2 лютого. Пам’ятні дати

2 лютого. Пам’ятні дати

Укрінформ
Сьогодні річниця з дня загибелі відомого українського співака, шоумена, лідера гурту «Скрябін» Андрія Кузьменка

) Рік тому в автомобільній катастрофі загинув Андрій Кузьменко (Кузьма; 1968–2015), відомий український співак, продюсер, телеведучий, лідер гурту «Скрябін». Народився в місті Самбір Львівської області.  Мати – вчителька музики, батько – інженер. В дитинстві мріяв стати водієм сміттєвозу, потім – лікарем-неврологом. Перше музичне потрясіння, яке стало поштовхом до меломанії – пісня The Beatles «Lady Madonna», яку Андрій випадково почув у 1979 році, коли йому було 10 років: «Я не знав, що її виконують Бітли, я прочитав назву на конверті значно пізніше. Мене здивувало інше: наскільки простою здавалася музика й наскільки сильно вона «вставляла», - згадував Кузьма. Музикою почав займатися з 8 класу, після того, як родина переїхала до Новояворівська. Ходив до музичної школи, грав на фортепіано. Служив в армії, закінчив стоматологічний факультет Львівського медінституту. Але стоматологія йому не подобалась, натомість все більше захоплювався музикою, зокрема панком. Тут одкровенням був спочатку шотландський гурт The Exploited, потім легендарні «Брати Гадюкіни». Наприкінці 80-х років Андрій Кузьменко разом із друзями створює гурт «Скрябін» з яким відтоді тісно пов’язує власну долю. Впродовж тривалого часу Кузьма працював ведучим популярних телепрограм «Шанс» і «Шейканемо», радіоведучим. Проявив себе і як талановитий письменник: у 2006 році видав книгу-автобіографію «Я, Побєда і Берлін», яка згодом декілька разів перевидавалась. Кузьма запам’ятався різним – енергійним, гострим на язик, часом провокативним (згадати хоча б створений ним дівчачий гурт «Пающие Труси» чи пісні з ненормативною лексикою), різким, епатажним – часом любив напустити на себе мачизму чи пограти роль Мефістофеля, але в душі він був романтиком – тонким і вразливим. Це видно по його кращих піснях: «Мам», «Люди як кораблі», «Квінти», «Радіо любов», «Старі фотографії», «Мовчати», «Місця щасливих людей». Нещодавно мати Андрія Кузьменка в пам’ять про сина написала і видала книжку «Моя дорога птаха. Мамина книжка».

Міжнародний день охорони водно-болотних угідь. 2 лютого 1971 року в м. Рамсар (Іран) за сприяння ЮНЕСКО була підписана Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів. Набрала чинності 21 грудня 1975 року. Україна приєдналась до Конвенції у жовтні 1996 року.

Сьогодні «все прогресивне людство» відзначає День бабака. Це традиційне американське свято, започатковане приблизно у 1841 році, яке поступово вийшло за межі штату Пенсільванія, розповсюдившись не тільки по інших штатах США і Канаді, але й далеко за межами Америки. Щороку цього дня рано-вранці в містечку Панксатоні, в горах штату Пенсільванія, з нірки випускають бабака на ім’я Філ, який згідно з легендою, повинен передбачити строки початку весни. Затамувавши подих, всі присутні спостерігають за поведінкою бабака. Якщо він бачить свою тінь, то лізе спати назад до нори – отже, буде ще кілька морозних тижнів. Але якщо день похмурий, бабак не бачить тіні і не вертається до нори – варто чекати на ранню весну. Повне офіційне ім’я американського бабака – «Великий Філ – провидець із провидців, мудрець із мудреців, пророк із пророків». Це свято одне з найпопулярніших у США; щороку до Панксатоні приїздить майже 20 тисяч туристів з усього світу. Щоправда, тут головне не сплутати Пенсільванію з Трансільванією, як то зробив один турист, потрапивши в результаті плутанини географічних назв не на прогноз погоди до бабака, а в замок графа Дракули. Віднедавна День бабака відзначають і в Україні, хоча традиції передбачати погоду за поведінкою тварин чи птахів надзвичайно давні. Зараз в Україні «діючими» є два бабаки-«метеорологи» – слобожанський Тимко (живе на біостанції Харківського національного університету ім. В.Каразина в с. Гайдари, Харківщина) і галицький Мишко (живе у Львівському дитячому еколого-натуралістичному центрі ). І хоча прогнози усіх бабаків зазвичай далекі від істини, головне тут саме дійство, шоу: витягування звірка з нірки, поведінка сонного приголомшеного бабака під прицілом фото- і телекамер, а ще – нагода забути про офіційний прогноз Гідрометцентру.

Події дня:

630 років тому (1386) згідно з Кревською унією, підписаною Польщею і Литвою у 1385 році, Великого князя литовського Ягайла обрано королем Польщі. Беручи шлюб з польською королевою Ядвігою, Ягайло зобов’язався навернути Литву до католицизму, самому стати католиком, та «на вічні часи прилучити свої землі литовські й руські до Польської Корони». Після прийняття католицизму Ягайло взяв ім’я Владислав ІІ і став засновником династії Ягеллонів.

480 років тому (1536) на західному березі ріки Ла-Плата, іспанський конкістадор Педро Мендоза заснував місто, яке згодом отримало назву Буенос-Айрес. Нині Буенос-Айрес столиця Аргентинської Республіки й одне з найбільших міст Південної Америки. Воно входить в одну з найбільших агломерацій у світі - Великий Буенос-Айрес

Ювілеї дня:

160 років від дня народження Миколи Борисовича Делоне (1856-1931), вітчизняного вченого у галузі механіки. З 1906 році – професор Київського політехнічного інституту. Під його керівництвом у 1908-1909 рр. було побудовано кілька планерів. Вчений брав активну участь у роботі Київського товариства повітроплавання та Авіаційного товариства.

150 років від дня народження Миколи Прокоповича Василенка (1866-1935), українського вченого-правознавця, історика держави та права, громадського і політичного діяча, академіка. У 1918 році був одним з організаторів Української академії наук, обирався її президентом у 1921–1922 роках. Безпідставно репресований у 1923 році.

120 років від дня народження Казимира Куратовського (1896-1980), польського математика і логіка. В 1923-1933 рр. викладав у Львівській Політехніці; з 1948 до 1967 року очолював Інститут математики Польської академії наук.

115 років від дня народження Валер’яна Петровича Підмогильного (1901–1937), українського письменника і перекладача, однієї з провідних фігур літературного життя України 20-30-х років. Автор оповідань, двох романів («Місто» і «Невеличка драма»), а також перекладів з французької (Анатоля Франса, Бальзака, Мопассана, Стендаля). Твори Підмогильного подають чималий матеріал для пізнання психології людини часів революції і після неї. У грудні 1934 року письменник був арештований і засланий на російську каторгу, де й загинув. Юрій Лавріненко у книзі «Розстріляне відродження» пише: «Як і багато його колег-письменників 20-х років, Підмогильний за десять даних йому долею років тільки встиг пройти свою власну добру підготовану школу. Та саме в час, коли він, озброєний майстерством слова і досвідом, мав розгорнути повню своїх сил, прийшов з Москви диктат писати во славу партії «порожніх людей» і випорожнення людей. Він замовк; коли ж йому надокучали, чому він не пише – відповідав: «Я не знаю, що писати». Він ішов весь час тільки по затіненій стороні вулиці – так міг чіткіше і спокійніше бачити вулицю життя свого часу. Цього бачення боялися ті, хто прислав із Москви список українських радянських письменників, призначених на фізичне знищення. Одним із перших у тому списку стояв – Валер’ян Підмогильний».

115 років від дня народження Яші Хейфеца (1901-1987), американського скрипаля і педагога, одного з найвидатніших музикантів ХХ століття. Народився в литовському Вільнюсі (тоді Вільно) в бідній єврейській родині. Скрипку вперше взяв до рук трирічним. У сім дав перший концерт. Дев’ятирічним став студентом Петербурзької консерваторії. Його вчителем був видатний музичний педагог Леопольд Ауер. Яшині батьки за тодішнім законом про межу осідлості, який забороняв юдеям мешкати у великих містах Російської імперії, зокрема й у столиці, не мали права жити у Петербурзі разом із сином. Але Леопольд Ауер знайшов вихід: він оформив 40-річного батька хлопця учнем у свій клас – на студентів це правило не поширювалось. У Пітері було спочатку досить важко, але вже у 1913 році відбулись тріумфальні гастролі 12-річного вундеркінда-скрипаля Європою. Коли Яші виповнилося 17, сім’я виїхала в США. До Америки добиралися через Сибір і Японію. Слідом за Хейфецом до США виїхав і Леопольд Ауер. Саме Хейфецу випала честь виконувати у 1930 році в православному соборі Нью-Йорка на похоронах учителя «Аве Марія» Шуберта. У 1923 скрипаль отримав американське громадянство. Автор понад 100 транскрипцій для скрипки. Про Яшу Хейфеца можна розповідати нескінченно: про його унікальний талант, про характер, манеру виконання і довге життя, але ліпше всього послухати його геніальну гру, аби пересвідчитись, що титул «Імператор скрипки», яким його нагородили музичні критики, не порожня метафора.

Роковини смерті:

80 років тому на Соловках від сухот і виснаження помер 36-річний Євген Павлович Плужник (1898-1936), український поет, драматург, член літературної організації «Ланка» («Марс»). Автор поетичних збірок «Рання осінь», «Рівновага»; п’єс «У дворі на передмісті» «Змова в Києві», роману «Недуга». Поезії Плужника властива особлива витонченість, глибока філософічність, імпресія. Фахівці не без підстав називали Плужника «найвидатнішим майстром імпресіоністичної поезії 20 сторіччя». Спільно з Валер’яном Підмогильним уклав словник «Фразеологія ділової мови» (1926, 1927). У 1934 році Плужника репресували. Помер важко хворий на сухоти поет на Соловках. Семен Підгайний, один з тих небагатьох, кому вдалося вирватися зі сталінського концтабору, згадував уже за кордоном про Плужника: «На острів привезли його умирати. Він не міг уже працювати і ліг до соловецького шпиталю. З того шпиталю навесні 1936 року, незважаючи на всі спроби з боку української соловецької громади (в’язнів) йому допомогти, його винесли мертвим…»

20 років з дня смерті Джина Келлі (Юджин Керрен Келлі; 1912-1996), американського танцівника, співака, актора і хореографа, режисера, зірки Бродвею і Голлівуда. Створений ним стиль танцю справив чималий вплив на розвиток естрадної хореографії і жанру мюзиклу. Зняв фільм «Звільнення в місто», мюзикл «Хелло, Доллі!».

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-