21 травня. Пам’ятні дати
Після здобуття незалежності, Україна ухвалила стратегічний курс на євроінтеграцію та висловила наміри якнайшвидше приєднатися до Європейського співтовариства. Саме тому й був на державному рівні встановлений у нашій країні День Європи, який відзначається з 2003 року кожної третьої суботи травня згідно з Указом Президента «Про День Європи». Упродовж десятиріч Європа була для українців своєрідною fata Morgana – вона то наближалася, то віддалялася, а то й взагалі зникала, як то трапилося за часів президентства Віктора Януковича. Як виявилося, «стратегічний курс на Європу» насправді виявився фікцією, звичайною брехнею, якою, наче цяцянкою тішили власний народ українські олігархи, та дурили ту ж таки Європу, живучи за стародавнім українським прислів’ям про слухняне теля, яке «двох мамок ссе». Другою мамкою (і звісно ж головною) була путінська Росія. Саме Європа, європейські цінності стали каменем спотикання для українців у доленосних 2013-2014 роках. Саме за європейський вибір України стояв Євромайдан, горіли шини, і гинула Небесна Сотня. Не за сите вдоволене життя, а за європейські цінності – життя за законом, а не за «понятіями», дотримання засадничих прав людини, створення гідних умов для всіх членів суспільства, а не лише для грошовитої меншості проливали кров українці. У 2014 році Європейський стратегічний курс, задекларований державними мужами на папері, став цивілізаційним вибором всього українського народу. Можливо, колись ця європейська мрія українців утілиться у життя, стане реальністю – ми нікуди не пориватимемося, нікому нічого не доводитемо, а спокійно житимемо з усвідомленням, що ми, українці – європейці. Справжні, а не уявні. А поки цього не сталося, з Європою можна познайомитися на різноманітних заходах, що традиційно відбуватимуться цього Дня як у столиці, так і в інших українських містах. Головним майданчиком святкувань стане Михайлівська площа Києва, де відкриється «Європейське містечко». Представники усіх європейських амбасад в Україні впродовж двох днів радо знайомитимуть українців із власними культурними традиціями, пригощатимуть стравами національної кухні, вчитимуть мови та пропонуватимуть сувеніри. Сьогодні ж, о 12-тій годині дня відбудеться урочиста церемонія відкриття Дня Європи 2016 за участю перших осіб держави.
Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку. Проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 20 грудня 2002 року на підтримку Загальної декларації ЮНЕСКО про культурне різноманіття, прийнятої у листопаді 2001 року, яка проголосила наступні принципи: самобутність, різноманіття і плюралізм. Усім державам-членам, міжурядовим органам, організаціям системи ООН і відповідним неурядовим організаціям, серед іншого, було запропоновано інформувати громадськість щодо цінності і важливості різноманіття культур і, зокрема, сприяти за допомогою просвітницьких програм і засобів масової інформації усвідомленню позитивної ролі культурного різноманіття. На сьогодні Культурі загрожують чимало різних факторів. В одних випадках спостерігається надмірний захист національного, що створює загрозу для культури різних меншин; в іншому – релігія чинить надмірний тиск на культуру; у третьому – однією з найбільших загроз для культур усього світу є глобалізація, під впливом якої зникають мови, втрачаються місцеві звичаї і традиції, вразливі культури опиняються на узбіччі, а то й взагалі зникають. Саме тому небезпека різкого скорочення культурного розмаїття цілком серйозна, а проблема збереження культурної спадщини для майбутніх поколінь досить актуальна.
Щорічно кожної третьої суботи травня, починаючи з 2009 року, відзначається День Південного Бугу – третьої за величиною річки України. Відзначення Дня річки має на меті привернути увагу громадськості до проблем, пов’язаних з раціональним використанням, охороною і відтворенням водних ресурсів басейну. А також сприяння формуванню водоохоронного світогляду, збереженню екологічних ландшафтів та біорізноманіття, відродження дбайливого ставлення до водних об’єктів і довкілля. Басейн Південного Бугу є складовою частиною території України і повністю розташований в її межах на землях семи областей – Хмельницької, Вінницької, Київської, Черкаської, Кіровоградської, Одеської та Миколаївської. На сьогодні в басейні Південного налічується понад 6 тисяч малих річок загальною довжиною близько 20 тис.км та 11 середніх річок загальною довжиною понад 1,6 тис. км. Південний Буг вважається єдиною річкою Європи, де збереглося порожисте природне русло. А ще басейн Південного Бугу є унікальним для України, адже він єдиний не транскордонний.
Православна церква вшановує пам’ять апостола і євангеліста Іоанна Богослова. Церква називає св. Іоанна апостолом любові, бо саме цей апостол усим своїм життям і працями вчив, що людина без любові не може наблизитися до Бога. Він був одним з 3-х учнів, котрих Христос наблизив до себе. Іоанн супроводжував Христа до останньої хвилини земного життя. Після Його смерті турбувався про Божу Матір як люблячий син. Після Її Успіння проповідував у Ефесі та інших Малоазійських містах. Під час гонінь на християн був засуджений до смертної кари, яку невдовзі замінили засланням на о. Патмос, де він написав книгу Одкровення (грецькою – Апокаліпсис). Після повернення в Ефес (бл. 95 р.) написав 4-й варіант Євангелія (Євангеліє від Іоанна) Затримався на землі найдовше за всіх апостолів.
Ювілеї дня:
545 років від дня народження Альбрехта Дюрера (1471–1528), німецького живописця, рисувальника, гравера, теоретика мистецтва доби Відродження.
130 років від дня народження Олександра Карловича Закржевського (1886-1906), українського літературознавця, філософа, письменника, одного з найзначніших діячів релігійно-філософського відродження в Києві початку ХХ ст.
125 років від дня народження Івана Васильовича Севери (Шігель; 1891–1971), українського скульптора, заслуженого діяча мистецтв України (1963). Навчався в різьбярській школі м. Яворова, згодом – у Львівській художньо-промисловій школі, в Петроградській, Празькій, Римській академіях мистецтв. У 1926 році приїхав в Україну. Викладав у Київському, Харківському художніх інститутах, з 1947 – у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва (з 1967 – професор). Серед найвідоміших робіт: «М. Коперник», «В. Стефаник», «І. Франко», композиція «Ніл».
105 років від дня народження Моріса Надо (1911-2013), легендарного французького видавця, літературного критика, учасника руху Опору. Автор класичної праці «Історія сюрреалізму» (1945), літературних досліджень про Флобера, де Сада, французького повоєнного роману. Моріса Надо називають «першовідкривачем письменників», або, як сказав про нього один із членів Французької академії – «видавцем неможливого». Саме Моріс Надо відкрив Жоржа Перека і Мішеля Уельбека (опублікував «Розширення простору боротьби», але потім розчарувався в молодому письменнику, зауваживши, що той надто експлуатує тему сексу й наркотиків); познайомив французького читача з прозою Варлаама Шаламова і Солженіцина, Беккета й Кутзее. Він підтримав Луї Фердінанда Селіна, друкував у повоєнній Франції Генрі Міллера. Чи варто й казати про те, що Надо був знайомий з усіма відомими (й не дуже) митцями Франції ХХ ст.: Пікассо, Антоненом Арто, Луї Арагоном, Анрі Бретоном, Жоржем Батаєм, – перераховувати можна досить довго. До останнього Моріс Надо очолював власне невеличке (й зовсім неприбуткове) видавництво і газету «Кензен літерер». Помер видавець на 102 році життя. В одному з інтерв’ю він зауважував: «Знаєте, я так довго живу, що вже втратив зв’язок із цим часом. Так, я працюю, цікавлюся новинками, втім, належу я минулому. Там залишилося моє справжнє життя – цікаве, живе… а здивувати чимось мене дуже важко».
95 років від дня народження Андрія Дмитровича Сахарова (1921–1989), російського вченого-фізика, громадського діяча, правозахисника, лауреата Нобелівської премії миру (1975).
65 років від дня народження Саллі Райд (1951-2012), першої американської жінки-астронавта (1983; до неї літали радянські космонавти Валентина Терешкова (1963) і Світлана Савицька (1982)). Після того була у космосі ще раз – у 1984 році. Працювала у НАСА; відома також як автор серії книг про космос для дітей.
Роковини смерті:
25 років з дня смерті Олександра Володимировича Блещунова (1914–1991), українського альпініста, дослідника, колекціонера. Родоначальник одеського альпінізму. Засновник єдиного в Україні музею особистих колекцій. На будинку, де він жив, встановлено меморіальну дошку. Іменем Блещунова названо пік і перевал на Памірі.
25 років тому терористами був убитий Раджів Ганді (1944-1991), державний і політичний діяч Індії, прем’єр-міністр Індії (1984-1989).
