17 січня. Пам’ятні дати

17 січня. Пам’ятні дати

1602
Ukrinform
Сьогодні виповнюється 95 років Українському Вільному Університету – єдиному університету поза межами України з українською мовою викладання, з правом присвоєння вчених ступенів магістра та доктора наук

95 років тому, 17 січня 1921 року, у столиці Австрії засновано Український Вільний Університет, УВУ (нім. Ukrainische Freie Universität). Восени того ж року Університет з Відня перенесено до Праги. Ініціаторами заснування приватного українського університету за межами України були такі видатні вчені, як О.Колесса, І.Горбачевський, С.Дністрянський, М.Грушевський. У Празі Університет одержав приміщення й фінансову підтримку від президента та уряду Чехо-Словацької Республіки. На той час у Празі проживала значна кількість українських професорів, вчених та студентів, і це сприяло розвиткові УВУ. На перший семестр до вишу записалося понад 700 слухачів на два факультети – філософічний і правничо-економічний (у 1999 році до структури Університету органічно вписався третій факультет - україністики). Після Другої світової війни, по суті, після розгрому УВУ в Празі, Університет відновив свою діяльність у Мюнхені (Баварія). Без архіву, без бібліотеки, без матеріальних засобів для функціонування (зі вступом радянських військ до Праги весною 1945 року майно, бібліотека й архіви віденського й празького періодів Університету були частково знищені, частково вивезені до Радянського Союзу, ректора о. Августина Волошина арештовано, згодом замучено у в’язниці). Однак вже восени 1945 року Університет відновив свою роботу. Завдяки субсидіям Федерального уряду Німеччини та Баварського уряду було створено фінансову базу для успішного функціонування університету. УВУ став відомим науковим центром студій україністики в Західній Європі. Після проголошення незалежності України уряди Німеччини й Баварії припинили дотації УВУ з надією, що в подальшому університет фінансуватиме українська держава. Сьогодні УВУ функціонує на базі власних доходів. Будучи спершу «екзильним університетом», УВУ згодом повністю трансформувався в університет «євросоюзного характеру», не втративши при тому своїх особливостей. УВУ –  чи не єдиний університет поза межами України з українською мовою викладання, з правом присвоєння вчених ступенів магістра та доктора наук. Прикметно, що докторську дисертацію в УВУ захищав теперішній Міністр освіти і науки України Сергій Квіт. На сучасному етапі головна місія УВУ - стати провідним науково-дослідним центром українознавчих студій в Євросоюзі, своєрідним інтелектуальним мостом між Україною, Німеччиною та країнами Євросоюзу, а також науковим, культурним і орієнтаційним центром для представників нової, т.зв. «четвертої хвилі» української діаспори з різних країн Євросоюзу. Своєю багатогранною діяльністю Український Вільний Університет прагне до подолання бар’єру між державами і до кращого порозуміння між народами. Нині в УВУ навчається понад 150 студентів на магістерських і докторських студіях. Бібліотека Українського Вільного Університету в Мюнхені – одна з найважливіших українських культурних цінностей в Європі. Фонди бібліотеки налічують понад 30 тисяч книжок і періодичних видань. 1991 року комісія Міністерства внутрішніх справ Німеччини визнала бібліотеку УВУ найважливішим джерелом україністики в німецькомовному світі.

Події дня:

25 років тому (1991) розпочалась операція «Буря в пустелі» - військова операція США та їх союзників проти Іраку, що скуповував Кувейт у серпні 1990 року. Опівночі 16 січня закінчився визначений ООН термін виведення іракських військ з окупованого Кувейту. В операції брали участь 700 тисяч військ антиіракської коаліції з  32 держав світу, включаючи США, Британію, Францію, Канаду, Німеччину, ОАЄ, Єгипет, Саудівську Аравію. Протягом наступних тижнів постійно наносились повітряні удари по військових об’єктах і цивільній інфраструктурі Іраку, а 24 лютого почалась наземна операція. Вже за чотири дні іракські війська були вибиті з Кувейту. 28 лютого президент США Джордж Буш оголосив про припинення вогню. 3 березня Ірак був змушений піти на всі умови висунуті учасниками коаліції. 3 квітня Рада Безпеки ООН прийняла резолюцію, в якій були сформульовані умови формального закінчення конфлікту: закривалися всі програми Іраку з виробництва зброї масового ураження, союзна авіація отримала право контролю над повітряним простором на півночі і півдні країни, а інспектори ООН - можливість відвідувати будь-які військові та цивільні об'єкти. Ірак також повинен був повернути все вивезене з Кувейту майно, звільнити всіх військових і цивільних полонених, відмовитися від усіх претензій на кувейтську територію і виплатити країні компенсацію за нанесені вторгненням збитки. Водночас проти Іраку діяло нафтове ембарго.

Ювілеї дня:

515 років від дня народження Леонарта Фукса (1501-1566), німецького лікаря і ботаніка, відомого своєю працею «Опис рослин», у якій описано і зображено близько 400 видів рослин і додано словник ботанічних термінів. На честь Фукса названий рід рослин фуксія. 

310 років від дня народження Бенджаміна Франкліна (1706-1790), американського просвітителя, державного діяча, вченого, одного з авторів Декларації незалежності США (1776) і Конституції 1787 року.

115 років від дня народження Григорія Даниловича Епіка (1901–1937), українського драматурга, сценариста. Був членом Спілки селянських письменників «Плуг», літературних організацій ВАПЛІТЕ, «Пролітфронт». Автор книги віршів-дум «Червона кобза»; збірок оповідань і повістей «На зломі», «В снігах», романів «Перша весна», «Петро Ромен», драм, сценаріїв. За його сценарієм (у співавт. з В. Данилевичем) на Одеській кінофабриці було поставлено кіноповість «Дочка партизана». У грудні 1934 року був арештований органами НКВС нібито за приналежність до контрреволюційної націоналістичної організації, що планувала терористичні акти проти керівників Компартії і уряду. Його засудили до 10-річного ув’язнення спільним вироком на 17 чоловік. Покарання Епік відбував на Соловках. В жовтні 1937 року його справу, як і інших українських письменників і митців, несподівано переглянула «трійка» УНКВС Ленінградської області і винесла новий вирок – розстріл.

105 років від дня народження Джорджа Стіглера (1911–1991), американського економіста, лауреата Нобелівської премії (1982) за плідне вивчення промислових виробництв, функціонування ринків, причин і наслідків суспільного регулювання економічних процесів. Його по праву вважають видатним економістом вільного ринку, активним противником державного втручання у господарську діяльність. Цікаво, що державу він образно змальовував як «короткозорого Робін Гуда, який обкрадає майже кожного». На відміну від таких відомих економістів – лауреатів Нобелівської премії, як П. Семюельсон, К. Ерроу і Дж. Дебре Джордж Стіглер уникав використання математики у своїх працях, віддаючи перевагу літературному стилю. Він здобув загальне визнання за ясність, елегантність викладу і ерудицію. Вчений займався також вивченням історії економічної думки. Він був визнаним у світі авторитетом з інтерпретації ідей, праць та особистого життя економістів-теоретиків минулого.

74 роки від дня народження Мухаммеда Алі (Кассіус Клей; 1942), легендарного американського боксера, чемпіона світу серед професіоналів, олімпійського чемпіона. Народився майбутній чемпіон у місті Луїсвілл, штат Кентуккі. Боксом Кассіус Клей почав займатися у 12 років. У 1960 році боксер здобув перемогу в напівважкій вазі на Олімпійських іграх в Римі, після чого перейшов у професіонали. У 1964 прийняв іслам та змінив ім’я на Мухаммед Алі. Його боксерська кар’єра тривала до 1981 року. За цей час Алі виграв 56 боїв (37 нокаутом) і зазнав всього п’ять поразок. У 1999 році Бі-бі-сі назвала Мухаммеда Алі «Спортсменом століття». У тому ж році Алі був названий «Спортсменом століття Кентуккі» і був введений в спортивний Зал слави свого рідного міста Луїсвілля. У 2005 боксер отримав одну з найвищих урядових нагород Сполучених Штатів - Медаль свободи. А в листопаді 2005 в Луїсвіллі відбулася церемонія відкриття Центру Мохаммеда Алі. На заході були присутні колишні президенти США Білл Клінтон і Джиммі Картер, знамениті боксери Евандер Холіфілд і Леннокс Льюїс, актори Джим Керрі та Анджеліна Джолі.

55 років від дня народження Майї Григорівни Чибурданідзе (1961), відомої грузинської шахістки, 6-ї чемпіонки світу з шахів серед жінок (1978), лауреата премії «Шаховий Оскар» (1984-1987), єдиної за всю історію дев’ятиразової переможниці шахових олімпіад.

Роковини смерті:

282 роки з дня смерті Данила Павловича Апостола (1654-1734), гетьмана Лівобережної України (1727-1734). Гетьманував Данило Апостол лише протягом 6 років, утім, залишив по собі добру пам’ять серед народу, а його правління було короткою світлою смугою на темному тлі тогочасного українського життя. Гетьман упорядкував справи землеволодіння, фінансовий державний скарб, окреслив чіткі норми податкового збору. В 1728 році у своїй столиці він влаштував конференцію купців, захищаючи їх від несправедливих інструкцій царизму, брав участь у торговельних підприємствах, боровся за те, щоб взяти під свою булаву Київ. Чутки про благоустрій на Гетьманщині дійшли до запорожців і сприяли тому, що вони вирішили повернутися із Задунайської еміграції. Апостол допоміг повернутися із турецької території понад 7 тис. запорожцям, які заснували Нову Січ. Щоправда, деякі послаблення на користь української автономії, що сталися в Лівобережній Україні за часів Апостола, мали лише тимчасовий або формальний характер. Йому, зокрема, не вдалося домогтися того, щоб українців не посилали на тяжкі роботи поза межами України. Похований Апостол у с. Великі Сорочинці Полтавської обл. у кам’яній церкві, яку він збудував за участю київського митрополита Рафаїла Заборовського. Після його смерті царський уряд не дозволив обирати нового гетьмана, а управління Лівобережною Україною переклав на правителя Слобідської України князя Олексія Шаховського.

110 років з дня смерті Карла Юхана Бергбума (1848-1906), фінського театрального діяча і драматурга, основоположника фінського театру.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-