6 квітня. Пам’ятні дати - 06.04.2016 08:00 — Новини Укрінформ
6 квітня. Пам’ятні дати

6 квітня. Пам’ятні дати

1227
Ukrinform
Сьогодні світова спільнота втретє відзначатиме Міжнародний день спорту на благо миру та розвитку та 120 річницю початку Першої Олімпіади сучасності

День спорту проголошений згідно з  рішенням ГА ООН від 23 серпня 2013 року. На засіданні Генеральної Асамблеї ООН серед запрошених гостей були присутні президент Міжнародного олімпійського комітету Жак Рогге та перша ракетка світу, сербський тенісист Новак Джокович. Останній був наочним прикладом того, як спорт позитивно впливає на кар’єрне зростання та розвиток особистості з такої невеличкої країни як Сербія. Як зазначається у відповідній оонівській резолюції, спорт, який є одним із інструментів освіти, розвитку і миру, сприяє зміцненню співробітництва, солідарності, терпимості, розумінню і соціальній інтеграції, як на місцевому, так і на національному і міжнародному рівнях. Його внутрішні цінності, такі як командний дух, чесність, дисциплінованість, повага до супротивника і правил гри сприймаються в усьому світі і можуть застосовуватися для зміцнення солідарності, соціальної згуртованості та мирного співіснування. Спорт об’єднує нас навколо позитивних цінностей і сприяє зміцненню культурі діалогу за межами національних кордонів. Історія спорту свідчить про те, що він здатен руйнувати стереотипи, ініціювати і посилювати рух за права і гідність кожної людини, привертаючи до них увагу всього світу. Крім Міжнародного дня спорту, що відзначається сьогодні, існує також і Міжнародний Олімпійський день, який щорічно відзначають 23 червня (дата утворення Міжнародного олімпійського комітету). Відомо, що на сьогодні майже два мільярди людей у світі є недостатньо фізично активними. Фізично активні діти на 15% частіше вступають до вишів, а фізично активні підлітки менш схильні до згубних звичок. У дитини з активними мамою і татом у два рази більше шансів вирости теж активною людиною. Недостатня фізична активність є причиною 6% усіх випадків захворювань серцево-судинної системи, 7% випадків захворювань цукровим діабетом 2-го типу і 10% випадків раку грудей і раку товстої кишки. Інвестиції в спорт, включно з часом, обладнанням і приміщенням, втричі більш рентабельні, ніж затрати, пов’язанні з медичним обслуговуванням. У День спорту влаштовують всілякі спортивні змагання, зокрема 10-кілометрові забіги і марафони, колективні спортивні ігри.

Цього дня, 120 років тому, 6 квітня 1896 року, в Афінах відбулись Перші сучасні літні Олімпійські ігри. Дійство розгорталося на стародавньому Мармуровому стадіоні в Афінах (Панатінаїкос) в присутності майже 80 000 глядачів. Відкривав церемонію король Греції Георг I. Таким чином, було фактично скасовано сумнозвісний указ імператора Феодосія І Великого від 394 року н.е. про заборону Олімпійських ігор як пережитку язичництва. У першій Олімпіаді сучасності брали участь спортсмени з Австралії, Австрії, Болгарії, Великобританії, Угорщини, Німеччини, Греції, Данії, Італії, США, Франції, Чилі, Швейцарії, Швеції – всього 245 атлетів із 14 країн світу. Більшість атлетів, близько 70 відсотків, представляли Грецію, 21 спортсмен – із Німеччини, 19 – із Франції, 14 спортсменів були представниками США. У змаганнях брали участь тільки чоловіки. Цікаво, що серед перших олімпійців могли б бути й українці. Декілька спортсменів з Одеси, які активно готувалися до змагань, виїхали до Греції, але через брак коштів змушені були повернутись на батьківщину. Спортсмен із Києва Микола Ріттер прибув на Ігри і подав заявку на участь у змаганнях, але потім відкликав її, й участі у змаганнях не брав. Програма перших Олімпійських ігор включала 9 видів спорту (боротьба греко-римська, велосипедний спорт, легка атлетика, важка атлетика, гімнастика, плавання, фехтування, кульова стрільба і теніс). Всього було розіграно 43 комплекти нагород. Американець Джеймс Конноллі, завоювавши золоту медаль у потрійному стрибку, став першим Олімпійським чемпіоном сучасності. Спиридон Луїс, виборовши «золото» у марафонському бігу, став національним героєм Греції. Звісно, до помпезності й розмаху нинішніх олімпіад І Олімпійським іграм було ще далеко, але все одно, вони стали справжнім святом спорту, відродили шляхетну олімпійську ідею  й довели її життєздатність. Наступним олімпійським містом після Афін став Париж, хоча була пропозиція весь час проводити ці міжнародні змагання в Греції. Олімпіада повернулася в Афіни аж через 100 з лишнім років – у 2004.

Ювілеї дня:

190 років від дня народження Гюстава Моро (1826-1898), французького художника. Його живопис справив значний вплив на фовізм і сюрреалізм; малюнки і живопис присвячені переважно біблейським і міфічним темам.

180 років від дня народження Миколи Васильовича Скліфосовського (1836–1904), українського хірурга, громадського діяча. Після закінчення Одеської гімназії навчався на медичному факультеті Московського університету; потім працював в Одесі, Києві, Москві, Петербурзі. З 1870 року – професор Київського університету, з 1871 – петербурзької Медико-хірургічної академії, з 1880 – Московського університету. В 1893-1900 – директор клінічного інституту вдосконалення лікарів у Петербурзі. Скліфосовський – один з піонерів черевної хірургії, антисептики та асептики в Російській імперії. Був учасником чотирьох воєн; через його руки пройшло 10 тис. поранених. Провідні хірурги Європи називали Скліфосовського «золотими руками». Він дуже вдало поєднував теоретичні знання з практикою. А починав свою хірургічну кар’єру Микола Скліфосовський в Одесі. Спочатку був ординатором, а згодом і завідувачем хірургічного відділення Одеської міської лікарні. Як істинний учень і послідовник Пирогова, Скліфосовський ретельно вивчав анатомію, приділяючи багато часу розтину трупів. Після занять в операційній і палатах він йшов зазвичай займатися вивченням топографічної анатомії і оперативної хірургії. Його не бентежили ані погане устаткування секційної, ані відсутність вентиляції. Він засиджувався за вивченням анатомії інколи до цілковитого виснаження – так, одного разу його знайшли біля трупа у стані глибокої непритомності. З Одеси молодого хірурга Скліфосовського відпускати не хотіли і пропонували йому професорське утримання «не в пример прочим». Так само неохоче прощалися з ним у Києві і Москві. Останній період діяльності видатного медика пройшов у Петербурзі. За сім років завідування Інститутом удосконалення лікарів у Петербурзі Скліфосовський побудував нові приміщення, електрифікував їх, перебудував операційні, збільшив штати, оклади. За цей час Інститут виріс у заклад, яким могла б пишатися Європа. Не диво, що в день 25-річчя професорської діяльності серед сотень телеграм, отриманих Скліфосовським, декан медичного факультету в Лозанні професор Ларгьє де Венсель писав: «Ви стоїте на чолі закладу, якому інші народи Європи заздрять». Останні чотири роки свого життя Скліфосовський важко хворів, переніс декілька нападів апоплексії і жив у своєму маєтку в с. Яківці під Полтавою. Там він помер і похований.

105 років від дня народження Феодора Лінена (1911–1979), німецького біохіміка, лауреата Нобелівської премії з фізіології і медицини (1964; разом з К. Блохом). Автор фундаментальних досліджень метаболізму жирних кислот холестерину в організмі.

85 років від дня народження Тараса Григоровича Довженка (1931), українського архітектора, заслуженого архітектора України (1994). Один з авторів генерального плану забудови міст Одеси (1965), Дніпропетровська (1970), Кам’янця-Подільського (1978).

Роковини смерті:

55 років з дня смерті Жуля Борде (1870-1961), бельгійського імунолога і бактеріолога, лауреата Нобелівської премії з фізіології та медицини (1919). У 1901 році заснував і очолив Інститут Пастера в Брюсселі. З 1907 керував кафедрою бактеріології та паразитології у Брюссельському університеті. Виявив збудника коклюшу і розробив метод імунізації проти нього.

45 років з дня смерті Ігоря Федоровича Стравінського (1882-1971), американського композитора російського походження, диригента. Новатор в царині метроритму, оркестровки, гармонії; справив величезний вплив на розвиток музичного мистецтва ХХ ст. Син Федора Гнатовича Стравінського (російський оперний співак, бас; декілька років був солістом Київської опери). Навчався у Римського-Корсакова. З 1914 року жив за кордоном, з 1939 – в США. Серед творів: балети – «Жар-птиця», «Петрушка», «Весна священна»; опери – «Соловей», «Мавра». 

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>