Пастка для хамси

Пастка для хамси

Репортаж
Укрінформ
Наші кореспонденти побували на Бердянській косі і дізналися про тонкощі вилову риби ставними неводами

В Азовському морі з весни до середини літа рибалки-промисловики ловлять хамсу і тюльку. Хто плете сітки для цієї риби і о котрій треба бути на березі, щоб не проспати вилов, – дізналися кореспонденти Укрінформу, які побували в Бердянську і разом із бригадою вийшли на риболовлю в Білосарайську затоку.

НІЧНЕ ЗНАЙОМСТВО

Білосарайська затока розташована на півночі Азовського моря і омиває південну частину відразу двох областей: Запорізької та Донецької. Щоб зняти процес вилову, нам треба було приїхати на узбережжя приблизно о 3:30 ранку. Із Запоріжжя ми виїхали о першій годині ночі.

3:00. Верхова Бердянська коса. У темряві вздовж берега вгадуються силуети рибалок з вудками.

Під'їжджаємо до будиночка на березі, знайомимося. "Андрій Миколайович", "Костянтин", "Федір", – герої репортажу по черзі називають себе, але їхні обличчя в темряві розгледіти неможливо.

Експрес-знайомство триває всього кілька хвилин. Часу на розмови у рибалок зараз немає: скоро світає, і їм треба встигнути зняти вилов – хамсу і тюльку, яких через колір луски називають "сріблом Азова".

Попри відсутність світла, хлопці швидко збираються, одягаються, щось обговорюють і йдуть на берег, де готують баркаси до виходу в море.

"Ви ж не будете з нами виходити? Ви тут дочекаєтеся, так?" - запитує один з рибалок з надією почути від мене ствердну відповідь.

"Ваш фотограф потім все вам покаже, а ми все розповімо. Та й не жіноча це справа... Жінки і човни не дуже сумісні", - одразу ж підхоплює інший.

Якщо чесно, мені дуже хотілося вийти в море на цих дерев'яних баркасах, побачити, як вивантажують рибу зі ставників. Але після таких аргументів нічого не залишалося, як погодитися залишитися на березі.

Хлопці спустили на воду баркаси затемно, в море вийшли о 4 ранку.

Промисловий лов хамси на Запоріжжі / Фото: Дмитро Смольєнко, Укрінформ

КОТИК І ФЕ

У морі, кілометрів зо два від берега, знаходиться ставний невід - така велика пастка для хамси і тюльки. Довгі "крила" із сітки перегороджують рибі шлях, направляючи її в "котли". Висота ставника - 8 м, котлів - 7,5 м, довжина "крила" - 300 м.

Рибалки жартома кажуть, що коли його встановлять, рибу він ловить сам. Ставні неводи - це пасивні знаряддя вилову, вони не шкодять планктону.

"Ставний невід-гігант двокотловий для вилову хамси і тюльки. Щодо берега важливо його правильно поставити. Місце правильне має бути, щоб конкурентів не було. Ну і головне - він має бути правильно пошитий. У Бердянську один залишився старожил, хто знається на ставних неводах, - Костянтин Вікторович (тут його всі ласкаво називають "Котик", - авт.). Він сам їх робить, сам розкроює і нас навчив", – розповідає бригадир, відповідальний за вилов Андрій Косенко.

Невід шиють зі спеціальної тканини, яка виробляється в Росії, і тому зараз відшукати її рибалкам стало набагато складніше. Ставники шиють вручну.

"Раніше неводів багато було. По всьому березі стояли. У мене батько працював, дві бабусі - були жіночі бригади. Я з пупка рибалка. Все життя на морі. Закінчив морехідне училище Херсонське, потім ще й Мелітопольський інститут закінчив. Ходив на Кавказ. Нас тут таких любителів моря двоє залишилося", - каже "Котик" і вказує на друга і товариша по морю Федора.

Федір наразі пенсіонер, а у минулому – заслужений працівник рибного господарства України. Він гордо показав мені своє посвідчення. На пенсію разом із Федором відомство відправило і старенький "бусик" – подарували на пам'ять.

"Котик" називає Федора "Фе". Вони знайомі зі шкільних років, сиділи за однією партою, потім разом пішли в морехідку і дружать досі.

"Секретні" викрійки передають з покоління в покоління.

"Це абсолютні креслення... висота, коефіцієнт... усе робиш чітко. Раніше бригади шили. Все залежить від розміру невода, бувало, і до пів місяця на пошиття йшло. Зараз ніхто цим займатися не хоче. Я почав працювати з 15 років. Династії були раніше. Якщо за ставником доглядати, то він може служити все життя", - розповідає рибалка.

Вартість ставника, як то кажуть, "під ключ" - 700 тис. грн. Рибалки зізнаються, що зараз окупити ці витрати практично неможливо.

МЕДУЗА - КОНКУРЕНТ РИБАЛОК

Разом із бригадою Андрія Косенка в море виходить і інспектор рибоохоронного патруля. Рибалки, які залишаються на березі, даремно часу не втрачають: виносять піддони, готують ящики під рибу.

"Вилов невеликий сьогодні. Скоро повертатимуться", - хвилин за 40 каже один з чоловіків, вдивляючись в море.

Передбачаючи моє запитання, пояснює, що якщо вилов хороший, то рибалки знімають рибу з лівого котла, повертаються на берег на вивантаження, а потім знову йдуть в море, щоб зняти вилов з правого. А цього разу обидві частини ставника "чистили" одним махом.

Команда повернулася на берег о 4:50.

"О четвертій годині в Азовському морі в Білосарайській затоці здійснювалася перевірка промислового вилову тюльки і хамси ставними неводами з осередком 6,5 мм, яке здійснює ФОП Терещенко. Відповідальний за вилов - Андрій Косенко. Перевіряється склад вилову, вага, перевіряємо на наявність червонокнижних видів риб і осетрових. У вилові була молодь осетра, десь до 40 см, її випустили в море. Проблема у рибалок - це поява в прибережній зоні медузи корнерот і аурелії - не дозволить рибалкам працювати надалі. Порушень не виявили. Склад вилову - хамса. Середня вага - 300 кг", - відзвітував головний державний інспектор Азовського рибоохоронного патруля, відділ рибоохоронного патруля № 1 Олександр Зеленський.

Рибалки також нарікають на медузу, мовляв, бич всіх морів і океанів. Єдиний спосіб боротьби з нею – це опріснення річок, але в Україні цією проблемою займатися чомусь не хочуть.

Через те, що річки не чистяться, солоність Азовського моря підвищилася до 16 проміле. Рибалки кажуть, що такі показники кілька років тому були характерні для Чорного моря, а для Азова вони були в два рази нижче – 8-10 проміле.

"300 кг, якщо оцінювати за шкалою від 1 до 5, то це двієчка. Були часи, коли у ставнику по 5-6 тонн було, а у 2015 році ми за літо зловили 300 тонн. Після цього ставало дедалі гірше. Здаємо рибу по 9 грн за кг. Її використовують в основному для кормів кларієвих сомів, наші консервні заводи купують. Важка це праця. Молодь не хоче займатися цим, хоче швидких і легких грошей", - каже бригадир Андрій Косенко.

Вивантаження риби з баркаса в ящики, сортування і навантаження в машину зайняло трохи більше як пів години. З 300 кг видобутку можна сміливо відняти кілограмів 50 - вага медузи. От і весь вилов…

ЩО У РИБАЛЬСЬКИХ СІТКАХ

Згідно з наказом Міністерства екології, прогноз вилову в 2021 році в Азовському морі тюльки – 37 тис. тонн, хамси – 30 тис. тонн. На сайті Державного агентства рибного господарства України йдеться про те, що за 5 місяців 2021 року промисловий вилов риби та інших водних біоресурсів в Азовському морі збільшився на 42% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

"За 5 місяців українські рибалки виловили в Азовському морі понад 1000 тонн риби та інших водних біоресурсів. За аналогічний період 2020 року цей показник склав 707 тонн. Загальний промисловий вилов риби та інших водних біоресурсів з початку року склав 3908 тонн", – повідомили в рибагентстві.

Найбільше у січні-травні сріблястого карася виловлено - 999 тонн, тюльки - 673 тонни, оселедця чорноморського – 425 тонн, креветки – 214 тонн, ляща – 179 тонн, калкана азовського – 159 тонн і атеріни – 140 тонн.

P. S. До цієї поїздки я поняття не мала, які ж на смак багатьма улюблені і хвалені тюлька і хамса. Мені здавалося, що їсти в цій рибі, ну, відверто кажучи, нічого. Беру свої слова назад, офіційно заявляю: хамса - реально смачна риба.

Ольга Звонарьова, Запоріжжя-Бердянськ

Відео автора

Фото Дмитра Смольєнка

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-