15 квітня. Пам’ятні дати

15 квітня. Пам’ятні дати

1340
Ukrinform
Два роки тому розпочались бойові дії на Донбасі, так звана активна фаза АТО – збройне протистояння української армії російським окупантам 

Як відомо, у зв’язку з напруженою ситуацією на сході України, що склалася на середину квітня 2014 року, зокрема силовими захопленнями невідомими озброєними особами ряду українських міст – Слов’янська, Горлівки, Краматорська, Костянтинівки, Червоного Лиману, Артемівська, Красноармійська та ін., 14 квітня Секретар РНБО і виконувач обов’язків президента України Олександр Турчинов підписав указ про введення в дію рішення РНБО «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України». 15 квітня на півночі Донецької області розпочались бойові дії. Цього дня в рамках операції з антитерору український спецназ без жертв звільнив від російських сепаратистів аеропорт Краматорська – надзвичайно важливий стратегічний об’єкт для обох сторін конфлікту. Українська армія вела бої на околицях міста. Саме ж місто Краматорськ, як і Слов’янськ, було звільнено лише 5 липня.  Відтоді минуло два роки і за цей час у зоні дії АТО загинуло 2 700 військовослужбовців ЗСУ; більше 7 тисяч було поранено. Крім того, жертвами російської агресії стало і мирне населення – майже два мільйони українців змушені були залишити рідні домівки і стали біженцями, внутрішньо переміщеними особами, а ті хто залишився на окупованих бандитами територіях, або на межі зіткнення, щодня наражаються на смертельну небезпеку. Від початку воєнних дій у зоні АТО вже загинуло 6 тисяч цивільних осіб.

Сьогодні Всесвітній день культури. 15 квітня 1935 року у Вашингтоні підписаний міжнародний договір «Про охорону художніх і наукових закладів та історичних пам'яток», більш відомий як Пакт Реріха – перший в історії міжнародний договір, який проголошував принципові положення про захист культурних цінностей. Надалі Пакт Реріха був використаний як основа для багатьох документів сучасного міжнародного співробітництва в галузі охорони культурної спадщини.

Події дня:

25 років тому (1991) в Лондоні відбулось офіційне відкриття Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР). Ідея створення банку була висунута французьким президентом Франсуа Міттераном. Рішення про його створення було ухвалено на сесії Європейської ради на рівні глав держав і урядів у грудні 1989 року у Страсбурзі. ЄБРР – міжнародний фінансово-кредитний інститут, який надає допомогу країнам від Центральної Європи до Центральної Азії для проведення ринкових реформ, активного інтегрування економік цих країн у світову економіку, розвитку демократії. Його акціонерами є 65 держав, а також Європейська комісія та Європейський інвестиційний банк. ЄБРР надає цільові кредити під конкретні проекти приватним і державним структурам, а також здійснює прямі інвестиції, надає технічну допомогу (консультації, курси навчання банкірів та менеджерів тощо). У минулому році Європейським банком було надано інвестицій на понад 9 мільярдів євро. ЄБРР відіграв надзвичайно велику роль на початку 90-х, під час становлення нових східноєвропейських демократій, інвестуючи чималі кошти на розвиток їхнього малого і середнього бізнесу, стабілізуючи тим самим загальноєвропейську економіку. Цікаво, що єдиною з країн Східної Європи, яка на сьогодні змогла собі дозволити не співпрацювати з ЄБРР є Чехія. Присутність ЄБРР в Україні сприяє проведенню економічних реформ, а також поліпшенню бізнес-клімату в нашій державі. На сьогодні банк веде в Україні 363 проекти, а сукупний об’єм інвестицій складає 11 649 мільйонів євро. Один із пріоритетних напрямків діяльності ЄБРР в Україні – фінансування проектів модернізації систем теплопостачання, зокрема муніципальних.

Ювілеї дня:

130 років від дня народження Миколи Степановича Гумільова (1886–1921), російського поета. Автор поетичних збірок «Перли», «Чуже небо». Не раз бував в Україні. Його було арештовано 3 серпня 1921 р., а вже 24 – розстріляно «как явного врага народа и рабоче-крестьянской революции». На перших допитах Гумільов ні в чому не зізнавався, а потім підтвердив те, що було йому інкриміновано.

85 років від дня народження Тумаса Транстремера (1931-2015), одного з найвідоміших шведських поетів, психолога. Лауреат Нобелівської премії з літератури за 2011 рік, яку йому присудили «за те, що його короткі, напівпрозорі образи дають нам оновлений погляд на реальність». Автор 23 поетичних збірок і автобіографічної прози. Зажив слави досвідченого психолога, працюючи з малолітніми злочинцями в одній із виправних установ, а потім з ув’язненими, інвалідами і наркоманами. Лауреат численних премій, зокрема премії Петрарки (Італія, 1981), Великої премії Північної ради (1989), Північної премії Шведської академії (1991). Його твори перекладені 44 мовами світу.

75 років від дня народження Романа Гургеновича Балаяна (1941), кінорежисера Київської кіностудії художніх фільмів ім. О.П. Довженка, сценариста, народного артиста України. Поставив фільми: «Відлюдько», «Польоти уві сні та наяву», «Бережи мене, мій талісмане», «Леді Макбет Мценського повіту», «Райські птахи» та ін. Роман Балаян народився в Нагірному Карабаху. Вчився на режисерському факультеті Єреванського театрального інституту, потім перевівся на відповідний факультет Київського театрального інституту. Відтоді, ось уже понад 50 років, Балаян киянин. Його режисерський дебют відбувся у 1973 році, він вважає себе учнем і послідовником Сергія Параджанова. Безумовно, Балаян тонкий романтик, інакше й бути не може – без цієї романтики він ніколи не зняв би своїх «Польотів…» – дивного радянського фільму, сповненого майже східного, дзен-буддійського духу (хтось зауваже – радше інтелігентського, і можливо, матиме рацію). Важко уявити Балаяна, що знімає кіно про свинарок, пастухів, трактористів чи представників інших трудових професій. Але, якби таке  і сталося б, то все одно – це було б кіно по-балаянівськи тонке і романтичне, з неодмінним інтелігентським акцентом, монологічне. Режисер вже давно не знімає – не хоче ні в кого просити гроші, щось комусь доводити, принижуватися. А ще він вважає, що «…кожен фільм, навіть найбездарніший, - це послання». Теж досить романтична максима.

Роковини смерті:

80 років з дня смерті Олексія Львовича Суходольського (1863-1936), українського актора і режисера. З 1879 року працював у київському театрі Бергоньє. З 1891 - у трупах Кропивницького та Деркача. На початку 30-х років ХХ ст. керував пересувним українським театром «Гарт». Тоді Олексій Суходольський був надзвичайно популярним актором; успіхом у публіки користувалися й виступи очолюваної ним трупи, яка складала серйозну конкуренцію трупам Марка Кропивницького, Панаса Саксаганського, Миколи Садовського.

30 років з дня смерті Жана Жене (1910-1986), французького письменника, драматурга. Автор п’єс «Балкон», «Негри», «Всюди стіни», «Служниці». У французьку літературу Жана Жане – волоцюгу, злочинця і гомосексуаліста ввів не хто інший, як сам Жан-Поль Сартр. Згодом він напише відому книгу «Святий Жене, комедіант і мученик». Про Жене писатиме і Жак Дерріда («Похоронний дзвін» вийде у 1974, а з Жене вони познайомилися у 1968, відтоді і заприятелювали), та й багато хто інший. Сам письменник не любив надто пильної уваги до власної персони. Особливо після того, як, вийшовши з в’язниці, став «хворобою» французьких інтелектуалів. Одному своєму приятелю, сирійському драматургу, він якось сказав: «Я зрозумів, що у мене взагалі немає читачів, зате є тисячі вуайорів, котрі з вікон через біноклі стежать за моїм особистим життям; це викликає у мене відразу. Мені все обридло. Я хочу, аби мене залишили у спокої. Я хотів би почати все спочатку, і покінчити з цією легендою…» Останні роки свого життя письменник жив у Тунісі, багато подорожував по Близькому Сходу (палестинці, яких він підтримував у їхній боротьбі проти ізраїльтян і досі з теплотою згадують його) і задовго до сумнозвісних подій в Америці та Європі, пов’язаних з ісламським тероризмом, попереджав, що рано чи пізно ця проблема вийде за межі близькосхідного регіону і стане загрозою для цілого світу.

Роковини смерті Миколи Андрійовича Стороженка (1928-2015), українського живописця і графіка, народного художника України, академіка Академії мистецтв України, лауреата Державної премії УРСР ім. Т.Г. Шевченка (1988). Працював у галузі станкового та монументального живопису, а також книжкової графіки, віртуозно володів різними художніми техніками. Майже 40 років викладав у Київському державному художньому інституті Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. За розписи церкви Миколи Притиска на Подолі художника нагородили Золотою медаллю Академії мистецтв України. 


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-