Експерти побачили в декларації Франциска і Кирила позитив для України

Експерти побачили в декларації Франциска і Кирила позитив для України

820
Ukrinform
Декларація, підписана Папою Римським Франциском та Патріархом Кирилом на Кубі, не спричинить радикальних змін у релігійному житті України.

Про це заявила у четвер під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі співробітник Інституту філософії Національної академії наук України, релігієзнавець Людмила Філіпович.

"Для України ця декларація не має значення. Україна все одно будет розвиватися відповідно тих закономірностей релігійного життя, які були сформовані за ці 25 років", - сказала Філіпович.

Вона зазначила, що попри політичне забарвлення декларації, а саме у другій її частині, надавати їй надто великого значення не варто.

"Всі наголошують на виключно політичній складовій цієї зустрічі, а мені, як релігієзнавцю, вбачається, що тут дуже серйозно фундаментальний підхід складається з того, що зустрілися віруючі люди, кожний у своїй традиції. Перш за все, це потрібно розглядати як міжрелігійну зустріч, як діалог представників двох найпотужніших християнських гілок", - підкреслила Філіпович.

На її думку, позитивним наслідком цієї декларації для України є те, що суспільство не погодилося мовчки з тезами документа щодо ситуації в Україні та греко-католицької спільноти.

"Важливо, що українці, нарешті, проявилися як суб'єкти історії. Тобто, вони не злякалися ані Папи Римського, ані московського Патріарха, а відкрито протестували пункти (декларації - Ред.) 25, 26, 27", - сказала релігієзнавець.

"Багато чого залежатиме від нас, як ми зреагуємо на це, що ми будемо вважати домінуючим, що артикулюємо з цієї декларації. Чи перетворяться слова, які були підписані двома лідерами двух потужних релігійних спільнот, в конкретні справи", - наголосила Філіпович.

Як зазначив під час дискусії проректор Київської духовної академії Володимир Бурега, позитивна роль Гаванської декларації також полягає в тому, що її поява може сприяти діалогу між релігійними громадами України.

«Все ж таки в декларації є певні моменти, які кожен може використати на свою користь. Той самий 25 пункт, де присутній уніатизм. Там не засуджується унія як така, засуджується уніатизм, який ще до того взятий і в лапки. Термінологічно важко зрозуміти, про що йдеться. Якщо взяти загальну логіку цього пункту, то виходить так: "в попередні віки було таке явище, яке ми засуджуємо, але сьогодні ми маємо все подолати, шукати шляхи примирення і діалогу". Висновок цього пункту може бути такий, що бажано було б його використати для того, щоб шукати діалогу між православними та греко-католиками в Україні", - сказав Бурега.

Також, на його думку, це може активізувати діяльність Всеукраїнської ради церков, яка могла б донести думку релігійних громад України на міжнародний рівень.

"Позитивна роль Гаванської декларації полягає в тому, що  вона збудила громадську думку, в тому числі в Україні, збудила українських православних та українських католиків стати ближче один до одного, що вона збудить Всеукраїнську раду церков нарешті вирватися з чисто українського контексту. Давно йдеться про те, що Всеукраїнська рада церков та релігійних організацій мала б бути присутня при європейських структурах, в Брюсселі, можливо в Стразбурзі. Це очевидно, це на часі", - зауважив проректор Київської духовної академії.

Нагадаємо, що 12 лютого в столиці Куби Гавані відбулася перша в історії зустріч Папи Римського та Патріарха Московського, за результатами якої глава Католицької церкви Франциск та Патріарх Московський Кирил підписали спільну декларацію.

Пункти цієї декларації, що стосувалися оцінки подій в Україні, спричинили резонанс як в Україні, так і серед українців світу. Зокрема Світовий конгрес українців закликав Папу обговорювати питання України за присутності українських ієрархів та представників влади. 

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-