31 травня. Пам’ятні дати
Всесвітній день без тютюну проголошений у 1987 році з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я з метою привернення уваги до розповсюдження в світі тютюнокуріння і його негативному впливові на здоров’я і тривалість життя людей. До ХVІ століття тютюн ріс тільки в Північній і Південній Америці. Під час епохи Великих географічних відкриттів його завезли до Європи – Іспанії, Франції, Португалії – головних країн-спонсорів морських експедицій. Латинська назва тютюну – Nicotiana. Рослина була названа на честь французького дипломата і вченого (посла в Португалії) Жана Ніко. Саме він ввів моду на нюхання тютюну при французькому дворі. Однією з затятих прибічниць духм’яного зілля була королева Катерина Медічі. А от звичку до куріння тютюну поширили англійці. Сталося це приблизно в середині 60-х років ХVІ століття. За якихось 150 років тютюн розповсюдився Євразією і потрапив в Африку. З кожним століттям залежність від тютюну в світі зростала. Справжньою епідемією куріння стало у минулому столітті. За даними ВООЗ, у ХХ століття тютюн став причиною 100 мільйонів випадків смерті. При збереженні нинішніх тенденцій у ХХІ столітті від тютюну може вмерти мільярд людей. Вже до 2030 року число випадків смерті, пов’язаних з тютюном, перевищить 8 мільйонів на рік. Понад 80% з цих випадків смерті відбудуться в країнах з низьким і середнім рівнем доходу. До того ж, щороку помирає близько 600 тис. людей які не курять, але які стали жертвами вторинного тютюнового диму. Вторинний тютюновий дим – це дим, що заповнює ресторани, кафе, офіси чи якісь інші закриті приміщення, де люди спалюють такі тютюнові вироби, як сигарети, сигари та кальяни. В тютюновому диму нараховується понад 4 000 хімічних речовин, з яких, принаймні, 250 відомі як небезпечні, а понад 50 як канцерогени. Безпечного рівня впливу вторинного тютюнового диму не існує. На сьогодні більш як один мільярд людей, або 16% населення світу, захищено всебічними національними законами щодо забезпечення середовища, вільного від тютюнового диму. Щороку 31 травня ВООЗ і партнери відзначають Всесвітній день без тютюну, привертаючи увагу до ризиків для здоров’я, пов’язаних зі споживанням тютюну, закликаючи проводити ефективну політику для зменшення масштабів споживання тютюну. З нагоди Всесвітнього дня без тютюну 2016 року ВООЗ і Секретаріат Рамкової конвенції ВООЗ з боротьби проти тютюну закликають всі країни підготуватися до простої (стандартизованої) упаковки тютюнових виробів. Проста упаковка є важливим чинником для зниження попиту, оскільки вона робить тютюнові вироби менш привабливими, обмежує використання тютюнової упаковки в цілях реклами. На думку фахівців ВООЗ, на сигаретній упаковці немає місця яскравим логотипам, візерункам, квітам – там має бути тільки назва виробу і торговельна назва. Першою країною, яка запровадила у себе просту упаковку, стала Австралія. Сталося це в грудні 2012 року. Минулого року Ірландія, Великобританія і Франція ухвалили закони про введення простої упаковки з травня 2016 року.
Події дня:
70 років тому (1946) на Новосибірському авіаційному заводі було створено Дослідне конструкторське Бюро (ДКБ-153), Головним конструктором якого став Олег Костянтинович Антонов. Влітку 1952 р. підприємство переїхало до Києва. Нині – АНТК ім. О.К. Антонова.
Ювілеї дня:
145 років від дня народження Юлії Степанівни Шостаківської (1871–1939), української актриси. Закінчивши полтавську гімназію, працювала вчителькою в народній школі, у 1888 році вступила до трупи Старицького як хористка, танцюристка і виконавиця ролей молоденьких дівчат. З 1892 до 1897 рік виступала в трупі Кропивницького в головних драматичних ролях, у 1893-1894 рр., як і її чоловік Дмитро Гайдамака, працювала в трупі Деркача. Найкращими у виконанні Шостаківської були ролі Олесі («Олеся»), Домахи («Зайдиголова»), Зіньки («Дві сім’ї»), Марусі («Ой не ходи, Грицю», «Маруся Богуславка»).
105 років від дня народження Моріса Алле (1911-2010), французького вченого-економіста, лауреата Нобелівської премії з економіки (1988) за внесок у теорію ринків і ефективного використання ресурсів. Цьому вченому завжди була властива незалежність мислення, незалежність від різних груп тиску і від політичних партій. Тому присудження йому в 1988 році Нобелівської премії з економіки було для багатьох досить-таки несподіваним рішенням. Моріс Алле став першим французом, який одержав цю престижну нагороду. До того ж, уперше її присудили за праці, опубліковані не англійською мовою. До важливих досліджень Алле пізнього періоду належать «Загальна теорія надлишків» (1981), «Податок на капітал і грошова реформа» (1976), «Автопортрети: одне життя, одна праця» (1989), «Боротьба за Європу» (1994). Книга «Економіка як наука» (1995) була надрукована і в російському перекладі. Творчість Алле багатогранна, вона включає в себе праці не тільки з теоретичної та практичної економіки, а й фізики, соціології, історії цивілізації (він здобув освіту інженера і фізика, захоплювався історією). Однак саме економіка була предметом його професійних інтересів, саме в цій галузі він досяг видатних результатів. Про його наукову діяльність вдало висловився всесвітньо відомий економіст, нобелівський лауреат 1970 року Поль Семюельсон. Він, зокрема, зазначив, що більшість істин, які вчені відкрили після війни, вже були викладені до них у працях французького теоретика, як, наприклад, знамените «золоте правило», за яким максимального рівня споживання на душу населення можна досягти при банківській процентній ставці, коли вона дорівнює нулю. Ім’ям Моріса Алле названий парадокс з теорії прийняття рішень. Учений привніс в економічну науку об’єктивність фізика, логічну точність математика, гнучкість мислення інженера і широту поглядів історика. Все це, у цілому, і визначає оригінальність і одночасно грунтовність його наукової спадщини.
85 років від дня народження Ширлі Веррет (1931-2010), американської оперної співачки (меццо-сопрано, сопрано), одна з перших темношкірих оперних співачок Америки (її називали «Чорною Каллас»). Дебютувала в 1957 році в опері Бенджаміна Бріттена «Викрадення Лукреції». Але переломним у її кар’єрі став 1962 рік, коли Ширлі Веррет виконала партію Кармен в однойменній опері Бізе в Сполето. Відтоді вона співала на найпрестижніших оперних майданчиках світу (Ла Скала, Паризька Гранд-Опера, Віденська Штаатсопера, Карнегі Холл, Метрополітен Опера - лише на сцену останньої співачка виходила 126 разів).
68 років від дня народження Світлани Олександрівни Алексієвич (1948), білоруської письменниці (пише російською мовою), журналістки, Лауреата Нобелівської премії з літератури 2015 року. Народилась в Івано-Франківську в родині військових. Батько – білорус, мати – українка. Згодом сім’я переїхала до Білорусі. Після закінчення університету в Мінську Світлана Алексієвич працювала педагогом, журналістом. Є автором книг в жанрі документальної прози («У войны не женское лицо», «Цинковые мальчики», «Чернобыльская молитва»), понад 20 сценаріїв документальних фільмів. Твори Алексієвич перекладені багатьма мовами світу.
40 років виповнюється Коліну Фарреллу (1976), ірландському кіноактору, відомому за кінофільмами «Александр», «Телефонна будка», «Рекрут», «Особлива думка», «Поліція Маямі». Фільмографія Коліна Фаррелла наближається вже до півсотні, але найвищою нагородою для нього поки що залишається премія «Золотий глобус» 2009 року за одну з головних ролей у чорній трагікомедії Мартіна Макдонаха «Залягти на дно у Брюгге» - блискучій меланхолійній кінооповіді про життя та пригоди найманих убивць. За роль Александра Македонського у пафосному і пустопорожньому «Александрі» Олівера Стоуна Колін Фаррелл отримав ганебну «Золоту малину». Фільм провалився у світовому прокаті, у Греції кінокартину визнали аморальною і, навіть, хотіли заборонити. Особливо ж серйозних греків обурило те, що кіношний Александр Македонський виявляє певний інтерес не тільки до жінок, але й до чоловіків. Вулицями Афін ходили демонстрації, ірландського актора хотіли оголосити персоною нон-грата, але в останню мить передумали. Сам Фаррелл запевнив, що грецькі курорти його не цікавлять – він надає перевагу Каліфорнії, а Александра Македонського грав строго за сценарієм, тому всі претензії не до нього, а до режисера і сценариста. Ірландець знімався у таких відомих американських кінорежисерів, як Вуді Аллен («Мрія Кассандри»; теж не надто вдалий фільм) та Стівена Спілберга («Особлива думка»). Типаж Коліна Фаррелла десь між Бредом Піттом і Брюсом Віллісом – високий, ставний брюнет, втілення краси, сили і мужності. Щоправда, «рятувати світ» голлівудські боси йому поки що не дозволяють. Зате його обожнюють жіночі журнали, час від часу поміщаючи в ті чи інші рейтинги і списки: то найвродливіший, то найсексуальніший, то ще якийсь «най-най» чоловік (Ірландії, Європи, Землі). Актор був тричі у шлюбі, мав масу романів. Останній – начебто з барбадоською співачкою Ріанною. Прес-служба останньої даний факт заперечує.
Роковини смерті:
90 років з дня смерті Федора Фердинандовича Андерса (1868–1926), українського інженера-конструктора, конструктора першого в Україні дирижабля. Народився в Києві, випускник Київського політехнічного інституту. Дирижабль «Київ», який сконструював Андерс, перевіз близько 200 пасажирів.
65 років з дня смерті Германа Броха (1886-1951), австрійського письменника. Син фабриканта, він відмовився від успішної кар’єри підприємця заради літературної (згодом – і наукової) діяльності. Після аншлюса Брох був схоплений гестапівцями, і лише за сприяння впливових друзів (у тому числі Джеймса Джойса) письменнику вдалося емігрувати до США (завдяки протекції Томаса Манна). Брох одним із перших почав займатися проблемами масової психології (паралельно з Робертом Музілем та Еліасом Канетті). Темі зміни історичних епох, кризі і розпаду цінностей австрійського суспільства присвячена трилогія «Сновиди» (романи «Пасенов, або Романтика 1888 р.», «Еш, або Анархія 1903 р.», «Хугенау, або Діловитість 1918 р.» (1831-1932), в якій він показав Німецьку імперію напередодні її краху і післявоєнний хаос у Веймарській республіці. Вершиною творчості письменника є історичний роман «Смерть Вергілія» (1945; у 2014 році вийшов у перекладі українською мовою Олексою Логвиненком). Автор праць з теорії літератури і мистецтва.
