1 лютого. Пам’ятні дати

20 жовтня 2010 року, на своєму 34-му пленарному засіданні, Генеральна Асамблея ООН визнала  нагальну потребу в діалозі між різними конфесіями і релігіями з метою налагодження взаєморозуміння, злагоди і співпраці між людьми. На підтвердження цього була видана резолюція, яка проголосила перший тиждень лютого Всесвітнім тижнем гармонійних відносин між усіма релігіями, віросповіданнями і конфесіями.  Було також наголошено, що моральним обов’язком усіх релігій і віросповідань є прагнення миру, терпимості та взаємоповаги. ООН закликала всі держави світу на добровільних засадах підтримувати протягом тижня поширення ідей міжконфесійної гармонії та доброї волі в церквах, мечетях, синагогах, храмах та інших молитовних будинках в усьому світі на засадах любові до Всевишнього і любові до ближнього. Шануючи власні традиції, варто з повагою ставитись до представників інших релігійних уподобань. В Україні здавна поряд мешкають представники багатьох релігій і конфесій: православні християни, католики, греко-католики, мусульмани і буддисти, юдеї, протестанти, євангелісти тощо. На сьогодні в Україні зареєстровано більш як 30 800 організацій понад ста різних релігійних течій.

Події дня:

150 років тому (1866) було засноване данське інформаційне агентство Рітсаус бюро (Ritzaus Bureau). Друге агентство у світі поряд з британською інформаційною службою Рейтер, яке має ім’я свого засновника – лейтенанта Еріка Рітсау.

70 років тому (1946) було обрано першого Генерального секретаря ООН, ним став норвезький дипломат Трюгве Лі, який пробув на цьому посту до листопада 1952 року.

20 років тому (1996), Національні збори Франції ухвалили в остаточній редакції закон про надання Французькій Полінезії статусу автономної території. На атолах Муруроа і Фангатауфа, що входять до складу Французької Полінезії, Франція протягом 30 років (з 1966 по 1996 рік) проводила ядерні випробування.

Ювілеї дня:

155 років від дня народження Генріка Антоновича Бобинського (1861–1914), українського піаніста, композитора, педагога. В 1893-1913 рр. – викладач Київського музичного училища, 1913-1914 – професор Київської консерваторії. Автор творів для симфонічного оркестру, фортепіанних п’єс.

115 років від дня народження «короля Голлівуда» Кларка Гейбла (1901-1960), американського кіноактора, кінозірки і секс-символу 1930–1940-х років. Знімався у фільмах: «Це трапилось одного разу вночі», «Заколот на «Баунті», «Звіяні вітром», «Могамбо», «Неприкаяні». Попри «королівський» титул Гейбл лише раз був удостоєний престижного «Оскару», хоча й був 4-разовим номінантом. До речі, він залишається автором найкоротшої оскарівської промови. У 1935 році Гейбл, оголошений переможцем у номінації «Краща чоловіча роль» за фільм «Це трапилось одного разу вночі», вийшов на сцену, взяв статуетку, сказав: «Thank you» – і пішов на своє місце. Гейбл п’ять разів був у шлюбі. Його любовні романи й сьогодні є непоганою поживою для жіночих журналів. Актор недолюблював Грету Гарбо. Називав її снобом, а коли бачив, то його аж лихоманило й він ледве стримував себе, аби не сказати якусь уїдливість. Натомість шведка ігнорувала його з холодною королівською зверхністю. За свою творчу кар’єру Кларк Гейбл знявся у понад 60 фільмах, але сьогодні їх мало хто пам’ятає. Нині найвідомішою його кінороллю є роль фатального брюнета Ретта Батлера у «Звіяних вітром» за однойменним романом Маргарет Мітчелл. Щоправда, партнерка Гейбла - Вів’єн Лі грала роль не менш фатальної жінки.

85 років від дня народження Володимира Васильовича Микити (1931), українського живописця, народного художника України (1991). Закінчив Ужгородське училище прикладного мистецтва (навчався у А. Ерделі, Й. Бокшая, Ф. Манайла). Серед найвідоміших робіт: «Старий гуцул», «Ягнятко», «Добрий ранок», «Збирання яблук», «Плач вічної лози», «Зона».

Роковини смерті:

50 років тому в каліфорнійському Вудленд-Хіллзі на 70 році життя помер один із найвизначніших комедійних акторів ХХ століття Бастер Кітон (1895-1966). За вміння передавати найтонші нюанси настрою свого персонажу, майже  не користуючись мімікою, його прозвали «Людиною з кам’яним обличчям». Крім того, Кітон був блискучим режисером і каскадером, сам виконував усі трюки (просто неперевершено падав). Режисер-постановник фільмів «Шерлок-молодший», «Навігатор» і «Генерал». Народився в сім’ї артистів (батько був партнером славетного ілюзіоніста Гаррі Гудіні), з трьох років виступав на сцені. Шоу «Трьох Кітонів» (мати, батько, син) мало шалений успіх. До школи не ходив, адже за день доводилося давати до чотирьох вистав. В кіно Кітон дебютував у 1917 році в якості актора. Потім і сам почав знімати фільми. У 20-30-х роках конкуренцію йому становили хіба що Чарлі Чаплін і Гарі Ллойд. З початком ери звукового кіно зірка Кітона закотилася, не в останню чергу завдяки кабальній угоді з «Metro-Goldwyn-Mayer». Артист пережив важку депресію, багато пив. Хвиля інтересу до його творчості виникла наприкінці 50-х років. У 1959 йому дали спеціальну премію «Оскар» «за унікальний артистичний дар, який гарантував безсмертя німій комедії». У 1965 році учасники Венеціанського кінофестивалю п’ятнадцять хвилин стоячи аплодували Бастеру Кітону після показу його німих комедій. Через рік актора не стало.

45 років від дня смерті Амет-Хана Султана (1920-1971), видатного кримськотатарського військового льотчика, двічі Героя Радянського Союзу. Народився в Алупці. Пройшов війну від першого і до останнього дня. Здійснив 603 бойових вильотів, 150 повітряних боїв, під час яких особисто збив 30 літаків противника і 19 у групі. Після війни Амет-Хан Султан намагався повернутися до льотної професії: в березні 1946 року він їде до Москви, де подає заяву на роботу льотчиком-випробувачем у Льотно-дослідницькому інституті. Однак відповіді так і не отримав. Як стало відомо пізніше, на заваді була його національність: кримські татари, як і інші депортовані у 1944 році народи, були «викреслені» з історії держави, навіть згадки про них були заборонені. Врешті-решт, завдяки допомозі бойових друзів Олександра Покришкіна та Володимира Лавриненкова і черговому заступництву Тимофія Хрюкіна, на той час – заступника Головнокомандувача ВПС, у лютому 1947 року Амет-Хан Султан стає льотчиком-випробувачем Льотно-дослідницького інституту МАП. За досить короткий строк він стає одним з найкращих льотчиків-випробувачів, отримавши у  вересні 1952 року кваліфікацію льотчика-випробувача 1-го класу. Амет-Хан Султан – єдиний радянський льотчик, який випробував понад 50 типів літальних апаратів: ним випробувано в повітрі 107 одиниць техніки. У 2013 році кримськотатарський телеканал ATR (режисер і виконавець головної ролі Ахтем Сейтаблаєв) зняв художній фільм «Хайтарма» – перший в історії незалежної України повнометражний кримськотатарський художній фільм в якому йдеться про сталінську депортацію кримськотатарського народу. Головним героєм фільму є Амет-Хан Султан.

40 років від дня смерті Вернера Гейзенберга (1901-1976), німецького фізика-теоретика, одного із засновників квантової механіки, дослідника в галузі ядерної фізики, лауреата Нобелівської премії з фізики (1932).

35 років від дня смерті Доналда Вілза Дугласа (1892-1981), американського авіаконструктора і промисловця, творця пасажирських, вантажних і бойових літаків, засновника компанії «Дуглас ейкрафт» (1920). Конструктор відомих моделей літаків періоду 30-х років і Другої світової війни, а також сучасних комерційних авіалайнерів.