Місцева влада не здала «іспит» на доброчесність і прозорість

Місцева влада не здала «іспит» на доброчесність і прозорість

Дослідження
652
Ukrinform
Вперше в Україні проведено комплексну оцінку місцевої соціально-економічної та бюджетної політики за критеріями Індексу прозорості-участі-доброчесності (ПУД), яка свідчить про незадовільний стан за більшістю показників.

Це випливає з переданих Укрінформу результатів дослідження, яке здійснювалось 17 громадськими організаціями протягом року в рамках партнерства «За прозорі місцеві бюджети!».

Як повідомляється, оцінювання здійснювалося за 173 критеріями, які взяті за 100%. Проект охопив 17 міст України. За результатами дослідження тільки в трьох із 17 міст (Чернівцях, Вознесенську та Сумах) забезпечується виконання понад 40% критеріїв - це на сьогодні найвищий, так званий обмежений, рівень відповідності вимогам серед усіх досліджуваних міст України. Києву та Одесі не вистачило 3 та 3,5 бала відповідно, щоб потрапити до цієї категорії. Шість міст (Миколаїв, Львів, Чугуїв, Здолбунів, Дніпро, Білозерка) не подолали 20-відсотковий бар'єр, що свідчить про незадовільні показники. Переважна більшість міст отримала мінімальну та недостатню кількість балів за усіма показниками. Це означає, що місцева політика не задовольняє більшість критеріїв прозорості, участі та доброчесності бюджетного процесу, суспільство залишається недостатньо поінформованим, на що витрачаються бюджетні кошти. І навіть три лідери рейтингу - Чернівці, Вознесенськ та Суми - забезпечують досить обмежений рівень прозорості.

Найбільш непрозорими є документи, які впливають на зміст бюджетної політики. Жодне місто (окрім Чернівців) не оприлюднює плани діяльності головних розпорядників бюджетних коштів. Фінансові плани та звіти комунальних підприємств також переважно недоступні. Лише в Черкасах всі фінплани комунальних підприємств оприлюдненні на сайті, понад половина - доступні у Чернівцях та Ковелі. Попри те, що річний та квартальний звіти про виконання бюджету доступні у 16 із 17 міст,  процедура внесення змін до бюджету за результатами квартальної звітності залишається корупційно чутливою - влада не консультується з громадянами, кошти розподіляються у ручному режимі.

За критерієм "участь громадян" лідерами є Суми та Вознесенськ, де показники становлять 51% та 54% відповідно, що відповідає "обмеженому" рівню. Найнижчі показники у цьому блоці мають міста Дніпро (13,8%), Миколаїв(15%) та Львів (18,8%). Переважно громадяни мають змогу лише відвідувати засідання профільних комісій та сесії місцевої ради, висловлювати пропозиції. Однак громада залишається непоінформованою, що є передумовою затвердження структури видатків, чому відхилені ті чи інші ініціативи активістів, місцевих депутатів.

За показником "доброчесності" влади (він оцінює переважно реалізацію принципу співпраці влади із громадянами) результати найгірші - жодне місто не сягнуло навіть "обмеженого" рівня відповідності критеріям. Найменш доброчесною є практика оприлюднення проектів рішень про бюджет (лише 6 міст забезпечили виконання цієї законодавчої норми). Місцевій владі бракує доброчесності у самих процедурах, які регламентують бюджетний процес. Немає даних про результати проведених внутрішніх та зовнішніх аудитів та ревізій, інформації про результати громадських експертиз бюджетної політики.

Розробник методики, експерт фундації "Відкрите суспільство" Іван Сікора, коментуючи результати, зазначив, що на сьогодні ми спостерігаємо переважно "фасадну прозорість" та формальну участь громадян у бюджетному процесі на місцевому рівні.

Громадське партнерство "За прозорі місцеві бюджети!" розробило низку рекомендацій з вимогою внести зміни до законодавства щодо бюджетної політики. Зокрема, у Бюджетному кодексі треба чітко прописати процедури регламентування бюджетного процесу, оприлюднення планів діяльності головних розпорядників бюджетних коштів, визначення соціально-економічних та бюджетних пріоритетів, що мають знайти логічне відображення у проектах рішень про бюджет. Необхідно запровадити відповідальність посадових осіб місцевої ради за порушення порядку оприлюднення документів, що лежать в основі соціально-економічної та бюджетної політики, порядку проведення консультацій та оприлюднення їх результатів, внесення чи відхилення кожної пропозиції з вказуванням причин. Такий підхід мінімізує корупційні ризики, зокрема при визначенні видатків на статті та об'єкти, які не відповідають пріоритетам місцевого розвитку.

Практика оприлюднення усіх проектів документів, залучення до обговорення депутатів та громади - вкрай важлива при формуванні місцевих бюджетів на 2017 рік. Це особливо актуально, адже внаслідок фінансової децентралізації місцева влада отримала право самостійно формувати видатки та доходи бюджетів. І якщо найближчим часом не зробити відкритими ці процеси, кількість зловживань та корупційно мотивованих рішень може зрости в рази. Це парадоксально, але факт - безконтрольність, яка існує в умовах більшої фіскально-бюджетної свободи місцевого самоврядування, призводить до корупції та безкарності з одного боку, та браку довіри до місцевої влади - з іншого. І навпаки, чим вище рівень громадського контролю на усіх етапах бюджетного процесу, тим менше можливостей для зловживань.

Методику Індексу ПУД можна назвати одним з дієвих антикорупційних інструментів, що має превентивний характер, і впровадження його в рамках партнерства, яке поповнюється новими учасниками, дасть поштовх кардинальним змінам на місцевому рівні, переконаний Анатолій Бойко, координатор партнерства «За прозорі місцеві бюджети!», голова Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України».

Довідка Укрінформу. Індекс прозорості-участі-доброчесності (ПУД) - це оцінка рівня прозорості, участі та доброчесності органів місцевого самоврядування в процесі складання, розгляду, затвердження, виконання та звітування стосовно соціально-економічної та бюджетної політики.

Індекс ПУД надає змогу комплексно оцінювати місцеву політику на всіх стадіях бюджетного процесу - складання, розгляду, затвердження, виконання та звітування. Оцінюється дотримання критеріїв прозорості, участі та доброчесності на основі вимог чинного законодавства (Бюджетного кодексу України, Закону України «Про доступ до публічної інформації» тощо) та кращих міжнародних практик, які сформульовані у Європейській хартії місцевого самоврядування, документах Ради Європи, партнерства «Відкритий уряд», Міжнародного валютного фонду, Світового Банку, Організації економічного співробітництва та розвитку, Міжнародної організації вищих органів фінансового контролю (INTOSAI), Міжнародного бюджетного партнерства, Глобального руху за бюджетну прозорість, підзвітність та участь громадян у бюджетних процесах.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-