20 липня. Пам’ятні дати

20 липня. Пам’ятні дати

1627
Ukrinform
Сьогодні в Україні та світі відзначається Міжнародний день шахів

Дата встановлена в день заснування в Парижі (1924) Міжнародної шахової федерації (ФІДЕ), яка наразі об’єднує 173 національні шахові асоціації. Федерація шахів України вступила до лав ФІДЕ у 1992 році. В Україні шахи відомі ще з Х-ХІ ст. Перший шаховий клуб сучасності був створений у 1881 році у Харкові, згодом у Києві, Одесі та інших містах. Перший, власне, український чемпіонат під назвою «Південно-російський» проходив у Одесі в 1909 році. У 1894 році у Львові був зареєстрований перший на Західній Україні український шаховий клуб. 1926 року львівські шахісти створюють Товариство українських шахістів. А вже через два роки у цьому місті відбувся перший український турнір на землях Галичини. З 1924 року в Україні провадяться щорічні чемпіонати шахів. З 1935 подібні чемпіонати запроваджено і для жінок. З моменту проголошення незалежності України український шаховий світ отримав змогу діяти самостійно. Нині в нашій країні щорічно проводиться власна першість серед чоловіків і жінок. У 1992 році було засновано Федерацію Шахів України (ФШУ). З цього ж року Україна виступає на Міжнародних шахових турнірах. Загалом за цей час за Збірну України зіграло 44 шахістів, з них 27 чоловіків та 17 жінок.

Події дня:

47 років тому (1969) американські астронавти Ніл Армстронг і Базз Олдрін вийшли з космічного корабля «Аполлон-11» й вперше у світі ступили на поверхню Місяця. Астронавти встановили на Місяці американський прапор, зробили знімки поверхні супутника, декілька простих наукових тестів, провели розмову з президентом США Річардом Ніксоном і встановили пам’ятну табличку.

Ювілеї дня:

712 років від дня народження Франческо Петрарки (1304–1374), італійського поета і вченого, зачинателя гуманістичної культури Відродження, одного з творців літературної італійської мови. Автор філософських й наукових праць (трактат «Про презирство до світу»), поеми «Африка». Основний італомовний твір – збірка «Канцоньєре» («Книга пісень»). 6 квітня 1327 року в церкві Святої Клари в Авіньйоні Петрарка вперше зустрів Лауру, яку покохав з першого погляду. Йому було двадцять три, їй двадцять. Вона була вже заміжньою. Він – молодим ученим і поетом. Петрарка кохав Лауру до останнього дня – її і свого. Вона померла у сорок років, під час «чорної чуми», передчасно змарнівши від хвороб та частих пологів (була матір’ю 11 дітей). Поет бачив Лауру за декілька днів до її смерті – постарівшу, з обважнілою ходою – але, дивна річ, він любив її так само, як і колись. Їхні відносини стали зразком ідеального платонічного кохання. А ще залишилися сонети – листи поета до Лаури – вершина лірики Петрарки й італійської поезії.

134 роки від дня народження Михайла Єлисейовича Слабченка (1882-1952), українського історика, правника, публіциста, громадського та освітнього діяча. З 1919 року був доцентом, з 1920 – професором кафедри історії Одеського університету та створеного на його основі Інституту народної освіти. У 1926 році очолював Одеську науково-дослідну секцію історії України. Був головою Товариства краєзнавців, членом Одеського наукового товариства при ВУАН. З 1929 – дійсний член Всеукраїнської академії наук. Був засновником і керівником одеського осередку українознавства, виховував нову генерацію істориків, економістів та літературознавців, розпочав формування школи істориків України. Автор близько 200 друкованих наукових праць (серед них 12 монографій), шести підручників для вищих навчальних закладів, низки публіцистичних і художніх творів. Наукові праці вченого присвячені соціально-економічній та юридичній історії Гетьманщини; він є автором одного з перших у вітчизняній історіографії синтетичного дослідження з історії України ХІХ ст. Слабченка можна вважати одним із фундаторів української політології та державницького напряму в національній історіографії. Доля видатного українського вченого склалася досить трагічно. Разом із сином Тарасом його було засуджено у справі СВУ (Спілки визволення України), потім – ще одне засудження, втрата рідних. Помер Михайло Слабченко у листопаді 1952 року у Первомайську Миколаївської області. І лише у 1989 його реабілітували.

105 років від дня народження Володимира Владиславовича Василевича (1911–1962), українського диригента, педагога, заслуженого артиста України. Викладач Львівської консерваторії. Упорядник збірок «Хорові твори українських композиторів кінця ХІХ- поч. ХХ ст», редактор творів Михайла Вербицького, Сидора Воробкевича, Віктора Матюка. 

105 років від дня народження Олександра Михайловича Лізена (1911-2000), українського та єврейського письменника. Автор роману-балади «Даймоніон, або Життя і смерть Василя Дударя», трагікомічного роману «Алхімік», повістей, новел.

Цього дня у 1938 році народився Олексій Юрійович Герман (1938-2013), російський кінорежисер, класик світового кінематографа. Герман не зняв жодного «прохідного» фільму. «Перевірка на дорогах», «Двадцять днів без війни», «Мій друг Іван Лапшин», «Хрустальов, машину!» – всі ці кінострічки були покладені на полицю, а згодом виявилося, що кожна з них – шедевр, яскрава сторінка не лише в російському, але й у світовому кіномистецтві. Останній фільм Олексія Германа – «Важко бути Богом» за однойменним твором братів Стругацьких. Робота над картиною тривала понад 10 років і була завершена вже після смерті майстра. Світова прем’єра «Важко бути Богом» відбулась 13 листопада 2013 року на Римському кінофестивалі, де режисеру посмертно був присуджений приз («Золота Капітолійська вовчиця») за внесок у кіномистецтво. Умберто Еко, побувавши на римській прем’єрі «Важко бути Богом», вражений побаченим, три дні приходив до тями. В результаті написав есей, де зокрема зазначив, що  «Тарантіно у порівнянні з Германом – це Волт Дісней…».

70 років від дня народження Давида Герінгаса (1946), литовського музиканта, одного з найвідоміших віолончелістів світу, професора Вищої музичної школи в Берліні і Гамбурзі. Учень Мстислава Ростроповича. Єдиний музикант, що грає на електронній віолончелі.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-