17 травня. Пам’ятні дати

17 травня. Пам’ятні дати

Укрінформ
Сьогодні Всесвітній день електрозв’язку та інформаційного суспільства

Щороку 17 травня відзначається чергова річниця підписання у 1865 році в Парижі 20 країнами першої Міжнародної телеграфної конвенції та заснування Міжнародного телеграфного союзу. З 1934 року після підписання Міжнародної конвенції електрозв’язку ця організація стала називатися Міжнародним союзом електрозв’язку. Дата святкування Всесвітнього дня електрозв’язку та інформаційного суспільства встановлена ООН у 2006 році. На сьогодні МСЕ – спеціалізована установа ООН у сфері глобального електрозв’язку, покликана здійснювати законодавчі, управлінські, виконавчі та консультативні функції, надавати технічну підтримку, розробляти стандарти і правила у сфері електрозв’язку та формулювати рекомендації, спрямовані на активізацію розвитку телекомунікацій та підвищення якості послуг. МСЕ організовує також всесвітні та регіональні виставки і форуми, такі як ITU TELECOM WORLD, об’єднуючи представників урядів, галузей електрозв’язку та ІКТ (інформаційно-комунікаційних технологій), сприяючи взаємному обміну ідеями, знаннями і технологіями. Співпрацює Міжнародний союз електрозв’язку і з Україною. Мета співробітництва – вдосконалення та раціональне використання інформаційно-комунікаційної інфраструктури, а також долання «цифрового розриву» в телекомунікаційних технологіях на національному та міжнародному рівнях. Супутньою метою сучасного етапу співробітництва України у рамках МСЕ у галузі міжнародної стандартизації мовлення є забезпечення міжнародного правового захисту сумісного використання в Україні радіомовних аналогових і цифрових систем, служб і технологій на весь перехідний період від аналогового до цифрового мовлення, врахування національних інтересів України під час розроблення міжнародних нормативних документів, що стосуються стратегії впровадження цифрового мовлення, подолання цифрового розриву, а також створення цифрових служб нових поколінь. Прикметно, що цього ж дня 25 років тому (1991) був представлений перший інтернет-сервер і затверджений стандарт для сторінок WWW. Цьогорічна тема Дня – «Підприємницька діяльність в царині ІКТ в інтересах соціального впливу».

Національне свято Королівства Норвегія – День Конституції (1814). 17 травня 1814 року після визволення від данської корони в Норвегії був ухвалений основний закон, який проголошував країну конституційною монархією, який з невеликою кількістю поправок діє й нині.

Ювілеї дня:

130 років від дня народження Еріка Альфреда Леслі Саті (1886-1925), французького композитора. В історію музики увійшов як містифікатор-ексценрик і активний новатор, що активно протестував проти музичного академізму. Визнання прийшло до нього досить пізно – після 1911 року (Саті був людиною саркастичною, в’їдливою, жив і працював поза колом французького музичного бомонду). «Відкрив» Еріка Саті Моріс Равель. Але по-справжньому знаменитим Ерік Саті став у 1917, після славнозвісної прем’єри балету «Парад», написаного для трупи Сергія Дягілева (цей балет Саті створював разом з режисером Жаном Кокто, а також за участю Пікассо). Помер Ерік Саті 1 липня 1925 року неподалік Парижа. Його смерть пройшла майже непомічено, і лише в 50-х роках інтерес до його творчості спалахнув з новою силою. Нині він є одним із найчастіше виконуваних фортепіанних композиторів ХХ ст.

125 років від дня народження Поліни Микитівни Самійленко (1891–1984), української актриси, театрального діяча. Дружина Йони Васильовича Шевченка – відомого українського актора, театрознавця. Одна з засновниць «Молодого театру» в Києві (1916-1919). Працювала в Одесі, Харкові, Кам’янці-Подільському, Черкасах. У 1934-1947 рр. – в Київському українському драматичному театрі ім. І. Франка. Автор мемуарів «Незабутні дні горінь» (1971), спогадів про Леся Курбаса у книзі «Молодий театр. Генеза. Завдання. Шляхи» (1991).

98 років від дня народження Біргіт Нільссон (1918-2006), шведської оперної співачки (драматичне сопрано), однієї із найвизначніших виконавиць вагнерівського репертуару. Солістка Королівської опери в Стокгольмі. Співала в найбільших оперних театрах світу. Її кар’єра – рідкісний зразок поєднання таланту й професіоналізму за повної відсутності чуток, пліток, голосних сумнівних романів і чвар – здебільшого невід’ємної частини життя «звичайної» оперної примадонни. Марта Біргіт Свеннссон народилася в сільській родині в провінції на півдні Швеції. З дитинства співала в церковному хорі, згодом навчалася в Королівській академії в Стокгольмі. Дебют майбутньої зірки відбувся в Королівській опері Стокгольма в 1946 році. Через два роки Біргіт вийшла заміж за студента, з котрим познайомилася в поїзді. Шлюб виявився міцним і тривалим (майже 60 років), але у подружжя не було дітей. Не минуло й п’яти років після дебюту, як про Біргіт Нільссон заговорив увесь оперний світ. У 1951 році вона заспівала Електру в моцартівській «Ідоменеї» на Глайндборнському фестивалі. Але невдовзі її голос помінявся з ліричного на драматичне сопрано, що можна вважати справжнім дивом, – якби не це, Біргіт Нільссон ніколи не змогла б заспівати Ельзу у вагнерівському «Лоенгріні» на фестивалі в Байройті. В 1957 році відбувся її дебют у «Ковент-Гардені» в ролі Брунгільди в «Перстні нібелунгів». У «Метрополітен», головному оперному театрі світу, вона з’явилася в 1959 році, в ролі Ізольди. Вона панувала в операх Ріхарда Штрауса і Джакомо Пуччіні. Співачка майже не давала сольних концертів, але якщо вони все ж траплялися, то ставали такими ж легендарними, як і все, що вона робила в житті. Навіть знаменита пісенька «I could have danced all night» із мюзиклу «Моя чарівна леді», яку примадонна любила виконувати на біс. У неї був досить непростий характер, без чого, мабуть, неможливо бути примою, але в порівнянні з багатьма іншими великими співачками вона була просто душкою. Ті нечисельні суперечки, які виникали за її участі, завжди стосувались виключно справи. Її голос був дивовижний і неповторний, схожий на осяйний промінь, що розрізав акустику й оркестр. Біргіт Нільссон виступала на сцені майже сорок років, і майже все, що нею виконувалось, було записано. В 1984 вона залишила сцену, мешкала в провінції. 2009 року Фонд Біргіт Нільссон започаткував премію її імені – найбільшу в царині класичної музики. Її першим лауреатом став Пласідо Домінго, другим – Рікардо Муті. З жовтня 2016 року Банк Швеції ввів в обіг банкноту з зображенням видатної шведської співачки. На аверсі купюри номіналом 500 шведських крон розміщується портрет Біргіт Нільссон.

81 рік від дня народження Анатолія Федоровича Шекери (1935-2000), видатного українського балетмейстера, народного артиста України, лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка (2000), лауреата премії ім. Сергія Дягілева, головного балетмейстера Національної опери України. З ім’ям Анатолія Шекери пов’язано становлення української хореографічної школи її вихід на міжнародну орбіту. Він поставив понад 40 балетів. Критики називали хореографа монументалістом за точність і образність ліплення в пластиці, розкриття драматургії творів, оригінальне танцювальне трактування. «Перлинами» творчої спадщини майстра є постановки балетів «Легенда про кохання», «Ромео і Джульєтта», «Спартак», «Коппелія» (остання робота хореографа). «Для Шекери як балетмейстера завжди була важлива архітектура вистави: не лише «чиста підлога» сцени. Важливо було все – якими будуть декорації, що відбувається за лаштунками, тобто всі дрібниці… А ще, в Україні не було такого балетмейстера, який розвивав би жіночу тему. Він буквально «ліпив» балерин, та яких талановитих! Варто пригадати декілька гучних імен: Валентина Калиновська, Елеонора Стебляк, Наталя Уманова, Тетяна Таякіна, Олена Філіп’єва, і відразу виникають дивовижні жіночі образи в його виставах…» (режисер Лесь Танюк)

70 років від дня народження Зінаїди Михайлівни Турчиної (1946), української спортсменки, заслуженого майстра спорту з гандболу, олімпійської чемпіонки (1976). У 2000 році в результаті опитування, проведеного Міжнародною федерацією гандболу, визнана кращою гандболісткою світу ХХ століття. Президент гандбольного клубу «Київ-Спартак». Дружина відомого українського тренера Ігора Турчина (1936-1993).

Роковини смерті:

4 роки тому пішла з життя Донна Саммер (1948-2012), американська співачка, «королева диско», володарка шести премій «Греммі». Її перший сольник вийшов у 1971 році, а вже в 1975 співачку знали в усьому світі. Пісня Love to Love You Baby стала першою з 29 хітів Саммер, які займали перші місця в британському хіт-параді. Виразний чуттєвий вокал співачки у поєднанні з пульсуючими ритмами Джорджо Мородера, котрий відмовився від традиційних інструментів і зробив чисто електронне аранжування, підкорив публіку клубів і дискотек від Німеччини до Бразилії. Мадонна, Кейлі Міноуг і Девід Боуі визнавали вплив Донни Саммер на свою творчість. Її пісні виконували Вітні Г’юстон і Девід Гета, а Бріс Спрінгстін писав для неї пісні. У цілому за всю музичну кар’єру Саммер було продано понад 130 мільйонів записів. У 1992 році з’явилась зірка Донни Саммер на Голлівудській алеї слави, у 2013 її ім’я було внесене до «Зали слави рок-н-ролу». Після майже 17-річної перерви, у 2008 році артистка поновила виступи. Саме вона співала на концерті в Осло, присвяченому врученню Нобелівської премії миру Баракові Обамі в 2009.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-