Поляки відповіли на лист української інтелігенції щодо Волинської різанини

Поляки відповіли на лист української інтелігенції щодо Волинської різанини

4931
Ukrinform
Політики правлячої у Польщі партії “Право і Справедливість” (PiS) відповіли на лист української інтелігенції щодо Волинської трагедії, надісланий на початку червня.

У листі-відповіді польська сторона просить українців про щирий діалог і відмову від кроків, що можуть спричинити появу “стіни” між обома народами, інформує кореспондент Укрінформу в Польщі.

“Апелюємо до вас про щирий діалог і відмову від дій, що в майбутньому призведуть до появи стіни нерозуміння і незгоди між нашими народами”, - йдеться у заяві, яку підготував депутат Сейму Міхал Дворчик.

У ній польська сторона “розвіяла побоювання”, викладені в українському листі до поляків, і наголосила, що “повністю визнає не лише цінності української державності, але й прагнення і українські дії, спрямовані на незалежність”.

Як підкреслюються у зверненні, “слушною і зрозумілою” є багатовікова боротьба українців за право до вільного культурного і державницького розвитку. Водночас різницю між обома народами поляки вбачають у “сучасній історичній політиці” України. Зазначається, що проблемою є нинішнє ставлення українців до винуватців “геноциду”, здійсненого проти поляків під час Другої світової війни.

“У Польщі на державному і місцевому рівнях ми не вшановуємо людей, які мають кров на руках невинного цивільного населення. Нас непокоїть вибірковість історичної пам’яті, в якій відкрита декларація симпатії до Польщі іде в парі з прославлянням тих, хто має на руках кров наших земляків – безборонних жінок та дітей”, - підкреслюється у листі.

В ньому додається, що польська сторона “не може погодитися з тим, щоб заплановану і реалізовану жорстоку акцію проти цивільного населення було названо польсько-українською війною”.

“У найближчі дні польський Сейм вшанує жертви українських націоналістів на Волині і території колишніх південно-східних воєводств Другої Речі Посполитої”, - йдеться в листі.

У ньому додається, що це вшанування не буде “невиваженою політичною декларацією”, але справедливою даниною пам’яті вбитих. 

“Звертаємося до вас також про згоду і допомогу у виконанні християнського обов’язку, яким є встановлення хреста на могилі кожної цивільної жертви, незалежно від її національності як на території України, так і Польщі, де є могили безневинно вбитих поляків й українців”, - йдеться в заяві.

Як повідомлялося, у відкритому зверненні до керівництва польської держави представники української еліти закликали не допустити до "будь-якої невиваженої політичної декларації, схвалення якої не вгамує біль, а лише дозволить нашим спільним ворогам використати це проти Польщі та України".

Напередодні меморіальних днів, що розпочнуться в липні в Україні і Польщі, з українського боку прозвучав заклик повернутися до "традиції спільних парламентських відозв, які не розділятимуть, а об'єднуватимуть нас у покаянні і прощенні".

"Керуючись духом братерства, закликаємо разом встановити спільний День пам'яті за жертвами нашого минулого і віри у неповторення зла", - йдеться у зверненні.

Лист підписали, зокрема, екс-президенти Леонід Кравчук і Віктор Ющенко, владики УГКЦ і УПЦ (КП) Святослав і Філарет, а також В’ячеслав Брюховецький, Дмитро Павличко, Мирослав Попович, Ігор Юхновський.

В Україні та Польщі різне ставлення до трагічних подій на Волині та Східній Галичині 1943-1944 років. Польські історики покладають відповідальність за вбивства цивільного населення виключно на ОУН і УПА, а більшість українських істориків переконані у відповідальності за ці злочини обох сторін. У Польщі переконують, що в результаті етнічних чисток загинули понад 100 тис. поляків і 5-10 тис. українців. Натомість в Україні говорять про кілька десятків тисяч убитих поляків та понад 10 тис. українців.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-