27 липня. Пам’ятні дати

27 липня. Пам’ятні дати

1699
Ukrinform
Сьогодні 14 роковини Скнилівської трагедії – однієї з найбільших аварій в історії авіашоу

Суботнього дня 27 липня 2002 року на військовому летовищі «Скнилів» у Львові під час авіашоу, присвяченого 60-річчю 14-го авіаційного корпусу Військово-повітряних сил України, сталася одна з найжахливіших авіакатастроф у Європі. Внаслідок падіння літака Су-27 загинуло 77 людей, в тому числі 28 дітей. Ще понад 500 людей були визнані судом постраждалими. На аеродромі на момент катастрофи перебувало близько 10 тисяч осіб. Фігури вищого пілотажу виконували досвідчені пілоти першого класу полковник Володимир Топонар і другий пілот полковник Юрій Єгоров. Обидва пілоти встигли катапультувалися й зазнали лише незначних травм. Розслідуванням авіакатастрофи займалася Генеральна прокуратура України і спеціальна комісія Міністерства Оборони України. До відповідальності за трагедію було безпосередньо притягнено 10 осіб, з яких 5 були виправдані. Осіб, причетних до авіашоу, та льотчиків було визнано винними у скоєнні аварії через недбалість та невиконання плану польоту. Ніхто зі звинувачених власної вини в трагедії не визнав (нині всі вони вже на волі). Результатами розслідувань залишились незадоволеними постраждалі в трагедії, адже винуватці не були покарані належним чином, неналежною була й компенсація, крім того, не дочекались громадяни й вибачень від держави. Скнилівська трагедія, яка стала фатальним поєднанням прикрого випадку з фактором людської безвідповідальності та недбалості, назавжди залишиться чорною датою в сучасній історії України. Щороку 27 липня потерпілими та родичами загиблих у тій страшній авіакатастрофі проводяться меморіальні заходи: люди з квітами і лампадками збираються на місці падіння літака на Скнилівському військовому аеродромі, а потім на Голосківському цвинтарі, аби вшанувати всіх, хто загинув.

Події дня:

367 років тому (1649), зазнавши поразки під Староконстянтиновом і Меджибожем, польське військо, очолюване Яремою Вишневецьким, відступило до Збаржа (тепер Тернопільська обл.). Услід полякам під Збарж підійшли головні козацькі сили й татарський загін хана Іслам-Гірея ІІІ, який воював на боці Б. Хмельницького. 27 липня (за ст. стилем) 1649 року українські війська провели генеральний штурм м. Збаржа, внаслідок чого польське військо опинилося в безнадійному становищі. Були втрати і з українського боку: в ході боїв за місто загинув корсунський наказний полковник Морозенко, був тяжко поранений вінницький полковник Богун. На допомогу обложеним у фортеці полякам виступив з-під Любліна польський король Ян ІІ Казимир з 30-тисячним військом. Богдан Хмельницький, залишивши під Збаржем частину козацьких полків під командуванням генерального обозного Черняти, з головними силами рушив назустріч королівській армії під Зборів, де 5-6 серпня відбулась запекла битва, в якій польські війська зазнали великих втрат і підсумком якої став Зборівський мирний договір, укладений між гетьманом України Богданом Хмельницьким і польським королем Яном ІІ.

Ювілеї дня:

135 років від дня народження Ганса Ойгена Фішера (1881–1945), німецького хіміка-органіка і біохіміка, лауреата Нобелівської премії з хімії (1930). Автор праць з хімії пірольних пігментів. Синтезував гемін (1929), білірубін (1931).

130 років від дня народження Павла Болеславовича Зенкевича (1886–1942), українського перекладача, театрального діяча, літературознавця. Закінчив Царськосельську класичну гімназію, навчався у Петербурзькому університеті, консерваторії, закінчив театральну школу. Працював актором у Вільно, Батумі, Москві, Одесі, Херсоні, писав музику для спектаклів, драматичні екранізації. Переклав твори українських письменників: Миколи Куліша (п’єси «97», «Маклена Граса», «Народний Малахій», «Отак загинув Гуска» та ін.), Івана Микитенка (п’єси «Справа честі», «Диктатура» «Соло на флейті», роман «Ранок»), Юрія Яновського (романи «Вершники», «Майстер корабля», «Чотири шаблі», оповідання), Остапа Вишні, Майка Йогансена, Григорія Косинки та інших. У 1936 році був безпідставно репресований, так само як і переважна більшість українських письменників, чиї твори він перекладав.

110 років від дня народження Єжі Ґедройця (1906-2000), польського письменника, публіциста, політика, засновника (1947) і редактора журналу «Культура». Активний прихильник польсько-української співпраці, супротивник взаємних територіальних та інших претензій.

76 років від дня народження Піни Бауш (1940-2009), видатного німецького хореографа, реформатора світового танцювального театру. Понад 35 років очолювала театр сучасного танцю у Вупперталі. Головними темами її балетів були людські страхи, смерть, терор, втрата любові, ніжність і щастя. На початку кар’єри її мистецтво сприймали як виклик, епатаж, але сама танцівниця такі думки вважала дещо упередженими: «Я ніколи не думала про подібні речі. Для мене головне – це сама вистава. Тобто, вистава – це життя. У найпростішому, найзвичнішому значенні цього слова. Вистава важливіша за все інше». Її балетні вистави це не лише блискуча виконавська майстерність танцюристів, віртуозна пластика, позбавлена будь-якого маньєризму – вони просякнуті філософськими роздумами і психологізмом, що надає їм глибини, якої часто позбавлені сучасні танцювальні дійства (зокрема й академічні), орієнтовані лише на візуальний ефект. Спектаклям Піни Бауш властиві також гумор та іронія, без яких ці роботи видалися (можливо) надто серйозними й сухими в емоційному плані. Серед її найвідоміших робіт: «Сім смертних гріхів», «Гвоздики», «Весна священна», «Кафе Мюллер». Піну Бауш можна побачити у двох епізодичних ролях, які вона зіграла у фільмі Федеріко Фелліні «І корабель пливе…» (1983) та в картині Педро Альмодовара «Поговори з нею» (2002). Чудовий фільм про видатного хореографа сучасності зняв Вім Вендерс («Піна»; 2011).

Роковини смерті:

70 років від дня смерті Гертруди Стайн (1874-1946), американської письменниці, теоретика літератури; представниці модернізму. Автор прози, експериментаторських п’єс, книги «Автобіографія Аліси Б. Токлас» та інших творів. Впливу її творчих принципів зазнали чимало американських письменників, у тому числі Ернест Хемінгуей і Шервуд Андерсон.

35 років з дня смерті Уїльяма Уайлера (1902-1981), американського кінорежисера. Поставив фільми: «Додсворт», «Грозовий перевал», «Римські канікули», «Бен-Гур», «Як викрасти мільйон», «Смішне дівчисько». 


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-