський виступ залишили близько двох з половиною тисяч українських військових.
Ставлення до результатів та причин відходу в безпосередніх учасників та військового командування кардинально протилежні. Якщо начальник Генерального штабу ЗСУ Віктор Муженко називав виведення підрозділів «однією з найуспішніших операцій української армії», то військові, яким довелося прориватися з міста, описували ті події, як «Дебальцевський котел». За даними Генерального штабу ЗСУ, за весь час оборони Дебальцівського виступу загинуло 136 та було поранено 331 військовослужбовців ЗСУ.
22 лютого
У Харкові біля Палацу спорту під час формування колони для проведення ходи з нагоди річниці перемоги Революції Гідності стався вибух. Унаслідок теракту загинули дві людини, зокрема і один з координаторів місцевого Євромайдану Ігор Толмачов, було поранено 11 осіб. Згодом ще двоє померли в лікарні.
За даними слідства, теракт вчинила одна з ланок терористичної організації «Оплот», яка отримували вказівки, знаряддя і гроші з Росії. Троє злочинців - організатори та виконавці цього злочину - були затримані. Усі вони - мешканці Харкова та Харківської області. Терорист, який привів у дію вибуховий пристрій, в минулому - співробітник спецпідрозділу «Беркут».
У квітні 2015 року цю справу доправлено до суду. Наразі йде судовий розгляд.
28 лютого
У Києві з вікна власної квартири викинувся Михайло Чечетов. Екс-нардеп був відомий, передусім, як «диригент» парламентської фракції Партії регіонів. Його завданням було змахом руки вказати однопартійцям як потрібно голосувати за той чи інший законопроет: «за» або «проти».
Напередодні смерті, 20 лютого, ГПУ оголосила йому підозру у сприянні прийняттю «диктаторських законів» 16 січня 2014 року. Він підозрювався в тому, що, як член лічильної комісії, підписав протокол про голосування з недостовірними даними.
6 серпня 2015 року кримінальне провадження за фактом смерті Михайла Чечетова закрито за відсутністю складу злочину.
11 березня
Рада директорів Міжнародного валютного фонду ухвалила чотирирічну розширену програму фінансування для кредитної підтримки економіки України на суму 17,5 млрд доларів. Вже 13 березня Україна отримала перший транш МВФ у розмірі близько 5 млрд доларів, з яких 2,7 млрд виділялося як бюджетна підтримка.
Просто під час засідання Уряду були затримані керівник Державної служби з надзвичайних ситуацій Сергій Бочковський та його заступник Василь Стоєцький. Їм зачитали обвинувачення, одягли наручники і вивели з зали. Чиновникам інкримінували зловживання службовим становищем, вимагання хабарів у підлеглих, внесення неправдивих відомостей в офіційні документи, легалізацію коштів з використанням рахунків у зарубіжних банках.
Печерський районний суд Києва заарештував Бочковського і Стоєцького на 2 місяці з можливістю виходу під заставу в розмірі 1 млн 182 тис. грн. Вони сплатили заставу і вийшли із СІЗО.
Наразі у суді йде розгляд справи щодо Бочковського і Стоєцького.
16 квітня
В Україні створено Національне антикорупційне бюро України. Цього ж дня директором Бюро став Артем Ситник. Створення цієї організації було передбачене Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України», прийнятим 14 жовтня 2014 року.
15 квітня
Вбито Олега Калашникова, колишнього народного депутата від Партії регіонів. Це сталося на восьмому поверсі в будинку на Виноградарі, в якому він мешкав. Серед версій злочину – вбивство, пов`язане з політичною діяльністю Калашникова, організацією й фінансуванням «Антимайдану» в Маріїнському парку. Проте, нині у справі немає жодного підозрюваного.
16 квітня
У Києві вбито одіозного журналіста і публіциста Олеся Бузину. Злочин стався біля будинку, в якому він мешкав.
Вже за два місяці силовики повідомили про арешт підозрюваних у скоєнні резонансного злочину. Ними виявились активісти однієї з праворадикальних організацій Андрій Медведько та Денис Поліщук. Сьогодні, звинувачені у резонансному вбивстві, перебувають під домашнім арештом. Слідство триває.
7 травня
Відбувся перший політ українського близькомагістрального військово-транспортного турбореактивного літака АН-178. Це повітряне судно може перевозити різноманітні вантажі до 18 тонн, розганяється до 850 кілометрів на годину та піднімається на висоту до 12 км. Наразі випробування цього літака ще тривають.
Цікаво, що у жовтні 2015 року підприємство «Антонов» оголосило конкурс на ім'я для Ан-178, серед запропонованих було й «Ахмет-Хан Султан» на честь кримськотатарського льотчика. Проте, згодом від конкурсу відмовились, зіславшись на політичні мотиви.
16 травня
Поблизу міста Щастя Луганської області при спробі захопити стратегічний міст були затримані російські спецпризначенці Олександр Александров та Євген Єрофеєв. У бою загинув український військовий Вадим Пугачов, троє були поранені.
Спочатку Єрофеєв і Александров підтвердили, що є російськими військовими, але на суді відмовилися від цих свідчень. 18 квітня Голосіївський районний суд Києва засудив Єрофеєва і Александрова до 14 років ув'язнення з конфіскацією усього майна, яке знаходиться в їх власності.
25 травня указом Президента України вони були помилувані, і в той же день відбувся їх обмін на Савченко.
21 травня
Набули чинності так звані закони «про декомунізацію», якими, зокрема забороняється радянська символіка, засуджується комуністичний режим, відкриваються архіви радянських спецслужб та визнаються борцями за незалежність України УПА та інші організації.
Протягом наступного року в Україні були перейменовані 1012 населених пунктів, серед них 32 міста. Найбільше дискусій викликало перейменування Дніпропетровська в Дніпро, Комсомольська в Горішні Плавні та Кіровограда в Кропивницький.
30 травня
Колишній президент Грузії Міхеїл Саакашвілі отримав українське громадянство і призначений головою Одеської обласної державної адміністрації.
3 червня
На Донеччині поблизу Мар'їнки стався найбільший бій з часів підписання Мінська-2. Місто Мар'їнка є стратегічним населеним пунктом і розташоване практично впритул до Петровського району Донецька. На світанку 3 червня 2015 р. терористи розпочали обстріл українських позицій із артилерійських систем, заборонених Мінськими угодами. Потім були застосовані міномети і танки. Бойовики намагалися взяти Мар'їнку в кільце, але це їм не вдалося. Місто штурмували до півтисячі бойовиків за підтримки реактивних систем залпового вогню, танків і мінометів.
Під час боїв загинули 5 українських військових, понад 30 отримали поранення. Під вечір в СБУ повідомили, що втрати бойовиків за день бою склали понад 20 убитих і майже 100 поранених.
Наступного дня Мар'їнка була повністю зачищена від бойовиків.
5 червня постпред США в ООН Саманта Пауер заявила, що напад на Мар'їнку був спільною операцією російських військ і сепаратистів. Нині Мар'їнка є підконтрольною Україні, але періодично місто обстрілюється проросійськими терористами.
8 червня
На Київщині, біля села Крячки Васильківського району, на території нафтобази, яка входить до мережі «БРСМ-Нафта», сталася пожежа. Всього на нафтобазі у резервуарах містилося близько 15 тис. тонн нафтопродуктів та високоактивних компонентів палива.
Наступного дня на нафтобазі стався великий вибух, внаслідок якого загинули троє рятувальників. Загалом через пожежу загинули шестеро людей, близько 20 постраждали. Повністю загасити пожежу вдалося лише 16 червня.
У рамках кримінального провадження оголошено про підозру керівнику нафтобази і ще трьом службовим особам з інших підприємств-орендарів. Наразі справа вже передана до суду.
4 липня
В Україні почала працювати нова патрульна поліція. Цього дня у Києві на Софійській площі перші патрульні склали присягу на вірність Україні.
У середині січня 2015 року тодішня заступниця міністра МВС України Ека Згуладзе повідомила, що ДАІ буде повністю реорганізована, зі звільненням усіх співробітників. Крім того, було оголошено набір бажаючих у нову патрульну службу, в тому числі з числа співробітників ДАІ. В наступні шість місяців проводився підбір нових кадрів та здійснювалась їх підготовка. Під час створення нової патрульної поліції України активно допомагали західні партнери, зокрема й США, які направили до Києва своїх інструкторів з Каліфорнії та Огайо.
Другим українським містом після Києва, де запрацювала нова патрульна поліція, став Львів, третім - Одеса. На сьогодні патрульна поліція діє у 32-х містах та 3-х областях України.
5 липня
Цього дня СБУ провела обшук у головному слідчому управлінні ГПУ. За підозрою у вимаганні та отриманні хабара були затриманий перший заступник начальника Головного слідчого управління Генпрокуратури Володимир Шапакін та заступник прокурора Київської області Олександр Корнієць.
При проведенні обшуків у прокурорів було виявлено понад 500 тис. доларів готівкою, автомат Калашникова і холодну зброю, багато ювелірних виробів і 65 діамантів, після чого скандальних прокурорів стали називати «діамантовими».
Попри наявні докази, «діамантові прокурори» ще деякий час продовжували обіймати свої посади. І лише під тиском громадськості тодішньому генпрокурору Віктору Шокіну все ж довелося звільнити своїх підлеглих.
Згодом, Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід для Шапакіна і Корнійця у вигляді тримання під вартою з розміром застави в 3,2 млн грн. Обидва підозрюваних внесли заставу і вийшли із СІЗО. Наразі слідство триває.
11 липня
В Мукачеві виник конфлікт між учасниками «Правого сектора» і людьми з оточення народного депутата Михайла Ланьо. Пострілами з гранатометів і кулеметів тоді знищили три міліцейські машини. Внаслідок інциденту постраждало 14 осіб, троє загинуло.
Затриманим чотирьом особам інкримінують важкі та особливо важкі злочини. 18 вересня Тимчасова слідча комісія Верховної Ради прийшла до висновку, що конфлікт у Мукачевому спровокували дії керівництва МВС і СБУ у Закарпатській області.
Наразі справа розглядається в Мукачівському міськрайонному суді. Усі затримані знаходяться під вартою.
Далі буде... (Про двадцять третій рік Незалежності читайте тут і тут)
Світлана Карабань, Євген Якунов. Київ
Фото: Укрінформ, ТАСС