Права українців мають бути захищені й поза межами держави – Урядовий контактний центр

Адже після проголошення державної незалежності громадяни України почали частіше виїжджати за кордон за запрошенням родичів, знайомих, а також на роботу, навчання, лікування, відпочинок, у туристичні поїздки, службові відрядження та на постійне місце проживання.

Громадяни України, що проживають за кордоном, перебувають нібито в подвійному підпорядкуванні: з одного боку, їхній правовий стан визначається відповідним іноземним законодавством, а з другого – вони користуються правами і мають обов’язки нарівні з українськими громадянами, які проживають на території України.

Відтак органи державної влади України, українські дипломатичні представництва й консульські установи, посадові особи цих представництв та установ зобов’язані сприяти тому, щоб українським громадянам була надана можливість користуватися в повному обсязі всіма правами, встановленими Конституцією України, чинним законодавством, загальновизнаними принципами та нормами міжнародного права, міжнародними договорами України, законами й правилами держав проживання чи перебування українських громадян, а також мати можливість захищати їхні права та охоронювані законом інтереси.

І хоча під час перебування за кордоном кожний громадянин України зобов'язаний неухильно дотримуватися законодавства країни перебування, основним завданням закордонних органів МЗС України (дипломатичних представництв України, консульських установ, місій України за кордоном) є захист прав та інтересів України, її громадян, а також відновлення порушених прав.

Тож, якщо з громадянином України трапився інцидент (наприклад, затримання, арешт тощо), йому необхідно терміново інформувати консульську установу України в державі перебування. Він має право передусім звернутися до органів поліції з вимогою повідомити про це консула України, який повинен вжити заходів, щоб стосовно громадянина України було дотримано в повному обсязі положення законодавства держави перебування.

Нині, зокрема, запроваджено спрощений порядок повернення в Україну громадян, які стали жертвами злочинів, пов'язаних із торгівлею людьми, сексуальною та іншою експлуатацією. У разі втрати паспортів консульські установи України в стислі терміни вирішують безпосередньо з відділами громадянства, паспортної та імміграційної служби МВС України питання підтвердження особи громадянина та подальшого документування його закордонною установою свідоцтвом на повернення в Україну. Є також домовленості з Міжнародною організацією з міграції про взаємодію в допомозі жертвам торгівлі людьми й сексуальної експлуатації та в поверненні українських громадян в Україну.

Консульські установи України також уповноважені здійснювати реєстрацію актів громадянського стану, оформлення всіх необхідних супровідних документів у разі смерті громадянина України, оформлювати паспорти для виїзду за кордон (громадянам, які подали до консульського відділу документи на оформлення постійного проживання за кордоном або перебувають за кордоном у зв'язку з навчанням, лікуванням чи працевлаштуванням за контрактом) та свідоцтва на повернення в Україну, легалізувати документи тощо.

Проте, згідно з законодавством України, консульські установи та посадові особи не можуть виконувати обов'язки адвокатів, юридичних консультантів, туристичних агентів, перекладачів та інших, не надають матеріальну допомогу, не видають гроші в борг, не сплачують готельні та інші рахунки. А в разі порушення громадянином України законів країни перебування консул не може звільнити його від відповідальності.

Як повідомили Укрінформу в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру (Центр), з початку поточного року на урядову «гарячу лінію» надійшло понад 70 звернень щодо захисту прав громадян України, які перебувають за кордоном.

Найчастіше українці зверталися по допомогу в поверненні додому, встановленні місцезнаходження рідних, а також щодо надання консультацій та практичної допомоги при успадкуванні майна за кордоном, отриманні документів, компенсаційних виплат тощо.

Так, жителька Закарпатської області звернулася на урядову «гарячу лінію», щоб посприяли знайти її сина, якого затримали працівники прикордонної служби на кордоні України з Білоруссю. У хлопця, як виявилося, не було при собі паспорту громадянина України, а була лише довідка про його втрату та свідоцтво про народження. Жінка повідомила, що її сина відвезли до м. Брест після того, як звідти до паспортного столу Тячівського району Закарпатської області надійшов запит про місце реєстрації хлопця. Громадянка просила допомоги розшукати її сина. Невдовзі жінка отримала письмове повідомлення від Міністерства закордонних справ України про те, що після підтвердження українського громадянства сина, за інформацією Посольства України в Білорусі, його передали українській стороні.

Заявниця з Полтавської області зателефонувала на урядову «гарячу лінію» з надією повернути в Україну водіїв і дві вантажівки, що затримали працівники патрульної служби Російської Федерації на трасі Москва  –  Нижній Новгород. Жінка була у розпачі, оскільки у чоловіків закінчуються продукти, і вони не знають, що робити. Громадянка отримала повідомлення від МЗС України про те, що водії, за інформацією Посольства України в Російській Федерації, нарешті отримали всі вилучені у них документи та прямують до державного кордону.

Громадянин із Харківської області звернувся за роз’ясненням на урядову «гарячу лінію» щодо порядку набуття його онукою, яка народилася в Іраку, громадянства України. Заявнику повідомили, що відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про громадянство України» особа, батьки або один із батьків, які на момент народження дівчинки були громадянами України, є громадянином України. Крім того, чоловіку були надані рекомендації щодо подачі документів до дипломатичного представництва чи консульської установи України для оформлення набуття громадянства за народженням. Також йому повідомили контактну інформацію Посольства України в Республіці Ірак для отримання додаткових роз’яснень та здійснення процедури набуття громадянства.

Наведені приклади свідчать, що робота урядової «гарячої лінії» дозволяє забезпечити оперативність реагування на проблемні питання, порушені в зверненнях громадян, навіть якщо вони знаходяться за межами України, скоротити строки з моменту їх надходження до моменту вирішення певної проблеми.

За період з 15  по 21 липня 2016 року на урядову «гарячу лінію» надійшло 43 тисячі 478 дзвінків, а також 711 звернень зареєстровано через Інтернет.

Урядова "гаряча лінія" працює цілодобово за номером: 0-800-507-309 (безкоштовно зі стаціонарного телефону).

Для постраждалих під час Революції Гідності діє спеціалізована "гаряча лінія" за окремим номером: 0-800-505-607.

Для підприємців діє "гаряча лінія" за номером: 0-800-503-045.

Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової "гарячої лінії": +38(044)284-19-15.

Киянам надається прямий міський телефон "гарячої лінії" за номером: 284-19-15.

Оформити звернення можна також через веб-сайт Центру за адресою: www.ukc.gov.ua.