«Секретна лабораторія» і канадські роботи, що допоможуть з тестами
«Сюди ще нога журналіста не ступала», – жартує головний санітарний лікар Херсонської області, в.о. генерального директора ДУ «Херсонський обласний лабораторний центр МОЗ» Юрій Ромаскевич. Він запросив журналістів у лабораторію особливо небезпечних інфекцій на презентацію роботизованої станції нового покоління для проведення ПЛР-досліджень.
БЕЗПЕКА ПЕРСОНАЛУ ТА ЕКОНОМІЯ ЧАСУ
Як зазначає заступник голови ОДА Вадим Чабан, нове обладнання дозволяє підвищити і якість тестувань, і кількість.
Юрій Ромаскевич розповідає: коли боротьба з COVID-19 лише розпочиналася, в лабцентрі мали можливість проводити лише 68 ПЛР-досліджень на добу, потім ця цифра, завдяки дооснащенню, зросла до 1800. «І тепер, коли ми отримали цю станцію, ми зможемо робити 3 тисячі ПЛР-досліджень на добу за потреби», – каже керівник лабцентру.
Нова станція виготовлена у Канаді, її вартість 2,8 млн гривень, придбали її за кошти держбюджету. Трохи раніше таке обладнання встановили у Рівному, розповідає він, а тепер воно вже й у Херсоні, загалом таких станцій – лише чотири в Україні. «Перша перевага – це безпека персоналу, який не працює вручну, друга – відсутність людського фактору, людської помилки. Я за це обладнання вдячний і Міністерству охорони здоров’я, й Херсонській ОДА. Вирішувалося питання у серпні, під час візиту в область прем’єр-міністра України», – каже Ромаскевич.
Важливо, що цю станцію зможуть використовувати і для інших ПЛР-досліджень, не лише для виявлення хворих на COVID-19.
Юрій Ромаскевич визнає: якби не пандемія, то лабораторія навряд чи отримала б стільки сучасного обладнання, яке згодиться у роботі. Тут проводять більш як три сотні інших проб та аналізів. Зокрема, треба досліджувати стан води у рекреаційних районах напередодні та під час курортного сезону, контролювати якість питної води. Як розповідає керівник лабцентру, днями провідні хірурги цікавилися дослідженнями, які потрібні для проведення пересадка нирки.
Не треба забувати, що ми живемо в регіоні, де є спалахи сказу, люди хворіють на ботулізм, холеру. У понеділок, наприклад, коли було пів дня вільного від COVID-19, у лабораторії досліджували гризунів, що «чекали» у холодильнику – для контролю ситуації зі сказом. Ромаскевич особливо підкреслює, що нова роботизована станція дасть можливість робити більше досліджень без залучення додаткової кількості фахівців, на підготовку яких потрібні не лише кошти, а й тривалий час. «Знайти фахівців такого рівня для роботи у кілька змін – це неможливо», – каже Ромаскевич.
ЕЛЕКТРОННИЙ ОБЛІК — ТО ДУЖЕ ШВИДКО
Розповідає про переваги нової сучасної техніки і знайомить нас із лабораторією особливо небезпечних інфекцій її завідувачка Тетяна Яковлева. Розпочинаємо з безумовно чистої половини, де на нас одягають спецкостюми. Тут розташовані санпропускник зі шлюзом, душовими, кабінет завідувача, кімната для приймання їжі.
«Нас тут 14 чоловік загалом, в одну зміну працюємо, приходимо на 7 годин, а додому йдемо, може, й о дев’ятій чи десятій (вечора – авт.)», – каже завідувачка.
Є спеціальна кімната, куди привозять з лікарень матеріали для досліджень – їх передають через шлюзове вікно у приміщенні прийому та реєстрації, де через кожну годину проводять санацію, включають ультрафіолетове опромінення.
«Назофарингеальний мазок потрапляє до нас у спеціальній пробірці, вона закупорена, знаходиться в пеналі, а пенал – у біксі, обкладений льодом. Закутаний у три захисні шари», – розповідає завідувачка лабораторії.
В умовно заразній зоні – робочі місця реєстраторів – це ще один цікавий проєкт, яким пишаються на Херсонщині. «Дивіться, як працює нова система, вона введена у грудні (електронна система моніторингу відбору проб та проведення ПЛР-тестувань, що впроваджена в області, дозволяє оперативно повідомляти про результати тестувань – авт.). Електронний облік – дуже швидко. Тепер не треба багато підписів, паперів. У нас восени проводилося 1200 досліджень щодня, це було так важко: уявіть собі, мені потрібно було підписати зо дві тисячі паперів!» – пояснює завідувачка.
Звернув увагу журналістів на нову систему електронного моніторингу і заступник голови ОДА Вадим Чабан. Завдяки її впровадженню інформація про результати тестування оперативно надходить з лабораторії до сімейного лікаря одразу після проведення дослідження – раніше з цим, зокрема з повідомленнями про негативні результати, були серйозні проблеми через величезну кількість паперової роботи.
«Зараз завдяки нашим спільним зусиллям це все втілилося у програмне забезпечення. Велика вдячність програмістам, що працюють у профільному департаменті ОДА», – каже Чабан.
А Юрій Ромаскевич тут же підкреслює, що аналогів такому проєкту в Україні немає, тому Херсонщина може поділитися цим досвідом з іншими регіонами.
Що стосується нової станції, то весь етап ПЛР-дослідження на старому обладнанні – це в середньому 6,5 години. На новій роботизованій станції – 4 години 10 хвилин (від початку, коли її заправили, до моменту обліку), при цьому вона ще й працює в самостійному режимі, каже Тетяна Яковлева.
«Станція дає можливість вивільнити час для фахівців: поки вона працює в самостійному режимі, лаборант може проводити якусь іншу маніпуляцію, зайнятися іншими інфекціями», – каже завідувачка.
Спочатку нам дозволяють через скляні двері сфотографувати приміщення, де якраз налаштовують нове обладнання. Поряд лаборант працює ще вручну. Потім ми отримуємо дозвіл підійти до станції та поспілкуватися з сервісним інженером Олександром Солончуком, що прибув з Києва.
«Станція майже налаштована, зараз підберемо протоколи, які використовуються саме в цій лабораторії. Це нова техніка, в якій дуже зацікавлені лабораторії – виключається людський фактор, вона швидша за людину. Підготовка її для лаборанта п’ять хвилин займає, а далі вона все робить автоматично», – пояснює інженер.
ПРО ПЕНТАГОН ТА КАЗКИ ВІД ПОЛІТИКІВ
Варто зазначити, що загалом нам була цікава не лише нова техніка, а й сама лабораторія. Саме про неї писали, що це ні багато, ні мало – а начебто ціла “біолабораторія Пентагону”, що вона небезпечна для населення через витік бацил та штамів. Служба безпеки України навіть закликала політиків не поширювати фейкову інформацію про існування в Україні іноземних біологічних лабораторій.
Запитую Юрія Ромаскевича про «американський слід». «Лабораторія була зроблена за спеціальним проєктом у межах допомоги США Україні. Таких лабораторій в Україні збудовано сім – це одна з них. До речі, будував її український підрядник. Усе безпечно (для людей зовні – авт.). Навіть якщо ми працюємо з такими інфекціями, як COVID-19 – тут вентиляція не виходить назовні… Ми вас запросили ще й для того, щоб познайомити з нашими вірусологами, щоб ви побачили, хто вони і що вони не ховають тут по кишенях бацилу, завезену зі США», – каже Ромаскевич. Фахівці, що приєдналися до спілкування з журналістами, кажуть, що спеціалісти іноземні раніше тут бували – але лише ті, що навчали, як працювати на сучасному обладнанні. І нічого такого, про що казали деякі політики. На пряме запитання, чи привозили американці у лабораторію якісь небезпечні культури, Тетяна Яковлева категорично каже: «Ні! Боже упаси! Це казки. Це – наша територія». А Юрій Ромаскевич просить людей, що грають у політику, не робити цього на здоров’ї людей.
За нами спостерігають молодші медичні сестри. Розпитую, як працюється в лабораторії особливо небезпечних інфекцій, чи не страшно. Кажуть, що ні. «А в маршрутках хіба не страшно зараз їздити? Те саме. На вулицях, на базарах», – каже Єфросинія Осипова, яка віддала роботі в лабораторії вже 13 років життя.
Ірина Староселець, Херсон
Фото автора
