6 лютого. Пам’ятні дати

6 лютого. Пам’ятні дати

1652
Ukrinform
Цього дня, у 1996 році, Україна стала антарктичною державою

20 років тому (1996) відбулась передача британської антарктичної станції «Фарадей» Україні. Над станцією було піднято український прапор та присвоєно нове  ім’я – «Академік Вернадський». Варто зауважити, що українські вчені завжди брали активну участь у науково-дослідницькій праці з вивчення як Північного, так і Південного полюсів Землі. Але після розвалу Союзу Росія оголосила себе правонаступницею володіння антарктичними станціями колишнього СРСР і категорично відмовила Україні в передачі навіть однієї з них. Повернення України в Антарктиду не було легким. Упродовж тривалого часу науковці наголошували на необхідності відновлення та продовження діяльності в Антарктиці – до державних органів України надсилалися листи, вчені виступали з заявами і зверненнями. Нарешті в липні 1992 року Президент України Л. Кравчук видав указ про участь України у дослідженнях Антарктики, парламент схвалив документи про приєднання України до Антарктичного договору, а 26 жовтня 1993 року було утворено Центр антарктичних досліджень. У листопаді 1993 Велика Британія поширила серед посольств інформацію про бажання передати свою станцію Фарадей на острові Галіндез Аргентинського архіпелагу одній із «неантарктичних» держав. Україна досить швидко зорієнтувалася в ситуації й не упустила шансу повернення в Антарктиду. Надзвичайно багато зусиль для того, щоб Україна отримала власну антарктичну базу, доклав тодішній посол України у Великій Британії вчений-біохімік Сергій Комісаренко. Гроші під проект «Україна повертається в Антарктиду» виділив соросівський фонд «Відродження». Вже в листопаді 1995 і лютому 1996 на ст. Фарадей прибувають дві групи українських зимівників, і команда з 12 осіб починає роботу. 6 лютого 1996 року відбулась передача станції, Україна стала антарктичною державою. Передали станцію на конкретних умовах – десять років українські дослідники надавали британцям всю інформацію, яку ті самі раніше отримували зі станції. Зараз співробітництво продовжується: британці допомагають з технікою, а українці діляться своїми дослідженнями. На сьогодні станція працює цілий рік і є метеорологічною та географічною обсерваторією. Головне її призначення – проведення наукових досліджень (кліматичних, геологічних, біологічних) на Шостому континенті. Загалом від українських берегів до станції «Академік Вернадський» – 15 тис км. У березні 2011 році на станції зведено каплицю святого рівноапостольного князя Володимира, яка є найпівденнішою культовою спорудою у світі. Щороку «Академік Вернадський» відвідують більше 4 тисяч туристів. Завдяки цій антарктичній станції Україна входить до переліку 29 країн, які мають право голосу та вето при міжнародних рішеннях щодо Антарктиди.

День саамського народу. 6 лютого 1917 року в норвезькому місті Тронхеймі відбулося перше саамське зібрання, метою якого було об’єднання саамів усіх Північних країн. Представники цієї національності мешкають на всій території Скандинавії і Кольського півострова.

Національне свято Нової Зеландії – День Вайтанги. Цього дня у 1840 році в селищі на річці Вайтанга між групою маорійських племен і урядом Англії був підписаний договір про встановлення британського суверенітету над Новою Зеландією.

Православна церква цього дня вшановує пам’ять преподобної Ксенії Римлянки (в миру Євсевії) і Святої Блаженної Ксенії Петербурзької (канонізована в 1988 р.).

Ювілеї дня:

250 років від дня народження Єфрема Йосиповича Мухіна (1766-1850), українського лікаря-хірурга, анатома, фізіолога, гігієніста, судового медика. Народився в Чугуєві (тепер Харківська обл.). Вчився в Харківському духовному колегіумі та Єлизаветградській медико-хірургічній школі. Професор Московської медико-хірургічної академії і Московського університету. Єфрем Мухін – пропагандист і організатор вакцинації в Російській імперії, один з основоположників анатомофізіологічного напряму в медицині; розробляв питання з травматології, запровадив у медичну практику масаж, гальванізацію, брав участь у боротьбі з епідемією холери в Москві (1830). Автор посібників з хірургії та анатомії. Був обраний почесним членом Харківського університету.

105 років від дня народження Федора Сергійовича Мар’єнка (1911–1971), українського письменника. За фахом лікар, доктор медичних наук. Працював лікарем, викладав в Одеському медичному інституті. Автор збірок «Оповідання», книжок для дітей. Написав ряд повістей про лікарів та історію вітчизняної медицини – «Віч-на-віч із смертю», «Гамалія», «Бджілка», «Данило Самойлович», «Ім’я тобі – лікар». Федорові Мар’єнку належать понад 70 наукових праць.

105 років від дня народження Рональда Вілсона Рейгана (1911-2004), американського державного і політичного діяча, 40-го президента США (1981–1989), одного з найвпливовіших і найвідоміших політиків світу другої половини ХХ ст. Рейган, як мало хто з американських президентів цікавився Україною. Ще у 60-х роках, коли був голлівудським актором, входив до складу Комітету з будівництва пам’ятника Тарасу Шевченку у Вашингтоні, спорудженому всупереч дипломатичному тискові Москви і протидії потужних антиукраїнських сил в Америці. Він був першим американським президентом, котрий знав багатьох українських політв’язнів поіменно. Його безкомпромісна позиція щодо політичних репресій і систематичного порушення прав людини у комуністичному світі була відома всім. Після звістки про закатованого у радянському концтаборі Валерія Марченка, Рейган заявив, що «його загибель ставить нас перед фактом трагічної ситуації з людськими правами в Радянському Союзі, яку рішуче засуджують усі американці». Напередодні переговорів з Горбачовим він передав радянському лідеру списки тих, кого необхідно звільнити, і той змушений був йти на поступки. Безпрецедентною подією стала й зустріч Рейгана у посольстві США під час його візиту до Москви у травні 1988 року зі 150 дисидентами, проведення якої він домігся всупереч протидії Кремля. Саме в період перебування Рейгана в Білому домі українська громада мала найбільший вплив на державну політику США. За півтора десятиліття до того, як в Україні було проголошено День пам’яті жертв голодоморів і політичних репресій, він перший із президентів США звернувся до американців, згадавши про найбільшу національну трагедію в нашій сучасній історії. У жовтні 1984 року Рейган скріпив своїм підписом закон, що санкціонував створення Комісії з дослідження голоду в Україні. Вона перша на державному рівні дійшла висновку, що «Сталін і його оточення вчинили геноцид проти українців у 1932–1933 роках».

Роковини смерті:

100 років з дня смерті Рубена Даріо (справж. – Фелікс Рубен Гарсіа Сарм’єнто; 1867-1916), нікарагуанського поета, дипломата, журналіста. Один із засновників латиноамериканського і іспанського модернізму, «король іспаномовної поезії». Даріо реформував вірш, збагативши поезію новими формами. Автор книг «Рими», «Послання й поеми», «Рифи», «Язичницькі псалми» (1896), яка стала маніфестом модернізму. «Великим спокусником» називав його іспанський поет Антоніо Мачадо, «приборкувачем слів» і «божественним індіанцем» – величав Ортега-і-Гассет. Про себе Даріо сказав: «Я не поет людського натовпу, проте я знаю, що колись буду змушений прийти до нього».

50 років з дня смерті Віліса Лаціса (1904-1966), латиського письменника, державного і громадського діяча, народного письменника Латвії. Автор трилогії «Безкрилі птахи», романів «Сон рибалки», «Буря», «До нового берега». Більшість романів Віліса Лаціса перекладено українською мовою.

5 років з дня смерті Гері Мура (1952-2011) відомого музиканта, рок-гітариста з Північної Ірландії. Його називали «білим чарівником блюзу».

Перше фото: uac.gov.ua


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-