3 лютого. Пам’ятні дати

87 років тому у Відні завершився установчий Конгрес українських націоналістів. Результатом тижневої праці (28.01-03.02.1929) стало створення Організації українських націоналістів – українського політичного руху, що ставив собі за мету встановлення незалежної Української держави. ОУН виникла внаслідок об’єднання Української Військової Організації (УВО) та декількох студентських націоналістичних спілок – Групи Української Національної Молоді, Ліги Українських Націоналістів, Союзу Української Націоналістичної Молоді. Конгрес обрав Провід Українських Націоналістів (ПУН) у складі 9 осіб на чолі з Євгеном Коновальцем, прийняв статут і розробив основні засоби політичної лінії ОУН. Визначивши себе як рух, а не як партія, ОУН засуджувала легальні українські партії Галичини як колабораціоніські. Звинувачуючи соціалістичний та ліберальний табори у поразці української революції 1917-1920 рр., ОУН наголошувала на важливості формування сильної політичної еліти, національної солідарності та опори на «свої власні сили». Прикметно, що членами ОУН були переважно студенти та молодь. Достовірних даних про чисельність організації немає, але згідно з підрахунками фахівців, у 1939 році вона сягала близько 20 тис. чоловік. Проте впливи ОУН значно перевищували кількість її членів. Властивий організації дух самовідданості, що доходив до фантастичної самопосвяти національній справі, виявився надзвичайно привабливим для молодих людей. Можна сказати, що ідеологія ОУН сформувала політичний світогляд цілого покоління західних українців. Створення ОУН завершило об’єднання націоналістичних груп і організацій в одну українську підпільну визвольну організацію. Внаслідок цього постала безпрецедентна в українській історії політична структура, що відрізнялася від інших українських партій та організацій програмно-устроєвими принципами. З часом змінювалися викладені у програмі соціально-економічні ідеї, уявлення про державний устрій, виявив свої слабкі сторони і статут ОУН, проте наскрізним впродовж усієї історії цієї організації аж до 1960 року залишався ідеал Української самостійної соборної держави. Після вбивства у 1938 році в Роттердамі Євгена Коновальця ОУН розділилася (1940) на дві частини: старші, більш помірковані члени підтримали Андрія Мельника (ОУН(м)), тоді як молодші і радикальніші члени – Степана Бандеру (ОУН(б)). Остання група отримала контроль над націоналістичним рухом на Західній Україні, в тому числі над військовим крилом ОУН – Української повстанської армії (УПА), яка була найбільшим українським збройним рухом опору. 9 квітня 2015 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про правовий статус борців за незалежність України» авторства Юрія Шухевича, у якому вказано перелік організацій, які визнаються таким, що боролись за незалежність України, серед них є Організація українських націоналістів та Українська повстанська армія.

Православна церква вшановує пам’ять преподобного Максима Грека (1475-1556), видатного публіциста, філософа і перекладача ХVІ століття.

В Японії 3 лютого відзначається одне з найдавніших і найцікавіших за обрядовістю свят «Сецубун» (фактично – новий рік за японським місячним календарем), що знаменує початок весни. Поява обрядовості сецубун пов’язана з одним із засадничих понять китайської філософії – інь-янь. Це два протилежних начала, закладених в основу світобудови: світла й пітьми, позитивного і негативного, активного і пасивного, півдня і півночі, жіночого і чоловічого тощо. Здавна існувала думка, що під час міжсезоння ці начала досить гостро протистоять одне одному, що в свою чергу викликає ризик появи різного роду неприємностей. Саме звідси й з’явився обряд вигнання демонів, який має декілька назв, але суть у них одна: вигнати злих духів, аби забезпечити собі благополуччя на цілий рік. Нечисть виганяють за допомогою різних амулетів, а також розкидуючи повсюди соєві боби (як українці жито, або пшеницю на Василя, до того ж «посівальником» має бути теж чоловік, а не жінка). В усіх без винятку храмах, синтоїстських, буддійських, проводяться обряди вигнання злих духів, під час яких збираються велелюдні натовпи. З храму з галасом вибігають чоловіки в костюмах демонів і змішуються з натовпом. Невдовзі з’являються переодягнені монахи, які гонять «демонів» вулицями, а згодом повертаються до храму, після чого починається церемонія розкидування бобів. «Злі духи, геть з оселі! Щастя, прийди до нас!», - саме ці слова кричать цього дня японці вдома, на вулицях, у храмах і на площах.

Ювілеї дня:

145 років від дня народження Еугеніуша Ромера (1871–1954), відомого польського географа і картографа. Закінчив Львівський університет. Професор Львівського і Краківського університетів. Подорожував по Алясці, Північній Канаді, Південній Європі тощо. Ромер – автор і редактор багатьох географічних карт і атласів, зокрема, склав гіпсометричні карти материків, географостатистичний атлас Польщі (1916).

115 років від дня народження Івана Миколайовича Буланкіна (1901–1960), українського біохіміка, академіка АН УРСР. Ректор Харківського університету (1945-1960), професор. Праці вченого вплинули на становлення та розвиток української вікової і структурної біохімії. Автор понад 160 наукових публікацій.

80 років від дня народження Джеймса Бріджеса (1936-1993), американського сценариста, режисера, актора, продюсера. Спеціалізувався на драмі, трилері та мелодрамі. Двічі був номінований на «Оскар», але заповітну статуетку не отримав. Одна з найвідоміших кіноробіт Бріджеса у якості режисера – «Китайський синдром» (типовий зразок соціального кіно кінця 70-х років минулого століття). У фільмі знялося сузір’я американських акторів: Джейн Фонда, Джек Леммон і Майкл Дуглас. Актуальність кінострічка не втратила й нині, адже в ній ідеться про аварію на атомній станції – тематика українцям знайома до болю.

Роковини смерті:

115 років з дня смерті Фукудзави Юкіті (1834-1901), японського мислителя, ідеолога японських лібералів останньої третини ХІХ ст. Перший президент Токійської академії наук (з 1879 р.). Засновник університету Кейо – одного з найпрестижніших навчальних закладів Японії (його конкурентами є лише Університет Васеда і Токійський університет). Портрет Фукудзави Юкіті зображено на банкноті номіналом у 10 000 японських ієн.

115 років з дня смерті Костянтина Матвійовича Феофілактова (1818-1901), українського геолога. З 1845 року працював в Київському університеті, з 1852 – професор, у 1880-1881 – ректор Київського університету. З 1877 по 1899 був незмінним головою Київського товариства дослідників природи. Першим склав геологічну картину Київської губернії і геологічну карту м. Києва, одним із перших провадив інженерно-геологічні дослідження околиць Києва.

95 років з дня смерті Карла Гауптмана (1858-1921), німецького письменника, поета, драматурга. Автор драми «Маріанна», «Арфа короля», «Наполеон Бонапарт», роману «Матильда», збірки оповідань «Іуда», легенди «Цар-відступник» та ін.

65 років з дня смерті Августа Горха (1868-1951), німецького інженера-конструктора і підприємця, одного з піонерів німецької автомобільної промисловості, засновника фірми «Ауді», що нині входить до так званої «Німецької Трійки» (Mercedes-Benz, BMW, Audi; одвічні конкуренти). Народився Горх у сім’ї коваля. У 28 років пішов працювати на фабрику Карла Бенца в Мангаймі. Того самого Бенца, який у 1885 році винайшов перший у світі автомобіль. Працюючи на фабриці, Август багато чому навчився, і в певний час відчув, що може досягнути чогось більшого, ніж залишатися до пенсії звичайним техніком. Разом із партнерами у 1899 році він організував свою першу автомобільну фірму August Horch & Cie. Але відбувся конфлікт, в результаті якого Горх змушений був залишити компанію, засновником якої він був. Скандал не став приводом для відчаю – Горх одразу ж заснував нову компанію у Цвіккау (1909). Суд заборонив підприємцю використовувати в подальшому назву «Horch» (тобто власне прізвище) в якості марки в автомобільному бізнесі, вважаючи, що вона має належати компанії, в якій він працював. Але й тут винахідливий Горх знайшов вихід: «Horch!» німецькою означає «Прислухайтесь!» або «Слухайте!», а латиною те ж саме значення слова – «Audi». Все просто. За легендою, цю назву Горху «підказав» син одного з ділових партнерів – дорослі розмовляли, а хлопчик саме тоді вчив латину. Впродовж тривалого часу Август Горх навіть листи підписував «Audi-Horch». Нині Audi входить до складу концерну Volkswagen Group, автомобілі цієї марки мають гарну репутацію на ринку, продажі стабільно ростуть. Безперечно, Август Горх був би задоволений такими результатами.

7 років тому пішов з життя Павло Архипович Загребельний (1924–2009), український письменник, автор понад сорока романів, зокрема, «День для прийдешнього», «Шепіт», «З погляду вічності», «Роксолана», «Переходимо до любові», «Брухт», «Юлія, або Запрошення до самовбивства». Народився на Полтавщині; під час Другої світової війни воював. У 60-х роках очолював «Літературну газету» (згодом «Літературна Україна»), підтримував молодих прозаїків, поетів, кого згодом назвали шістдесятниками. За сценаріями Загребельного на Київській кіностудії ім. Довженка зняті художні фільми: «Ракети не повинні злетіти», «Перевірено – мін немає», «Лаври», «Ярослав Мудрий». Лауреат Шевченківської премії, Герой України (2004).