Систему соціальних послуг для інвалідів треба міняти - експерти
Про це йшлося у четвер на засіданні "круглого столу" в Укрінформі.
«Незважаючи на те, що права інвалідів гарантовані Конституцією й Україна приєдналася до конвенції ООН із дотримання прав людей з обмеженими можливостями, але від декларацій до втілення у нас не йде, ми забуваємо про те, що ці люди є поряд з нами", - зазначив модератор дискусії, журналіст, ведучий телепрограми "Дістало!" Віталій Ковач.
На його думку, в умовах проведення реформи з децентралізації, коли органи місцевого самоврядування набувають більше повноважень, саме Київ міг би стати законодавцем змін у створенні доброзичливого середовища для людей з особливими потребами.
"Це не тільки створення безбар'єрного простору на вулиці, це ще безбар'єрний простір інформаційний, і доступ до адміністративних послуг. Це теж питання певних реформ, які у зв'язку з децентралізацією повинні проводити органи місцевої влади", - наголосив Ковач.
Як зауважила під час засідання начальник Управління у справах людей похилого віку та надання соціальних послуг Мінсоцполітики Оксана Суліма, зараз Міністерство запропонувало нові норми щодо надання соціальної допомоги.
"Міністерство продовжуватиме роботу по реформі, по формуванню державної політики. Було розроблено нову редакцію закону про соціальні послуги, він зареєстрований у ВР під № 3143. Туди внесено багато концептуальних основ, які б регулювали нові підходи соціальної роботи в цілому, тобто і ведення випадку, і права підопічних, і можливість звернення в електронному форматі, і створення реєстру надавачів і отримувачів соціальних послуг, щоб це було максимально прозоро і доступно для будь-якої людини", - сказала Суліма.
Також, за її словами, проводитиметься і робота над стандартизацією соціальних послуг, а також визначення потреб людей з обмеженими можливостями і відповідно, за необхідності, розширення переліку стандартизованих послуг.
На думку учасників "круглого столу", необхідність визначення потреб дозволить спростити надання соціальної підтримки, зокрема в частині створення системи, яка дозволяла б надавати як адміністративні, так і соціальні послуги.
За словами виконавчого директора Всеукраїнської громадської організації "Коаліція захисту прав інвалідів та осіб з інтелектуальною недостатністю" Раїси Кравченко, ці питання стосуються тієї категоріїї людей з особливими потребами, які потребують опіки. Зокрема, це видача дозволів опікуну чи піклувальнику на укладання договорів від імені підопічного, призначення виплати державної соціальної допомоги людям з інтелектуальною недостатністю, видача таким особам посвідчень, путівок до психоневрологічного інтернату або до реабілітаційних установ, призначення щомісячної грошової допомоги особам по догляду людини із психіатричним діагнозом, юридичні питання.
«В інших країнах в соціальній роботі ці послуги не є окремими адміністративними послугами, це складова соціальної роботи, складова виявлення потреб реальної сім'ї. Важливо, щоб це було визначено в законі про соціальні послуги», - сказала Кравченко.
На необхідності залучення громадських організацій до надання соціальних послуг наголосила голова громадської організації «Родина» Лариса Самсонова.
«Треба дати шанс недержавним організаціям вибороти це право на конкурсних основах та порівняти, наскільки це вигідно чи невигідно», - сказала Самсонова.
Крім того, за її словами, необхідно зробити суттєві зміни в самій системі надання соціальних та адміністративних послуг. Зокрема, це створення єдиного соціального вікна, куди могли б звертатися громадяни, що потрапили в складні життєві ситуації.
«Багато служб з назвою «соціальний», люди плутаються, куди їм звертатися», - сказала Самсонова.
Також, на її думку, потрібно відновити інститут фахівців із соціальної роботи, які могли б визначити потреби людини з обмеженими можливостями - від необхідності надання інвалідного візочка до послуг вузькопрофільних спеціалістів тощо; створити єдиний реєстр людей з особливими потребами.
