10 подій, якими жив Київ цього року

Кияни обирали владу, воювали з незаконними забудовами, розмальовували стіни будинків і вдруге відкривали для себе кінотетар "Жовтень"

Лонгрід 29.12.2015 10:00

Конфлікт на Осокорках

2015-й став роком боротьби з незаконними забудовами. Найгучнішим конфліктом можемо вважати будівництво на лівому березі Києва - біля метро "Осокорки". Тоді у травні невдоволені будівництвом активісти почали ламати паркан та палити шини. На захист забудови стали люди в камуфляжі. Між сторонами почалася бійка. Кілька десятків людей отримали травми. На місце з'їхалась столична міліція, щоб припинити конфлікт.

Після цього у столиці почалися протести проти скандальної забудови. Протестувальники вимагали відпустити затриманих під час зіткнення активістів. Зрештою столична влада почула громаду і наприкінці травня розірвала договір оренди земельної ділянки з компанією «Скай-Буд ЛТД» на проспекті Бажана біля станції метро «Осокорки» та надала земельній ділянці статус скверу.

Місцеві вибори

25 жовтня кияни обирали мера столиці. У цей день явка на дільницях склала близько 44%. Так, згідно з протоколом Київської міської виборчої комісії, найбільшу кількість голосів на виборах набрав Віталій Кличко - 40,6%. Проте цього виявилось недостатньо для проходження виборчого бар'єру. Тому міськвиборчком призначив другий тур виборів мера на 15 листопада за участі Кличка та народного депутата Борислава Берези, який набрав 8,8% голосів.

Другий тур виборів запам'ятався топлес-протестом, коли виборчу дільницю, де голосував Кличко пікетувала активістка руху «Femen». Зрештою, дівчину затримали та звинуватили у дрібному хуліганстві.

Результатом виборів другого туру стала перемога Кличка. Його підтримали 66,49% жителів столиці. Натомість, нардеп Береза заручився підтримкою 33,51% виборців.

Wi-Fi у метро

Цього року в столичному метрополітені на станціях "Олімпійська", "Площа Льва Толстого" і "Майдан Незалежності" запрацював безкоштовний Wi-Fi. Це стало можливо завдяки підписанню ще минулого року інвестиційного договору з компанією "Москіто Мобайл", яка пообіцяла забезпечити безпровідним Інтернетом всі 52 станції на всіх лініях метро.

Також цього року стало можливим сплачувати за проїзд у метро безпосередньо на турнікеті, використовуючи власну безконтактну банківську картку MasterCard або платіжний пристрій.

Мурали

У цьому році в столиці популярності набули мурали. Художники з України, Австралії, Німеччини, Великої Британії, Іспанії, Аргентини та Португалії створили у Києві близько 15 таких шедеврів. Ці твори мистецтва ми можемо побачити по всьому Києву. Так, на столичних будинках з'явилися графіті з портретом Лесі Українки, мурал із зображенням української гімнастки Ганни Різатдінової, фреска з портретом Сергія Нігояна, Михайла Грушевського та інших.

Крім того, нещодавно київські мурали включили до інтерактивної мапи, яка містить адреси і зображення творів.

Равлики під мерією

Влітку власники кавових машин з'їхалися під столичну мерію з вимогою скасувати рішення Київради про демонтаж незаконних пунктів торгівлі. Кілька десятків фургончиків у формі великих рожевих равликів оточили мерію і навіть пригощали усіх охочих кавою. Активісти вимагали звільнити керівника міського департаменту благоустрою Дмитра Білоцерківця та не забороняти «ларьки на колесах». Водночас у благоустрої прокоментували цей протест, як спробу й надалі «торгувати проти закону».

Щоб вирішити конфлікт, столична влада запропонувала власникам каво-машин альтернативу безсистемній торгівлі і затвердила схему розміщення об'єктів пересувної торгівлі. Схема передбачає зонування Києва на 4 частини. Першою чергою схеми передбачається фіксоване розміщення точок торгівлі у всіх районах Києва за винятком так званої «нульової зони» - історичного центру міста.

Друге нашестя равликів сталося у листопаді. Незадоволені новими правилами роботи підприємці знову блокували прохід біля будівлі КМДА. У мерії обурилися такою поведінкою підприємців і пригрозили подати в суд на власників «рожевих равликів». Згодом підприємці покинули мерію.

Караоке у Будинку профспілок

У Будинку профспілок, де під час Революції Гідності у лютому 2014 року у пожежі загинули десятки людей, відкрили кафе з караоке. Поява кафе у будівлі, яка є символом Євромайдану, викликало обурення у громади, а згодом і у місцевої влади. Після звернень міста, державна архітектурно-будівельна інспекція України визнала кафе у Будинку профспілок незаконним. Проти скандального кафе у центрі Києва виступили й народні депутати на чолі з Бориславом Березою. Нардепи прийшли під стіни L'kafa з вимогою анулювати дозвіл на розміщення кафе у будівлі. Згодом на Будинку профспілок демонтували вивіску скандального кафе, через те, що заклад не мав права на розміщення зовнішньої реклами. Зрештою й саме кафе у будівлі профспілок закрили, а приміщення пофарбували в жовто-блакитний колір.

Петиції до міської влади

Цього року у столиці розпочав роботу портал електронних петицій до Київської міської ради, де кияни мають можливість залишати свої побажання або пропозициї. Петиції, які наберуть 10 тисяч підписів за 90 днів, будуть розглянуті міською владою. На даний момент відповідну кількість голосів набрали петиції про запровадження нічних маршрутів по місту Києву; унеможливлення знищення історичних пам'яток; переведення Києво-Печерської Лаври у підпорядкування Української православної церкви Київського патріархату та інші. Залишити петицію можна на сайті Київради.

Відкриття «Жовтня»

У жовтні цього року після пожежі відкрили кінотеатр «Жовтень». Приміщення відновлювали менше року. Так, у кінотеатрі відновили два великі кінозали на 414 і на 198 місць та чотири відеозали на 22, 33, 45 і 49 місць. Також оновили два фойє, адміністративні, інженерні та охоронне приміщення. Пожежа сталася минулого року, коли двоє студентів підпалили кінотеатр, аргументувавши свій вчинок тим, що хотіли зірвати показ фільму на ЛГБТ-тематику. Після цього міська влада виділила сумарно 53 млн гривень на реконструкцію кінотеатру.

Десятинна церква

У Києві цьогоріч відкрили відновлений фундамент Десятинної церкви. Відтепер кияни та гості столиці можуть знову здійснювати тут прогулянки, побачити, де колись, за княжих часів, стояла Десятинна церква. Проект «Консервація розкопок фундаментів церкви Богородиці (Десятинної)» було реалізовано в рамках соціального проекту спільної дії «Зробимо разом» за участі Міністерства культури, столичної влади, Національного музею історії України та зусиллями киян.

Ольга Нагорняк, Київ