12 січня. Пам’ятні дати

12 січня. Пам’ятні дати

1416
Ukrinform
Сьогодні день народження Марії Приймаченко – найсамобутнійшої української художниці, яка створила власний мистецький стиль, що став однією з визитівок України.

Марія Овксентіївна Приймаченко (Примаченко, 1909-1997), одна з найвідоміших українських художниць, представниця «наївного мистецтва». Геніальна художниця створила власний мистецький стиль, якій увібрав у себе усі художні стилі ХХ століття, це і імпресіонізм, і неоромантизм, і експресіонізм. В основі її стилю лежать українські легенди, казки та оповідання. Народилася Марія Приймаченко в селі Болотня на Київщині в сім’ї мистецьки обдарованих людей. Її батько бондарював, займався теслярством і різьбленням по дереву. Бабуся фарбувала і розписувала писанки. Мати була визнаною майстринею вишивання. Саме від них і перейняла майбутня художниця вміння створювати той чарівний орнамент з неповторним українським колоритом. Про Марію Приймаченко як художницю, могли так ніколи і не дізнатися. Але сталося інакше. У середині 1930-х радянська ідеологія оголосила, що при комунізмі всі люди стануть творцями, і професійні художники будуть не потрібні. Отже, щоб поєднати професійне мистецтво з народним, у 1934 році в Києві відкрили Центральні експериментальні майстерні (з 1936 - Школа народних майстрів, згодом - Художньо-промисловий технікум). Сюди збирали народні таланти, серед них була і Приймаченко. У себе в Болотні вона розписала хату фантастичними звірами. Першими її живописними роботами стали перенесені на картон і папір мотиви традиційного настінного розпису й вишивки. Тут, у Києві, Марія Приймаченко створює цілу серію малюнків під назвою «Звірі у Болотні» (1935-1941). А перший успіх прийшов на Українській республіканській виставці народного мистецтва, де вона була відзначена дипломом 1-го ступеня. А вже у 1937 році птахи і звірі Приймаченко вражали і відвідувачів Першої міжнародної виставки у Парижі.  На ній художниця отримала золоту медаль. Але після успіху прийшли роки забуття. Вдруге до творчості Приймаченко звернулися у 50-60-х роках ХХ ст. Художниця у цей час (1960-1965 роки) натхненно працює над новим циклом – «Людям на радість», за який її нагородили Державною премією України ім. Т.Г. Шевченка (1966). Загалом за роки свого творчого життя Марія Приймаченко створила понад 800 картин – більша частина з них зберігається в Київському музеї українського народного декоративного мистецтва, також її картини представлені в найвідоміших державних і приватних галереях Франції, Болгарії, Австрії, Угорщини, Канади, Білорусі, Бельгії, Данії, Швеції, Португалії, Польщі, Грузії. За життя мисткині, протягом 30-80 років ХХ ст., відбулися близько 60 виставок картин, найвідоміші з яких – «Калиновий берег», «Галя і козак», «Літа молодії». Водночас художниця проілюструвала шість дитячих книжок. Згодом ім’я Марії Приймаченко було внесено до Всесвітньої енциклопедії мистецтва поряд з такими іменами, як француз Анрі Руссо, грузин Ніколо Піросмані, хорват Іван Генералич, поляк Никифор Криницький. А 2009 рік, за рішенням ЮНЕСКО, був роком Марії Приймаченко.

Події дня:

65 років тому (1951) набрала чинності Конвенція про запобігання злочинові геноциду і покарання за нього, ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН 9 грудня 1948 року. Для України набула чинності 15 лютого 1955 року.

44 роки тому (1972) відбувся перший арешт Василя Стуса. У слідчому ізоляторі поет перебував майже 9 місяців. У вересні суд визнав його винним в «антирадянській агітації й пропаганді» та засудив до п’яти років позбавлення волі і трьох років заслання. Покарання Василь Стус відбував у мордовських і магаданських таборах.

Ювілеї дня:

270 років від дня народження Йоганна Генріха Песталоцці (1746-1827), швейцарського педагога. Один з основоположників дидактики початкового навчання. У своїй теорії початкової освіти  пов’язав навчання з вихованням і розвитком дитини, педагогіку з психологією.

160 років від дня народження Джона Сінгера Сарджента (1856-1925), американського художника. Творча спадщина художника налічує близько 900 робіт маслом, 2000 акварелей, велику кількість графічних робіт. Переважно це жіночі портрети, портрети президентів США та американських багатіїв. За життя Джона Сінгера Сарджента його творчість оцінювали досить скептично (як мистецтвознавці, так і колеги; з цього приводу відомі досить критичні висловлювання Каміля Пісарро і Родена, хоча з багатьма художниками-імпресіоністами Сарджент товаришував (згадати хоча б Клода Моне)). Лише у 60-х роках ХХ ст. виставки художника відбулись у великих музеях Європи і США, і він досяг рангу національного і світового класика. У 2003 році в Нью-Йорку з успіхом пройшла виставка «Жінки Джона Сарджента».

140 років від дня народження Ерманно Вольфа-Феррарі (1876-1948), італійсько-німецького композитора. Автор опер (переважно комічних), які поєднали у собі традиції опери-буфа і веризму («Цікаві жінки», «Чотири самодури», «Секрет Сусанни», «Заручені коханці»), а також ораторій, інструментальних творів. Основою багатьох його опер стали комедії відомого італійського драматурга ХVІІІ ст. Карло Гольдоні. Перед початком Першої світової війни опери Ерманно Вольфа-Феррарі були надзвичайно популярні й ставилися на провідних оперних сценах. У 2-й половині ХХ ст. майже не виконувалися, а нині інтерес до них знову відроджується.

140 років від дня народження Джека Лондона (Джон Гріффіт Лондон; 1876-1916), американського письменника, публіциста. Славу Лондону приніс цикл оповідань про американську Північ (збірки «Син вовка», «Бог його батьків», «Діти морозу», цикл «Смок Беллю»). Близькі за тематикою до цих творів блискучі анімалістичні повісті «Поклик предків» і «Білозуб», а також роман «Морський Вовк» та цикл «Південноморські оповідання» (місце дії – острови Океанії). Лондону належить також ряд реалістичних творів (найвідоміший – роман «Мартін Іден»). Був одним із найвисокооплачуваних американських письменників свого часу. Понад сто його творів екранізовано. В Україні Джека Лондона перекладали ще за його життя. Перший переклад (анонімний) з’явився у 2 – 4 номерах «Вісника культури і життя» за 1913 рік.

109 років від дня народження Сергія Павловича Корольова (1907-1966), вітчизняного вченого і конструктора у галузі ракетобудування й космонавтики, головного конструктора перших ракет-носіїв, штучних супутників Землі, пілотованих космічних кораблів, основоположника практичної космонавтики. З ім’ям Корольова пов’язані епохальні події людської цивілізації: запуск першого штучного супутника Землі, досягнення космічними кораблями поверхні Місяця й Венери, перший політ людини у космос. В одному зі своїх інтерв’ю, на запитання кореспондента, що слугувало причиною його пориву до неба і космосу, Корольов відповів: «Льотчик Уточкін, у Ніжині. Хоч я й не зустрічався з ним, але він став моїм першим ідеалом». Важка доля політв’язня сталінських таборів не оминули великого вченого. 27 червня 1938 року Корольова заарештували, восени його було засуджено по безглуздому звинуваченню «за вредительство в области новой техники» на 10 років ув’язнення. Однак, після перегляду справи вирок було замінено на 8 років у таборах. Майже 2 роки Корольов провів в одиночній камері, потім потрапив на Колиму, де працював землекопом. З початком Другої світової війни його, як спеціаліста високого класу, перевели до Казані – в закрите авіаційне КБ, на чолі з Туполєвим, котрий, як і Корольов, працював під арештом, пізніше – до Дослідного конструкторського бюро під керівництвом Валентина Петровича Глушка. Лише у 1944 році вченого було звільнено, але реабілітовано – аж у 1957. Поневіряння у сталінських таборах лишили глибокий слід у його душі. Наприкінці життя Корольов мріяв відвідати Колиму, написати про це книгу, але, на  жаль, цей задум йому так і не судилося здійснити.

80 років від дня народження Федора Олексійовича Тишка (1936), українського вченого-отоларинголога, поета. Доктор медичних наук, професор. З 1963 року працює в Київському медичному інституті (нині Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця). Спеціаліст у галузі отоларингології (пластична та відновлювальна хірургія органів дихання, хірургія глотки, шийного відділу стравоходу, вуха та інтракраніальних отогенних і риногенних ускладнень). Перший застосував циркулярну резекцію стенозуючої ділянки гортані і трахеї. Автор понад 250 наукових праць, у т.ч. 16 винаходів. Лауреат Державної премії УРСР (1979), заслужений діяч науки і техніки України (1997). Пише вірші (деякі з них покладені на музику українськими композиторами). Є автором Гімну Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, автором Гімну Українського наукового медичного товариства оториноларингологів.

80 років від дня народження Раймонда Паулса (1936), відомого латвійського композитора, піаніста, диригента. Автор популярних пісень, музики до кінофільмів. У 1989-1994 рр. – міністр культури Латвійської Республіки.

Роковини смерті:

40 років з дня смерті Агати Крісті (1890-1976), англійської письменниці, майстра детективного жанру («Пуаро розслідує», «Східний експрес», «Смерть на Нілі», «Мишоловка»). Автор 78 романів, 150 оповідань, 6 повістей і 19 п’єс. Її твори видаються величезними накладами, поступаючись лише Біблії і Шекспіру.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-