Бердянськ: коли здолаємо вірус, тут рятуватимемо від інфарктів

Бердянськ: коли здолаємо вірус, тут рятуватимемо від інфарктів

Репортаж
Укрінформ
Медики "ковідного" госпіталю розповіли про важкі будні і постпандемійне майбутнє

Бердянськ. 4-поверхова будівля яскраво жовтого кольору, в якій спочатку планували розмістити терапевтичний корпус, ось уже майже рік як віддана під "ковідний" госпіталь.

Кореспонденти Укрінформу приїжджали сюди у жовтні минулого року. Тоді ми вперше побували у "брудній зоні" - відділенні, в якому лікують хворих з підтвердженим діагнозом COVID-19.

Минуло (всього або вже) пів року. Корпус все ще має "ковідний" статус, але за цей час тут багато що змінилося.

Про те, скільки хворих наразі у стаціонарі, про протокол лікування і ставлення медиків до вакцинації ми говорили з директором Бердянського територіального медичного об'єднання (БТМО) Дмитром Єгоровим.

КИСНЕВА "ЗАНАЧКА"

До курортного міста ми приїхали в суботу.

"Це буде кабінетна розмова чи пройдемося територією?", - запитує при зустрічі головлікар.

"Хотілося б подивитися, що у вас змінилося, а в кабінеті поговорити завжди встигнемо", – відповідаю.

За весь період карантину у Бердянську діагностували 6902 випадки зараження коронавірусною інфекцією, 183 людини померли від ускладнень.

Поки ми йдемо територією медмістечка, до одного з корпусів під'їжджає "швидка", з неї виходить медик. Визначити стать людини дуже складно - у захисному костюмі, респіраторі, щитку всі виглядають однаково. У салоні авто сидить чоловік (ймовірно, "ковідний"). Співробітник "швидкої" про щось говорить з медиком, який вийшов з лікарняного корпусу, після - повертається до службового транспорту і їде.

"Якщо ви пам'ятаєте, ковідні хворі у нас у двох корпусах: терапевтичному та інфекційному", - уточнює Дмитро Єгоров.

Зараз на стаціонарному лікуванні перебуває близько сотні хворих. За час карантину ця цифра була різною: доходила до 200 і падала до 30. Медперсонал працював до виснаження. У Бердянську в боротьбі з COVID-19 задіяно 16 команд медиків, у кожній - по 12 осіб.

"Ми зараз закінчуємо будівництво нової кисневої лінії, об'єкт фінансується в рамках субвенції, виділеної з держбюджету. Коли добудуємо, отримаємо 180 додаткових точок кисню", – розповідає Єгоров і показує на тонку трубу, яка веде до корпусу – по ній вже зовсім скоро до кожної палати у разі необхідності подаватиметься кисень.

У "пікові" дні, коли госпіталь був завантажений максимально, на добу йшло 90 балонів з рідким киснем. Зараз - 40-50.

"Наш постачальник ("Кріогенсервіс") встановив нам ємність на 650 кг, щоб не доводилося міняти балони кожні 15 хвилин. Ми отримуємо рідкий кисень. Він не вибухонебезпечний. Приблизно тонна на добу йде, може, трохи менше, і це при тому, що у нас зараз 30 кисневих точок, а вже такий великий обсяг", – продовжує співрозмовник.

Головлікар сподівається, що 210 кисневих точок не працюватимуть одночасно у форматі інтенсивної терапії.

"Це буде хороший НЗ (недоторканний запас). Коли COVID піде на спад, ми цей корпус закриємо, точніше, це буде звичайний терапевтичний корпус", – зазначив Єгоров.

За його словами, технічно складно стежити за дотриманням безпеки, коли у лікарні задіяно, наприклад, 200+ кисневих точок.

"Кисень, оксимати - це колосальне навантаження. Провітрювати треба по 5 разів на день", - пояснює головлікар.

Мимоволі згадується трагедія, яка сталася на початку березня у Запорізькій обласній інфекційній лікарні: внаслідок вибуху обладнання у реанімаційному боксі померли три пацієнти і лікар. Медики не люблять говорити на цю тему, але зайвий раз стукають по дереву, щоб, не дай Боже, нічого такого не сталося.

COVID "ПОМОЛОДШАВ"

Терапевтичний корпус (він же "ковідний" госпіталь) закритий для відвідування. Поруч із вхідними дверима - дзвінок, біля нього напис, мовляв, дзвоніть  і до вас вийдуть.

"Страшно підходити до дверей, не те що дзвіночок натискати", – каже жінка в масці і рукавичках, яка принесла "передачку" для когось із хворих.

Ми говорили біля входу хвилин 10, за цей час до цих "страшних дверей з дзвіночком" підійшло людей 5.

"Почали частіше поступати молоді люди. 20-40 років. А раніше вважали, що це не небезпечний вік, і такі пацієнти зустрічалися вкрай рідко. Змінилася клінічна картина, багато важких пацієнтів, киснезалежних. У більшості випадків це швидкий перебіг клінічної картини. Є люди, які 2 тижні були вдома, лікувалися самостійно, а потім звернулися за допомогою. 2-3 дні - і людина вже у вкрай тяжкому стані. З'явилися нові медпрепарати, але глобально протокол лікування не змінився", – розповідає Єгоров.

Він сам перехворів на коронавірус. Каже, що хвороба у всіх протікає по-різному: у нього були температура і слабкість, у колеги – головний біль, який не купирувався анальгетиками, є й ті, у кого хвороба супроводжувалася кашлем.

Повторно хворими пацієнтами співробітників "госпіталю" не здивувати. Серед тих, хто заразився вдруге, багато важких хворих.

До слова, мер Бердянська Олексій Баранов у березні також повторно перехворів на "корону". Як він сам розповідав, хвороба протікала важче.

НЕ ХОЧЕШ РОБИТИ ЩЕПЛЕННЯ - ЙДИ З "КОВІДНОГО" ГОСПІТАЛЮ

На думку Єгорова, вакцинація – це те, що може глобально змінити перебіг коронавірусу. Він сам став першим вакцинованим у Бердянську. Запевняє: ні на секунду не засумнівався у своєму рішенні.

"Вакцинація - це єдиний метод у боротьбі з вірусом або полегшенні клінічної картини.

Чи вмирають вакциновані люди? Так, на жаль, вмирають. Але по-іншому хвороби перемогти неможливо", - каже співрозмовник.

Втім, навіть серед медиків у Бердянську мало тих, хто готовий вакцинуватися. Віра у вакцинацію була підірвана, та й держава сподівалася на самосвідомість громадян. У результаті реалізувати план з вакцинації в реальності виявилося важче, ніж розписати його етапи на "папері".

"Треба було всіх щепити. Не може бути ніякого хочу - не хочу. Якщо ти працюєш у "ковідному" госпіталі, значить повинен бути щеплений на 100%. Ні - не маєш права працювати. По-іншому ніяк, ти ж працюєш з хворими і бачиш, як вмирають люди. Вірус не дивиться на статус, б'є по всіх. У нас два лікарі померли від COVID-19. Вони не були задіяні безпосередньо у наданні допомоги ковідним пацієнтам, але заразилися", – ділиться турботами директор БТМО.

Після щеплення кожен почувається по-різному: у одних температура, у інших – головний біль. Єгоров розповідає, що у нього була невелика температура і слабкість. Організм був настільки ослаблений, що навіть просто стояти було важко. На третю добу все було добре.

ПЛЮСИ ПАНДЕМІЇ

У кожної ситуації є плюси і мінуси. Історія з коронавірусом - не виняток.

Пандемія показала, що завжди треба бути готовим до надзвичайних ситуацій. А ще показала, що звичайні протоколи НС хороші, але їх не завадило б "приземлити" до умов реальної дійсності.

"Має бути недоторканний запас засобів індивідуального захисту на різні випадки. Ми зрозуміли, що запаси повинні перекривати хоча б три тижні роботи, щоб медики встигли зрозуміти, що відбувається. У нас був стратегічний запас медикаментів. Завдяки цьому ми протрималися", - зазначає Єгоров.

"Запас на який випадок готували?", – запитую.

"Коли на сході України війна починалася, ми хвилювалися, що може бути багато поранених, і їх до нас везтимуть. Готували запас, щоб ми могли працювати", - відповідає лікар.

До плюсів можна віднести і те, що серед населення підвищився рівень гігієни, люди привчилися носити маски, користуватися антисептиком, дотримуватися дистанції.

"У результаті влітку у нас не було масових спалахів по інфекції. Зізнатися, ми дуже хвилювалися, як будемо поєднувати звичайні кишкові інфекції з COVID-19", – продовжує Єгоров.

Для того, щоб медики могли виграти бій з "короною", закуповувалося обладнання, виділялися кошти на будівництво кисневих станцій. Сьогодні кожну палату можна у будь-який момент переобладнати на палату інтенсивної терапії.

Серед мінусів медики називають кілька моментів: усе робилося в авральному режимі, в дуже стислі строки і зі значними нервами.

ПІДВИЩЕНИЙ КОНТРОЛЬ, ВЕЛИКІ ЗАРПЛАТИ І ОБРАЖЕНІ КОЛЕГИ

У "ковідному" госпіталі сьогодні, так само, як і у жовтні, стоять коробки з медикаментами, витратними матеріалами та засобами індивідуального захисту.

Нас зустріла Валентина Вікторівна - вона працює у Комісії інфекційного контролю. Нагадаю, щоб зайти до "брудної" зони, треба надіти два спеціальні костюми (тканинний і одноразовий), шапочку, двоє рукавичок, бахіли, дві маски, щиток. Щоб рукавички, комбінезон і маска максимально герметично прилягали, все фіксують скотчем.

Зізнаюся, якоїсь миті я подумала, що так ретельно тут одягають лише журналістів, але я виявилася неправа.

Зрозуміла це, коли сплутала фотокореспондента з лікарем. Вона спустилася з "брудної" зони до шлюзу (кімната, яка відокремлює чисту зону від брудної), щоб забрати препарати. Розпізнати, хто ж стоїть у шлюзі, я змогла тільки коли медик підняла щиток.

"Безпека - на першому місці. Не важливо, хто заходить. Всі одягаються однаково. Правила одні, і всі повинні їх дотримуватися. Винятків немає", - каже Валентина Вікторівна.

У реанімації зараз багато пацієнтів, палати також зайняті. "Госпіталь" нещодавно додатково підключили до дизельного енергопостачання, на випадок, якщо раптом станеться аварійне відключення.

ПЛР-тести три рази на тиждень (понеділок, середа і п'ятниця) відправляють до Запоріжжя, в обласний лабораторний центр МОЗ. Результати приходять наступного дня. Якщо випадок екстрений, то в БТМО є американське обладнання, яке дозволяє проводити всі стадії ПЛР-дослідження і отримувати результат протягом години.

На четвертому поверсі корпусу наразі немає пацієнтів. Його звільнили, коли підключали кисневу станцію. У кожній палаті - по дві кисневі точки.

"Якщо нам вдасться не розгортати цей поверх, то тут буде кардіологія, ангіографічна реанімаційна", - каже Єгоров.

Медики, які працюють з хворими з підтвердженим діагнозом коронавірус, отримують до 300% надбавки. Затримок по виплатах за весь період карантину тут не було. Зате образ у колективі багато.

"У звичайному відділенні гарують в два рази більше, ніж зазвичай, адже хворіють не лише на коронавірус. Але отримують люди менше, ніж ті, хто у ковідному відділенні.

Законодавчо питання не вирішено, хто має отримувати надбавку. Всі чують про реально великі зарплати і всі хочуть їх отримувати, але всім платити ми не можемо. Доводиться свої правила встановлювати. Ми встановили графік, згідно з яким по черзі працюють вузькі фахівці, медсестри та інший персонал, який також залучається. Усе має бути по-чесному", - пояснює головлікар.

СТРИБОК В ОСТАННІЙ ВАГОН

Вже коли виходила з госпіталю, згадала, як голова ОДА Олександр Старух на одному з брифінгів дорікнув бердянцям у тому, що в лікарні, мало не в підвалі, вже кілька років без діла стоїть дорогущий ангіограф. Вирішила уточнити - чи це так.

Виявилося, що обладнання справді купили у грудні 2019 року. Витратили на нього 22 млн гривень, з яких 11,5 млн гривень виділено з міського бюджету. Решта суми - субвенція з держбюджету.

"Є програма, в рамках якої держава на умовах співфінансування виділила кошти на боротьбу з інфарктом міокарда. Виділялося 11 млн гривень, тобто половина вартості обладнання. Ми - остання лікарня в Україні, яка змогла взяти участь у цій програмі. Застрибнули в останній вагон. Наразі ангіограф є лише у Запоріжжі і у нас", - розповідає Єгоров.

Тим часом ми спустилися на другий поверх, і головлікар запропонував подивитися на те найдорожче обладнання.

"Сам апарат - це лише маленька частина. Для нього потрібне спеціальне приміщення. Почали думати, де його поставити. У терапевтичному корпусі є відділення кардіореанімації та кардіології, неврології. Почали шукати технічні рішення, зміцнювали балки перекриття, підлоги, вентиляцію проводили. Навіть стіну розбирали, щоб підняти обладнання. Усе це затягнулося на рік", – розповідає Єгоров під час невеликої екскурсії майбутнім відділенням, в якому рятуватимуть хворих після інфаркту.

До 30 травня всі роботи планують завершити, обладнання встановити та отримати необхідні дозвільні документи.

Медики зазначають, що коронавірус - це, безумовно, небезпечний вірус, але не можна забувати про те, що існують й інші, не менш підступні хвороби. Від інфаркту, наприклад, в Україні помирає 17-19% хворих, але завдяки обладнанню ці показники можна знизити до 7%.

Лікарі сподіваються, що незабаром зможуть так само, як Ізраїль, закрити (через непотрібність) "ковідні" госпіталі і розгорнути на повну потужність відділення, якими довелося пожертвувати, поки тривала "битва" з COVID-19.

Ольга Звонарьова. Бердянськ

Фото - Дмитро Смолієнко

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-